НЕБЕЗПЕКА 

Останнім часом збільшилася кількість неблагополучних населених пунктів, де тварини уражені цим вірусом
 

…Позаторік доньку колеги вкусив пес. Дякувати Богові, вони відбулися лише великим переляком та маленьким шрамом на її ніжці. Та й лікарі заспокоювали: не хвилюйтеся, мовляв, у Києві вже 20 років не було випадків захворювання тварин на сказ. І ось на тобі — минулого місяця вперше за два десятки років киянку вкусив собака, хворий на сказ. Зважаючи на те, що це захворювання смертельне, «УК» вирішив дослідити, де проходить межа між панікою та реальною проблемою.

А вакцини не вистачає

Як з’ясувалося, стабільно неблагополучними щодо захворювання на сказ в Україні є низка областей, зокрема Чернігівщина, Донеччина, Вінниччина, Харківщина, Тернопільщина. Водночас упродовж жовтня-грудня минулого року різко погіршилася епізоотична ситуація на Запоріжжі. За цей період тут сказ було виявлено в 25 переважно безпритульних собак, водночас за попередні 9 місяців їх було 43. Зросла й кількість осіб, котрі постраждали від укусів бездомних тварин.

— За 2011 рік на території області було зафіксовано 4 424 такі особи. У випадках, коли фахівці підозрювали імовірність захворювання тварини, людині призначалося антирабічне щеплення. Така вакцинація проведена 1 266 особам, — розповіла власкору «УК» завідуюча відділенням особливо небезпечних інфекцій Запорізької облСЕС Алла Циганкова. — Отримали призначення на щеплення понад 1200 осіб. Всім їм вакцинацію проводили безкоштовно.

За інформацією фахівця, область має певні труднощі із забезпеченням лікувально-профілактичних закладів антирабічною вакциною. Зокрема через те, що МОЗ заявку щодо вакцини на 2011 рік задовольнило лише на 53,5%, в області закуповували цей препарат за кошти місцевих бюджетів. Та навіть за наявності коштів придбати цю вакцину непросто: міністерство не визначило джерела його постачання, тож доводилося витрачати час на пошуки.

Втім, попри такі складнощі, робота з протидії поширенню особливо небезпечної інфекції в області не припиняється.

— Випадків захворювання на сказ серед людей на Запоріжжі немає, — підтверджує Алла Циганкова. — Останній трапився 2004-го.

Хто займеться хижаками?

Та й, за словами завідувача відділу особливо небезпечних інфекцій Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України Юрія Новохатнього, підстав говорити про збільшення кількості українців, котрі постраждали від укусів тварин, поки що немає.

 — Щороку з укусами до медиків звертаються приблизно 100—120 тисяч людей, з них близько 20 тисяч мають показання щодо щеплення від сказу. Торік, наскільки пам’ятаю, звернулося 95023 особи, на яких напали тварини, щеплення призначено 22794, — повідомив фахівець.

Проте, зазначає, останнім часом усе-таки збільшилася кількість неблагополучних щодо сказу населених пунктів та тварин, уражених цим вірусом. Хоч цього року, як повідомляють ветеринари, тварин, уражених цією недугою, менше на 40%, ніж торік. Річ у тому, що погода сприяла розмноженню гризунів, якими харчуються лисиці. Основними носіями сказу в природі є дикі хижі тварини, і чільне місце серед них посідають лисиці. Шукаючи їжу, нині вони забігають до сіл та на околиці міст навіть серед білого дня. Тому одна з проблем, яку слід розв’язати, — регулювання кількості диких хижаків.

У західноєвропейських країнах з нею впоралися досить просто: ветеринари провели щеплення цих тварин пероральними препаратами,  розклавши приманки з вакцинами в тих місцях, де вони мешкають.

На сьогодні сказ є смертельним захворюванням. Торік, за даними Юрія Новохатнього, зафіксовано 6 випадків захворювання, що закінчилися летально. Позаторік — три. Загалом кількість уражених цим вірусом є спорадичною, від одного до трьох випадків щороку. Проте твердити про тенденцію щодо збільшення захворювання на сказ, навіть зважаючи на торішні результати, що більші від позаторішніх удвічі, за словами фахівця, не варто: 

 — Маючи такі невеликі цифри, ми не можемо про це говорити, — вважає Юрій Новохатній.

Лікування обходиться дорого

За інформацією, розміщеною на сайті МОЗ, 2011 року за бюджетні кошти закуплено вакцину для профілактики сказу «Індіраб» у кількості 6 000 доз. Завідувач відділу особливо небезпечних інфекцій центральної СЕС визнає, що цього року ми зіткнулися з проблемою щодо забезпечення антирабічною вакциною та відповідним гамаглобуліном. Раніше вони закуповувалися за кошти місцевих бюджетів, а тепер, згідно з поправками до закону про захист від інфекційних хвороб, — за рахунок державного. Як відомо, цього року були проблеми з закупівлею багатьох імунопрепаратів, і атирабічної вакцини — зокрема.

За його словами, за рахунок держбюджету українці забезпечені цією вакциною приблизно на 50—70 %. Антирабічний гамаглобулін, який потрібен, коли людину тяжко покусала передовсім хижа тварина, закуповується за кошти місцевого бюджету. Одна упаковка цього препарату коштує приблизно 1200 грн, доза вакцини — до 200 грн. На курс щеплень застосовується шість доз, отже, орієнтовна вартість лікування одного пацієнта обходиться щонайменше в 1200 грн. Зафіксовано й кілька випадків, коли постраждалій від укусів людині було призначено щеплення, але вакцини в медиків забракло.

— Двічі чи тричі до мене зверталися з такою проблемою. Ми розв’язували її шляхом перерозподілу вакцини, оскільки не в усіх регіонах її використовують однаково: в одних більше, в інших менше, — зазначив Юрій Новохатній. 

Інший бік цієї проблеми — кількість бродячих собак та котів, котра за останні два десятки років збільшилася, певно, в рази. На думку Юрія Новохатнього, розв’язанню проблеми передовсім перешкоджає закон про запобігання жорстокому поводженню з тваринами, згідно з яким акцент має робитися на побудові притулків для цих тварин.

 — По-перше, це тривалі в часі методи, по-друге, коштів на побудову притулків немає. Тому, доки не буде розв’язана проблема з безпритульними тваринами, робити якісь позитивні прогнози щодо захворювання на сказ ми не можемо. Крім того, наші ветеринари повинні в повному обсязі проводити щеплення всіх собак і котів проти сказу. Проте, якщо подивитися на дані, які вони нам показують, зрозуміло, що насправді тварин, яким потрібна вакцинація, значно більше.

Тим часом захисники тварин до загострення цієї проблеми ставляться зі значною долею скепсису, вважаючи, що ця інформація поширюється, аби виправдати знищення безпритульних собак та котів напередодні проведення в Україні Євро-2012. 

Наталя ЗВОРИГІНА,
Тетяна МОІСЕЄВА,
«Урядовий кур’єр»