На Закарпатті туристам завжди є куди піти або поїхати і що подивитися. Один із центрів притягання — Національний природний парк «Синевир», де лежить однойменне озеро — одне із семи чудес України. Привабливість озера й центру реабілітації бурих ведмедів, які живуть в умовах, наближених до природи, підтверджує статистика: понад 200 тисяч візитерів щороку. Однак тут розраховують на ще більшу їх кількість. І мають на це підстави. 

Традиційних засобів уже не досить

«Зрозуміло, що для збільшення туристських потоків потрібно вдаватися до нових засобів і запроваджувати інноваційні підходи, — зауважує директор Національного парку «Синевир» Микола Дербак. — Покладатися на ті засоби, до яких ми звикли, в умовах розвинених інформаційних технологій, комунікаційних можливостей уже не досить». 

Щороку в національному парку відновлюють старі й зводять нові альтанки, в ньому з’являються інформаційні стенди й оглядові майданчики. Роблять багато, щоб чистими й покошеними були узбіччя доріг. І шляховики зробили внесок у поліпшення інфраструктури: два роки тому повністю відремонтували дорогу з Міжгір’я до Синевира, спорудивши у місцях можливих зсувів підпірні стінки. 

На думку експертів з туризму, потрібно посилювати цінність території національного парку, активніше розвиваючи маршрути та збільшуючи кількість днів перебування туристів у громаді. Зацікавлене у збільшенні відвідування об’єктів та зростанні грошових надходжень, керівництво національного парку і Синевирської територіальної громади охоче йде на спів-працю із громадськими організаціями. І першою ластівкою став проєкт «Інтерпретаційна культурно-пізнавальна мандрівка «Синевир. Горяни». Його втілюють тут за підтримки Українського культурного фонду.

«Ця громада однією з перших у Закарпатській області застосовує інтерпретацію культурної спадщини замість типових екскурсій, — розповідає керівник проєкту Мар’яна Місик. — Турист чи туристичний оператор може запланувати і відвідати в межах одного маршруту десять локацій, які ми готуємо. А може зупинитися й на одній чи двох, ознайомившись із ними глибше».

Як утримати клієнта

Через збереження традицій, культури та популяризацію нематеріальної культурної спадщини збираються збільшити кількість перебування туристів з кількох годин до 2—3 днів, а ще — залучити десятки жителів громади до повнішого розкриття туристичного потенціалу. 

І ось уже туристів, котрі відві-дують Закарпаття, запрошують не лише на озеро Синевир, а й пропонують зблизька пізнавати культуру й традиції горян. Навіть спробувати самим виготовляти вовняні вироби, зварити справжній верховинський токан, навчитись робити дранку (гонт, яким вкривають покрівлі з дерева). Напередодні Великодня багато охочих навчитися готувати традиційну пасхальну страву з яєць — так, як це робили горяни довкола Синевира. 

Будь-який гість зможе стати дослідником, пізнавши особливості чотирьох туристських маршрутів: «Синевир. Промисли», «Синевир. Історія», «Синевир. Традиції» та «Синевир. Духовність». 

«Відбувається, я б сказала, повне занурення в культурне середовище, — зазначила Мар’яна Місик. — Усе це дасть змогу не просто отримувати туристичну інформацію, а мати позитивні враження, емоції, спогади. Тобто можна не просто побачити, а й відчути». 

Подорожі стають інтерактивними

«Туристські подорожі перетворюються на цікаву, легку, а головне — пізнавальну мандрівку, — вважає експерт із туризму викладач профільної кафедри Ужгородського національного університету Олександр Коваль. — Загалом буде 10 маршрутів. Майже всі об’єкти розташовано вздовж доріг або на відстані від 1—5 кілометрів, що робить їх легкодоступними. Під час майстер-класів, які триватимуть близько години, туристи зможуть зайнятися чи приготуванням страв, чи виготовленням виробів з вовни, дерева власноруч. І такий спосіб ознайомлення з цікавинками закарпатської Верховини буде новаторським, багато в чому унікальним не лише тут, в околицях Синевира, а й в Українських Карпатах загалом. І головне, це робить туризм і відпочинок цілорічно цікавим. Чому? Бо у майстер-класів немає сезонності».

Майстер-клас із прядіння «Магія вовни» в музеї лісу і сплаву проводить майстриня Любов Гречин — прясти навчила її бабця. Вміти прясти, отже бути хорошою господинею, раніше повинна була  кожна жінка. Тож навчали цього ремесла дівчаток з дитинства. Тут, на місці, можна придбати вироби з вовни — шкарпетки, рукавиці тощо.

На майстер-класі від Федора Тюха туристи дізнаються, чому цей матеріал — чи не найкраще покриття. Він зберігає тепло домашнього вогнища. Майстер пропонує самому виготовити дранку. І звичайно, можна замовити цей покрівельний матеріал з дерева для альтанки, лазні чи будиночка.

Новинкою стане інтерактивна карта, яка дасть змогу кожному туристові сформувати авторський маршрут мікс, залучивши найпривабливіші, на його думку, об’єкти. 

Тепер гості цього куточка Карпат зможуть не лише побачити й дізнатись, а й відчути нематеріальну культурну спадщину горян — їхні ремесла, народні промисли, традиції святкувань, вірування тощо. Це даватиме гостям краю відчуття причетності та поваги до його людей. З відкриттям нових маршрутів планують уникати сезонності туристських потоків, яка нині дошкуляє всім причетним до організації туризму. Зрештою це сприятиме зростанню податкових надходжень до бюджету громади.