АРТЕФАКТИ 

Чудовий подарунок волинським музейникам зробили археологи — передали їм щойно знайдені  давні монети
 

Такий скарб в області знайдено вперше за 30 останніх років.

Працівникам дочірнього підприємства «Волинські старожитності»  науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України щастя усміхнулося на високому березі річки Чорногузки в селі Полонка Луцького району. Там розташована унікальна археологічна пам’ятка — багатошарове поселення. Тут не одну тисячу років жили люди — від культури фінального палеоліту до епохи бронзи, раннього заліза, римського часу, давньоруського періоду і до середньовіччя та нинішніх днів. Рятувальні дослідження на місці, що інтенсивно забудовується, волинські науковці ведуть уже чотири роки.

— У розкопі ми знайшли кераміку давньоруських часів, уламок середньовічної свинцевої пломби, залізне кресало. Трапилися і монети: два срібні динари польського короля Сигізмунда ІІ Августа та срібний гріш Альбрехта Гогенцоллерна, першого прусського герцога і останнього великого магістра Тевтонського ордену. Вже цього було б достатньо, аби сказати, що розкопки в Полонці — успішні! — розповів директор «Волинських старожитностей» Олексій Златогорський. — Та по-справжньому пощастило нашим співробітникам Михайлові Вашеті й Василю Барану через кілька днів…

Молодий науковиць Михайло Вашета й досі не йме віру, що йому випала удача знайти справжній скарб!. Фото прес-служби ДП «Волинські старожитності» 

У кутку, де був черінь, в якому розводили вогонь для обігріву та приготування їжі, шкребок зачепив щось металеве. Як виявилося, срібну монету. Це змусило археологів працювати особливо акуратно. І за свої старання вони отримали  винагороду — з товщі грунту знайшли 29 срібних монет! Науковці ідентифікували їх як так звані празькі гроші. Такі монети із високим вмістом срібла карбували наприкінці XIV або на початку XV століття чеські королі Вацлав ІV та Карл І. 

— Попри те, що працюю в археології вже 10 років, таку неординарну знахідку бачу вперше!.. Празькі гроші — це своєрідна валюта того часу. Українське слово «гроші», до речі, походить  саме від назви цих монет. Незважаючи на те, що вони були досить поширеними в Європі й Україні, археологи нині знаходять у кращому разі одну-дві монети… А щоб одразу такий скарб — це фантастика!..

Яким же чином гроші, що були засобом платежу і накопичення, перетворилися в забутий скарб? Не виключений варіант, що їхній власник був заможним постачальником якихось товарів. Наприклад, для гостей з’їзду монархів, який проходив у Луцьку в 1429 році. У ньому брали участь очільники європейських країн та 15 тисяч осіб їхньої челяді. Можливо, хтось із гостей волинян тоді й розрахувався за сім тижнів гостювання та харчування, охорону чи якісь інші товари або послуги?


 

 

Ті самі монети, за кожну з них можно було купити корвчину.

— Еталонний «пражак» важив 3,96 грама, і за нього в ті часи можна було придбати корову. Прикро, але ми знайшли лише залишки скарбу, бо його вже… пограбували «чорні археологи». Ці ж монети, мабуть, по стінці сповзли в житло... Але й за них можна було свого часу купити ціле стадо худоби! — висловлює свою версію появи скарбу Михайло Вашета. — Срібло не відомий нам господар міг заховати в разі нападу татар… Або ж під час так званої Луцької війни 1431 року… Тоді війська польського короля Ягайла взяли в облогу Луцьк, але так і не змогли подолати воїнів князя Свидригайла і взяти наше місто. А наляканий власник грошей, спостерігаючи за борнею, вирішив заховати свої заощадження до кращих часів… Але вони для сердеги, судячи з усього, так і не настали!

Тепер відчищені від нашарувань століть срібні монети — ці переконливі свідки давніх тісних зв’язків Волині із Західною Європою — незабаром знайдуть своє місце на експозиційних площах Волинського краєзнавчого музею.

З історії скарбопошуків

Те, що ця європейська знахідка не випадкова, засвідчують і предмети з інших знайдених на території регіону скарбів.

— У 1928 році під час створення насипу під майбутню залізничну колію Львів—Луцьк неподалік села Борочичі, що в Горохівському районі, на глибині понад метр було знайдено величезний скарб срібних і золотих римських монет кількістю понад 1500 екземплярів. Однак ця цифра, не виключено, занижена. Бо збереглися розповіді,  що загальна вага скарбу становила понад 50 кг!.. — розповів директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк. — У 1961 році в селі Качин Камінь-Каширського району в керамічному горщику виявлено скарб срібних елементів кінської упряжі та побутового призначення, який було датовано ще готським періодом.

Ще один скарб знайдено в 70-х роках минулого століття під час демонтажу костелу піарів у селищі Любешів, який пережив лихоліття І та ІІ світових воєн. Тоді робітники знайшли кілька кілограмів монет і прикрас і потайки розділили їх між собою. Комусь дісталося на одну монету менше, і про обурення «обділеного долею» стало відомо владі. Відтак після довірливих співбесід у КДБ через короткий час усе золото було вже в державній скарбниці…

Скарбовдача на Волині продовжилася на початку 1980-х, коли нині професор Волинського нацуніверситету ім. Л. Українки Михайло Кучинко при розкопках давньоруського городища в Городищі-2 Луцького району знайшов, зокрема, срібні давньоруські нашийні гривни, браслети та намистини. Ці філігранно виготовлені окраси, як і вироби з качинського скарбу, нагадують про майстровиті руки наших предків і вже забуті сторінки з життя Волині, коли вона була невід’ємною часткою загальноєвропейського процесу. Артефакти, що мають вік півтори-тисячу років, нині стали одним із символів Волинського краєзнавчого музею…