КОНТРОЛЬ 

На виконання доручення Президента його Уповноважений з прав дитини проаналізував стан розвитку мережі дошкільних дитячих закладів

За результатами перевірки Юрій Павленко повідомив, що на сьогодні розвиток мережі дитсадків в Україні відбувається за трьома напрямками: будівництво нових закладів, реконструкція і відновлення роботи садків, які певний час не приймали дітей, та відкриття дошкільних груп в інших освітніх закладах. Так, протягом 2011 року додатково відкрито 472 заклади: з них відновили свою діяльність 136, при інших освітніх закладах створено 316 дитсадків, а також постало 20 новозбудованих дитячих закладів проти 4 у 2010 році.

— Отже, збільшилася і кількість дітей, охоплених дошкільною освітою, з 1 млн 270 тис. у 2010 році до 1 млн 333 тис. сьогодні. І вперше за роки незалежності відсотковий показник цього охоплення перевищив показник 1990 року, — веде далі посадовець. — Що ж до показника завантаженості садків, то на 100 місць претендують у середньому 112 дітей. У містах цей показник становить 123 дитини на 100 місць, у сільській місцевості — 83 малюки на 100 місць. Найбільший дефіцит місць у дитсадках — на Івано-Франківщині, Волині, Сумщині, Полтавщині та Закарпатті.

У колі однолітків дитина розвивається повноцінно. Фото з сайту belochka 1965.dnepredu.com

Юрій Павленко також зауважив, що Президент загалом позитивно оцінює дії уряду та владних структур на місцях щодо розвитку мережі дитячих дошкільних закладів. Проте він наполягає на неприпустимості скорочення фінансування з центрального та місцевих бюджетів Державної програми розвитку дошкільної освіти, затвердженої урядом до 2017 року. А ще глава держави робить акцент на тому, що необхідно не лише збільшувати кількість груп для дітей віком від 3 до 6 років, а й розвивати мережу ясел для зовсім маленьких українців — до 3 років, яка сьогодні залишилася майже поза увагою влади. Президент також переконаний, що в Україні слід упроваджувати нові сучасні форми дитячих садків, зокрема відповідно до положення, затвердженого Міносвіти, — дитсадків сімейного типу.

Єдиний поки що такий дитсадок, де виховують 15 хлопчиків і дівчаток, працює на Сумщині. А взагалі відповідно до вже згаданого положення, такий дитячий садок можна створювати на базі певної родини в будинку або квартирі та надавати послуги жителям мікрорайону (окремого будинку чи навіть лише одного під’їзду). Проте не все так просто, адже такий заклад обов’язково має відповідати низці санітарно-епідеміологічних нормативів, затверджених міністерством ще у 1986 році, щодо харчування, місць відпочинку дітей, приміщення для гри та дошкільного навчання. А вихователі повинні мати відповідну освіту та пройти належну підготовку. Звісно, для державного дитячого закладу такі норми, може, й не зависокі, а ось для невеличкого приватного садочка — найчастіше надмірні.

І саме тому, на думку Юрія Павленка, у великих містах, а особливо у столиці, десятки подібних приватних дитячих закладів працюють нелегально. А отже, вони та їхні вихованці з юридичної точки зору — поза законом. На думку Уповноваженого Президента з прав дитини, норми, які нині застосовують до приватних дитсадків, застаріли, і їх обов’язково потрібно переглянути. А поки що такі сімейні дитсадки працюють зазвичай просто на усній домовленості між батьками та особами, які погоджуються доглядати за їхніми дітьми певну частину доби.

Небезпека приховується в тому, що під час роботи таких «вихователів» ніхто не контролює, чим вони годують дітей, як із ними поводяться, чого навчають. І це може призвести до непередбачуваних і навіть часом трагічних наслідків. Тому Юрій Павленко переконаний: вихід у тому, щоб, з одного боку, здійснювати пильний контроль за діяльністю подібних закладів. З другого — аби вони легалізувалися та працювали в рамках закону, слід переглянути, змінити та адаптувати до сучасних реалій застарілі санітарно-епідеміологічні норми. Адже, напевно, саме приватні дитячі садочки сімейного типу — то майже панацея для великих міст, де місць для малят у державних закладах завжди не вистачає.