ЗАТЯГУВАННЯ 

Росспоживнагляд переніс ще на тиждень початок інспекції українських сирзаводів 

Ситуація навколо перемовин української і російської сторін щодо врегулювання сирного конфлікту нагадує розмову глухого з німим. Складається враження, що наша східна сусідка робить усе можливе, аби відтермінувати його розв’язання. Що тут скажеш, якщо напередодні дати запланованого візиту Росспоживнагляду в Україну для інспектування вітчизняних сирзаводів, як було домовлено раніше (19 березня — зі слів міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка і голови Держветфітослужби Івана Бісюка) і про що писали всі ЗМІ, голова  Росспоживнагляду, головний державний санітарний лікар РФ Геннадій Онищенко cкасував перевірку, зіславшись на відсутність «технічних узгоджень умов, порядку, маршрутів досліджень і часу перебування на території України» і «нерозторопність контрагентів», а згодом заявив про готовність відомства розпочати її 26 березня.

«Наша бригада, ймовірно, вирушить до Києва наступного тижня, у понеділок, — уточнив він. — Ми продовжуємо погоджувати по дипломатичних каналах порядок і процедуру перевірки».

Давайте жити дружно. Фото з сайту svit24.net

«Ми готові вести діалог напряму з українськими виробниками сиру, минаючи Мінагропрод. Я пропоную трьом заводам, яких ми номінували на перший етап допуску, вийти безпосередньо на наших фахівців. Ми готові без участі офіційної структури, судячи з усього, мало зацікавленої в якнайшвидшому вирішенні ситуації, перевести роботу в технологічний режим, вкрай потрібний виробникові», — наголосив він, піддавши критиці проведення Україною незалежної експертизи продукції вітчизняних сирзаводів.

За даними «УК», озвученими першим заступником голови Держветфітослужби  Володимиром Горжеєвим напередодні запланованої перевірки, незалежну експертизу пройшло понад 280 зразків сиру на вміст жирів рослинного походження, і позитивних результатів у них не знайдено. Крім того, два сорти сиру направлено у лабораторії штату Колорадо у США. Попередньо американські фахівці пальмової олії також не виявили. 

У відповідь Геннадій Онищенко заявив: «Я не знаю, що таке незалежна експертиза. Від чого вона не залежить? Вона може не залежати від здорового глузду, від професіоналізму. Мої фахівці поїдуть і пред’являть протоколи дослідження… Не треба дурити нас, маленьких. Везіть і продавайте там, де ви зробили».

Усе б нічого, якби слова не розходилися з ділом. На жаль, надто вже сміливі випади  російської сторони про готовність перевірити українських сироварів звучать уже не перший тиждень, а до справи так і не дійшло.

Натомість наші сировари і виробники молока несуть колосальні збитки. Так, за оцінками доктора економічних наук, головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НААН Тамари Осташко,  українські виробники сиру втрачають майже  $26 млн на місяць виторгу від припинення експорту в Росію. «У 2011 році Росія імпортувала 15 тис. тонн сиру, 22% з яких займав імпорт українських сирів. Україна посідає третє місце як експортер сиру на ринку Росії після  Білорусі та Німеччини. При цьому наші сири користуються там надзвичайним попитом, і ціни на них на російському ринку навіть вищі, ніж на німецькі», —  наголосила вона, тому втрачати цей ринок не можна.

Водночас уже нині іміджу українських сироварів завдано значного удару, і відновити його буде дуже важко, переконаний голова «Укрмолпрому» Василь Бондаренко. На його переконання, «жодної сирної війни немає і не було, а якщо й була, то лише одностороння».

«Мене дуже непокоїть, що саме потужні підприємства, які експортували в Росію до 70% виробленої продукції, потрапили під заборону. Вони оснащені сучасною технікою, яка коштує мільйони доларів, а людське втручання знижено до мінімуму», — зауважив він.

Голова Держветфітослужби Іван Бісюк назвав ситуацію з обмеженням експорту сирів «тимчасовим демпінгом» заради наповнення ринку власною продукцією, а зрив Україною інспекції сирзаводів — брехнею.  «Минулої п’ятниці Держветфітослужба не отримала від Росспоживнагляду офіційного підтвердження про візит», — наголосив він.  За його словами, про перенесення початку інспектування наших підприємств Росспоживнагляду на 26 березня йому стало відомо з вівторкового ранкового повідомлення Інтерфаксу. На нас уже вийшло Посольство РФ в Україні, й нині триває відповідна підготовча й узгоджувальна робота до візиту інспекторів, повідомив він. На сьогодні сумніву, що інспектування таки розпочнеться згідно з «новим» планом, у нього немає.

Як повідомив Голова Верховної Ради Володимир Литвин у понеділок, болюче питання «сирних відносин» із Росією разом зі станом весняно-польових робіт буде винесено на порядок денний у парламенті — на п’ятничну годину запитань до уряду. На них відповідатиме міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.

 Чому яйця не варто зберігати в одному кошику

ПРОДОВОЛЬЧЕ ПИТАННЯ.

Нестабільність у торгових відносинах із Росією змушує українських виробників молочних продуктів шукати інші ринки збуту 

 Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

Ціна на коров’яче молоко від населення має бути не нижчою за 2,5 гривні за літр. Таку планку чиновники Мінагропроду встановили заготівельникам у всіх областях. Нагадаю: дотепер молоко від приватного сектору закуповували за ціною, трохи вищою за 2 гривні, а в окремих областях і дешевше. Так урядовці відреагували на зростаючі апетити молокопереробних підприємств-монополістів і різних посередницьких структур, які, користуючись ситуацією на молочному ринку, у зв’язку з відомими подіями захотіли заробити на цьому солідні дивіденди.

Переробники, точніше, керівники потужних молокопереробних підприємств і молочних асоціацій, спокійно поставилися до цієї міністерської постанови, бо розуміють, що не мають права диктувати правила гри, і дружно підписали меморандум про співпрацю з Мінагропродом. У ньому аграрне відомство зобов’язується всіляко сприяти реалізації вітчизняної молочної продукції за кордоном, розширенню ринків збуту, виділенню державної дотації, здійснювати заходи зі збільшення виробництва молока тощо. А вони, в свою чергу, дають гарантію, що не нагнітатимуть соціальної напруги на селі і купуватимуть молоко за визначеними цінами. Тільки й усього. Тому про жодний тиск міністерства чи уряду навіть не йдеться. Навпаки: Мінагропрод першим зробило крок назустріч, перевівши на рахунки молокопереробних підприємств 60 млн грн дотацій, які мали виплатити виробникам-селянам. Тобто почало в односторонньому порядку виконувати умови підписаного документа. Та чи не поспішили?

 Для стабілізації цінової ситуації на ринку молока аграрне відомство провело до 1 березня відповідні наради в 17 областях. А що ж решта? За даними заступника міністра Олександра Сеня, Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Тернопільська, Харківська області проігнорували цей захід. Як з’ясувалося пізніше, саме в цих регіонах закупівельні ціни на молоко на той момент були нижчі, ніж середні по Україні. Зокрема вінницькі заготівельники скуповували молоко у приватному секторі по 2130 гривень за тонну, волинські — по 2000, франківські та львівські — по 2300 грн. Задешево купували молоко в селян і на Одещині. Крім того, як повідомив Олександр Сень, дані щодо цін на молоко, які міністерство отримує з областей, часто неточні. Очевидно, що тут урядовцям треба діяти за відомим правилом: довіряй, але й перевіряй. А за брехню — карай! Виробники молока в селах сподіваються, що саме так буде надалі.

 А поки що маємо те, що маємо. За січень на молокопереробні підприємства України надійшло від сільгоспвиробників майже 380 тис. тонн молока, що дало змогу, порівняно з відповідним періодом минулого року, збільшити обсяг промислового виробництва молочних продуктів майже на 6%. Зокрема масла вершкового — на 12%, молока обробленого рідкого — на 11%, сирів жирних — на 7%. Водночас у деяких областях закупівельні ціни на молоко впали на десятки відсотків. Зокрема від сільгосппідприємств на початок лютого — на 4% і на 5% до початку року. Таку інформацію оприлюднив під час республіканської селекторної наради директор департаменту продовольства Мінагропроду Олександр Куць.

КОМЕНТАРІ
                                   
Володимир ЗАМИКУЛА,
заступник голови Полтавської
облдержадміністрації:

 — Безумовно, ми підтримуємо урядове рішення, що має стабілізувати цінову ситуацію на ринку молока і м’яса. Аналіз показав, що і на Полтавщині, хоч як прикро, ціна молока безпідставно занижена.

Заготівельники купують його в населення по 2,2 гривні за літр, а в середині січня купували й по 1,8 гривні, тож працювати є над чим.

Водночас допомагатимемо і сироварам, які впливають на здешевлення молока.

Після рішення Росспоживнагляду заборонити імпорт українських молочних продуктів на територію Росії вони також мають проблеми. Але жодне з наших найпотужніших підприємств-«сирників» не кинуло свої сировинні зони і не відмовилося від заготівлі молока.

 Рекомендована урядом ціна на молоко — 2,5 тисячі гривень за тонну — буде доведена до кожної сільської громади, кожного заготівельника. Вирішується питання і з виплатою дотацій на молоко.

                                   
Іван ФИЛОНЕНКО, 
заступник начальника Головного
управління агропромислового розвитку
Полтавської облдержадміністрації:

 — Нині незалежні експерти оцінюють якість полтавських сирів, що їх реалізовували в Росії. Результати будуть відомі незабаром, але я й без експертизи знаю, що наші сири якісні. Непокоїть, що так звані «сирні війни» відбуваються не вперше. Тому сьогодні «сирникам» не можна працювати тільки з одним торговим партнером, варто подумати і про пошук альтернативних ринків збуту продукції. Принагідно комітету цін та «антимонопольникам» потрібно серйозно попрацювати з торговельниками, які добряче «наварюють» на сирах. Сьогодні відпускна заводська ціна сиру «Російський» 49—52 гривні, а в магазинах він коштує 86—87 гривень за кілограм. Щодо того, які залишки не реалізованих до Росії сирів на полтавських підприємствах, то, за моїми даними, перед початком коливань на ринку на двох наших заводах їх було майже 3 тис. тонн. Це небагато, враховуючи те, що тільки Пирятинський завод реалізує їх в Україні 400 тонн за місяць. Тож запаси в них мінімальні, і вони змушені будуть розпочинати роботу.