Це була перша зустріч високого рівня між представниками Євросоюзу та України, яка відбулася за особистої присутності всіх учасників, від початку пандемії. Хоч не обійшлося й без несподіванок. Буквально за день до саміту очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пішла на самоізоляцію, бо контактувала з людиною, яка отримала позитивний тест на COVID-19. На щастя, обидва тести підтвердили, що Урсула фон дер Ляєн здорова, однак термін її самоізоляції офіційно завершився у вівторок увечері, коли саміт уже добіг кінця. Тож європейську делегацію очолювали голова Європейської ради Шарль Мішель та високий представник з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель.

Реформи і деокупація

Сесія саміту на найвищому рівні розпочалася по обіді, відразу після офіційної церемонії зустрічі біля будівлі Європейської ради. На саміті головною темою переговорів став перебіг імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, просування реформ у нашій державі, ситуація в Криму та на Донбасі. Як повідомило кореспондента «УК» джерело в Єврокомісії, європейські партнери високо цінують зусилля української сторони з реалізації мінських домовленостей, зокрема досягнення домовленості про припинення вогню.

«Президент Зеленський доклав багато зусиль для перезавантаження цього процесу і пішов на великий ризик», — зауважив наш співрозмовник.

Європейську делегацію цікавило, які очікування української сторони від подальшої імплементації мінських угод, проте наголошували, що російська сторона також має виконувати свою частину зобов’язань.

Окремим блоком обговорювали питання Криму. Як відомо, у вересні Київ оголосив про запровадження Кримської платформи, яка має на меті структурувати міжнародні зусилля з деокупації Кримського півострова. Під час саміту представники ЄС мали змогу почути бачення української сторони того, як має працювати така платформа на практиці і як до роботи в ній може долучитися Євросоюз.

Ризики для антикорупційної реформи

Питання судової реформи та боротьба з корупцією в Україні також були у центрі переговорів під час саміту. Останнім часом із Брюсселя лунали застереження з приводу того, що антикорупційна реформа в Україні пробуксовує. Підстави так вважати дало ухвалення у Верховній Раді списку членів конкурсної комісії з добору очільника САП, серед яких опинилися депутати, що, згідно із законом, не відповідають критеріям для виконання цих обов’язків, а також рішення Конституційного Суду визнати неконституційним указ Президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ.

Як сказав у розмові з «УК» високопосадовець Єврокомісії, такі рішення можуть впливати на антикорупційну політику в Україні і породжують ризик регресії у просуванні цієї реформи. За його словами, антикорупційна реформа загалом впроваджувалася в Україні «дуже важко», і створення антикорупційних інституцій зустрічало великий опір олігархів і народних депутатів.

«Ваші активісти повідомляють, що досі жоден корупціонер не опинився у тюрмі. А ми маємо оцінювати ефективність антикорупційної реформи за підсумками, а не за адміністративними чи законодавчими аспектами», — наголосив європейський чиновник.

Епістолярна дипломатія

Напередодні саміту троє депутатів Європарламенту Віола фон Крамон, Міхаель Галер та Раса Юкневічене опублікували лист-звернення до лідера фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, в якому виступили із застереженням політикам і олігархам, що гальмують реформи в Україні. У листі вони наголосили на проблемах, які виникли останнім часом у боротьбі з корупцією, і зауважили, що це загрожує Україні втратою макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 1,2 мільярда євро.

«Щодо безвізового режиму, то його скасування в жодному разі не є наміром ЄС, але ми залишаємо за собою право накладати конкретну відмову в таких свободах окремим олігархам, зокрема політикам, які зловживають цим правом заради своєї приватної незаконної діяльності», — йдеться у листі.

У Європарламенті висловили впевненість, що, крім «десятка гнилих яблук» у партії монобільшості, вона слугує майданчиком для енергійних, розумних і чесних законодавців, які ставлять національні інтереси країни понад усе і борються за її європейське майбутнє.

Пізніше євродепутати з неформального об’єднання «Друзі європейської України» поширили ще один лист, адресований главам Єврокомісії та Європейської ради. Вони похвалили Україну, що, попри складні виклики — пандемію, економічну кризу та війну, вона йде курсом реформ відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

«Оскільки наше партнерство з Україною має двосторонній характер і від ЄС також залежать створення привабливих перспектив для співпраці й мотивація України продовжувати перетворення на шляху до ЄС, ми закликаємо вас передати позитивний сигнал уряду України й українському народові у спільній заяві майбутнього саміту Україна — ЄС», — ідеться в тексті листа.

Після завершення саміту між Україною та ЄС було підписано двосторонні угоди, відбулася пресконференція за участю Володимира Зеленського та Шарля Мішеля. Докладніше про це — в наступному номері «УК».