Європейські науковці у пришвидшеному режимі працюють над розробкою вакцини проти коронавірусу. Проте вже зрозуміло, що вартість цієї вакцини буде непомірною, навіть для ЄС. У пресі обговорюють загрозу того, що президент США Дональд Трамп може спробувати переманити німецьку біотехнологічну фірму CureVac до того, коли Єврокомісія, як і обіцяла, позичить цій компанії 80 мільйонів євро на розробку вакцини від коронавірусу.
Але це лише крапля в морі від того, що може знадобитися десяткам розробників вакцини в Європі, щоб довести весь процес до фінішу, пише видання Politico. Кожна стадія розробки вакцини обійдеться у кругленьку суму, а над винаходом вакцини у ЄС наразі працює близько десятка розробників.
Яка ж остаточна ціна вакцини? «Це мільярди, мільярди і мільярди, — каже керуючий директор бельгійської компанії з розробки медичних технологій Vital Transformation Дюан Шультесс. – Адже йдеться про профілактичну вакцину для всього населення планети». На нульовій фазі розробки вакцина має пройти випробовування на тваринах, таким чином перевіряється її безпечність. Після цього починається низка ширших тестів, спрямованих на перевірку її ефективності. Потім вакцину мають затвердити регуляторно й поставити на виробництва у великих масштабах, потенційно – це мільярди доз. Коаліція інновацій у сфері готовності до епідемій (CEPI) – організація, яка фінансує медичні дослідження, підрахувала, що отримання ефективної вакцини від коронавірусу може обійтися у 2 мільярди доларів, не враховуючи витрати на її виробництво.
4 травня Єврокомісія планує провести спеціальну конференцію, щоб зібрати гроші для розробки вакцини, а також нового діагностичного й терапевтичного обладнання для виявлення та лікування коронавірусу. Очікується, що за допомогою фірм-розробників і CEPI вдасться зібрати 8 мільярдів доларів. Поки що невідомо, чи сама Єврокомісія візьме участь у фінансуванні проєктів з винайдення вакцини.
Провідна британська вакцинолог Сара Гілберт з університету Оксфорду стала першою, яка почала клінічні випробовування вакцини в Європі. За її словами, у процесі роботи над вакциною вона та її команда стикалися з фінансовими проблемами. Спочатку їм вдалося отримати 2,5 мільйона фунтів стерлінгів від національних наукових фондів. Ці гроші допомогли пройти початковий етап розробки вакцини. «Проте потім нам знадобилося більше», — розповіла Сара Гілберт. Вона визнає, що знайти фінансування було непросто. Лише після того, як вчена написала заявку на грант, проєкт почав рухатися далі. Щоб пройти наступні, дорожчі у фінансовому плані, етапи процесу, Сарі Гілберт та її команді надали 20 мільйонів фунтів стерлінгів. Після чого вони оголосили, що розпочинають етап клінічного випробовування. Уряд Великої Британії також надав 22,5 мільйона фунтів стерлінгів для іншого проєкту з винаходу вакцини, яким займається Королівський коледж Лондона.
Експерти кажуть, що загалом Європа непогано справляється з фінансування ранніх стадій процесу з розробки вакцини, які зазвичай проводять невеликі біотехнологічні компанії чи дослідницькі інститути. Проте з переходом на наступні етапи розробки витрати стають значно більшими, тому зазвичай процес роботи над вакциною на себе перебирають великі науково-технологічні компанії.
«Європа справляється чудово, коли йдеться про фундаментальну науку, але коли настає час запустити винаходи в життя, і тобі треба сотні мільйонів доларів, щоб почати останні етапи клінічних досліджень, виявляється, що у Європі їх не знайти», — пояснює Дюан Шультесс. Тому у 2019 році 80 відсотків європейських біотехнологічних компанії було придбано більшими американськими фірмами.
За даними аналітичної компанії «Брюгель» (Бельгія), серед вакцин, які перейдуть до етапу клінічних випробовувань, лише 20-40 відсотків виявляються успішними. Тож це означає, що мільйони підуть на фінансування клінічних випробовувань вакцини, яка не буде ні безпечною, ні ефективною.
Часто під час спалаху певних захворювання уряди зверталися до фармацевтичних компаній з проханням про розробку вакцини. Компанії зупиняли свою повсякденну діяльність, спрямовуючи всі свої сили на ці дослідження. Так було у випадку з Еболою. Проте не завжди. Вченим не вдалося винайти вакцину проти хвороби Зіка та проти вірусів SARS та MERS до того, як спалахи цих захворювань згасли самі по собі і увага громадськості до пошуків вакцини зникала. Від змарнованої роботи фармацевтичні компанії почувалися спустошеними й демотивованими.
Проте більшість експертів сходяться на думці, що якщо нам потрібна вакцина, уряди мають вкладати великі гроші у дослідження, і вони того варті. «Тому що втрати через COVID-19 у людському та економічному вимірі, яких можна уникнути, якщо вакцину вдасться винайти, будуть значно більшими, ніж ціна її розробки», — переконані експерти з «Брюгель».
Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»