ПАЛЬНЕ

Ситуацію на ринку  пропан-бутану ускладнюють  дії контролюючих органів

У паливній галузі  одним з основних трендів останніх років є масовий перехід українських автомобілістів на скраплений газ (пропан-бутан). Він став вдалою альтернативою бензину, який дорожчає услід за світовими цінами на нафту та збільшенням акцизів. З 2009 року вартість нафти зросла втричі, аналогічним чином виріс і акциз на бензин — приблизно з 60 коп. до 1,80 грн за літр. Тому ключовою причиною популярності зрідженого газу є його відносна дешевизна: протягом останніх років його вартість була на 40-50% нижчою від  цін на бензин А-95. Як наслідок, у 2009 році споживання пропан-бутану в Україні становило 735 тис. т, а за підсумками цього року  очікується, що ринок подолає позначку в 1 млн т. Проте багато автомобілістів, які перейшли  на скраплений газ та встановили дороге газобалонне обладнання, сьогодні почуваються дещо обдуреними. Чому?

Починаючи з липня ціни на скраплений газ різко пішли вгору. За неповний місяць вони зросли на гривню з лишком, або на 20%. Днями у багатьох регіонах пропан-бутан перетнув  психологічну позначку в 7 грн/л, тоді як ціни на бензин відносно стабільні. Аналіз ситуації показує, що причини подорожчання газу рукотворні, принаймні  таку думку висловлюють експерти.

Пропан-бутану хватить усім? Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

У коментарі для «Урядового кур’єра»  директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн розповів, що ще на початку липня Держмитслужба почала вимагати від імпортерів скрапленого газу обов’язкового аналізу проб  продукту, що завозиться, під приводом боротьби з ухиленням від сплати акцизного збору (40 євро/тонна) і мінімізацією ПДВ шляхом заниження митної вартості. Теоретично можливість несплати акцизу справді була, оскільки не всі марки скрапленого газу підлягали оподаткуванню цим податком. Хоча постачальники резонно зауважували: якщо ми готові платити акциз, навіщо перевіряти, що ми веземо? Нехай аналізи роблять ті, хто претендує на безакцизне ввезення.

Крім того, проведення аналізів газу займає не менше 20 днів, а в деяких випадках і цілий місяць. Весь цей час газ стоїть  у цистернах, постачальники змушені нести додаткові витрати за простої і несвоєчасне повернення вагонів. За нашими розрахунками, це обходиться українським споживачам в 35 коп./л. Звідки взялися ще 65 коп./л, які в сумі з «простоями» дають гривню річного здорожчання газу? Зростаюче споживання, до того ж на піку сезону, не може бути задоволене лише за рахунок внутрішніх виробників, тому ринок все більше потребує постачання ззовні. Труднощі з імпортом накрутили ціни на газ українського виробництва та відповідно потягнули за собою і той невеликий імпорт, який все ж таки просочується через кордон після проведення аналізів. Відповідно згадані 65 коп./л — це і є так звана ажіотажна або спекулятивна складова, і це її мінімальне значення. За розрахунками, якби поставки з імпорту здійснювалися без зволікань, знімаючи напруженість на внутрішньому ринку, вартість пропан-бутану була б в діапазоні 5,50-6,00 грн/л.

Тим часом прийняті парламентом зміни до Податкового кодексу, зокрема, прописують обкладати акцизом весь скраплений газ. Сенс робити аналіз газу зникає? Припустимо, залишається давня проблема визначення об’єктивної митної вартості товару з метою повноти нарахування ПДВ (питання притаманне, напевно, всім без винятку категоріям імпорту). Але тут ми маємо справу з енергоносіями, які прив’язані до відкритих світових котирувань. У сфері поставок світлих нафтопродуктів — бензину і дизпалива — це питання вже давно не є першочерговим, оскільки митники виробили чітку методологію визначення митної вартості. Тут широко використовується механізм тимчасових митних декларацій, коли товар пропускають у країну, щоб уникнути простоїв, а митна вартість обраховується з використанням світових котирувань або елементарного зіставлення заявлених цін з цінами на аналогічний товар в інших постачальників. Мають місце взаємозаліки, переплачені постачальником гроші йдуть у рахунок податкових платежів з наступних партій. Чому такі підходи не застосовуються до скрапленого газу? Відомство зберігає мовчання.

Тиша і з боку Міненерговугілля: стежачи буквально за кожною копійкою в цінах на бензин і дизпаливо, з приводу «зайвої» гривні в ціні на таку соціально важливу позицію, як скраплений газ, реакції міністерства немає. Крім того, 70% ринку скрапленого  газу наповнюється повністю державними («Укргазвидобування») або компаніями з великою держчасткою («Укрнафта» і «Укртатнафта»). Що заважає врегулювати ситуацію? Немає відповіді.

Тому поки автомобілісти і дачники змушені платити за рахунками, зарубіжні власники такого потрібного країні енергоресурсу дедалі більше замислюються, як оминути Україну з її черговими сюрпризами стороною.

Водночас експерт UPECO Олександр Сіренко прогнозує можливе зниження вартості на цей продукт на 40 — 50 копійок наприкінці серпня — на початку вересня.

ДОВІДКА «УК»

Антимонопольний комітет України проводить розслідування на предмет дотримання учасниками ринку скрапленого газу вимог конкуренційного законодавства. Про це повідомив в.о. голови комітету Рафаель Кузьмін у коментарі для ЗМІ. Підставою для цього стало підвищення цін на скраплений газ у середньому на 17 %. Вимоги про надання пояснень щодо цінової ситуації були направлені найбільшим його виробникам. Зокрема, ПАТ «Укрнафта», ДК «Укргазвидобування», ПАТ «Линос», АТ «Укртатнафта» тощо.

У разі доведення факту вчинення антиконкурентних узгоджених дій на ринку порушникам загрожують штрафні санкції до 10 % річного доходу.