Цьогорічна осінь відчутно пригальмувала наступ зими. Грудень видався теплим і сонячним, а місцями замість снігу випадали дощі. У столичному парку Пуща-Водиця обабіч прокладених алей буйно зазеленіла трава, посіяна в листопаді. А на озерах до 22 грудня ще плавали зграї качок.
Синоптики прогнозують похолодання на різдвяні свята. Нічна температура може опуститися до мінусових позначок. За народними прикметами, січень снігом посіче і морозом припече.
На січень припадає найбільше релігійних свят. «Січень іде, празники веде», — стверджує прислів’я. Старі люди здавна спостерігали у такі дні місяця: 6, 7, 13, 18, 19. 6 січня завершується Різдвяний піст. У сімейному колі цей день відзначають традиційною Святою вечерею. До столу подають 12 пісних страв. Перелік приблизно такий: багата кутя з медом, родзинками, горіхами, тертим маком, борщ із грибами, голубці, риба заливна, оселедець, вінегрет, вареники з вишнями, млинці (їдять із борщем), каша гречана або пшоняна, пиріжки з капустою, яблука або груші, узвар із сухофруктів. На столі слід поставити дві тарілки, до яких ніхто не сідає. Одна — для душ покійних родичів, друга — для відсутніх членів сім’ї. Під час трапези добрим словом згадують їхні праведні діла і вчинки, живим бажають щасливого повернення до рідної домівки. Починають вечерю, скуштувавши три ложки куті. По вечері виряджають дітей рознести кутю й подарунки родичам. О цій порі починаються колядування під вікнами, а на запрошення господарів — у помешканнях.
За народними прикметами, якщо на Святвечір небо вкрите зорями — буде гарний урожай на ягоди; якщо вечір погожий, без вітру — до посушливого літа; похмурий, із хуртовиною — на врожай зернових.
У день Різдва Христового доброю ознакою вважають, якщо першим гостем буде чоловік. Святковий стіл після тривалого посту щедро накривають різноманітними скоромними стравами, напоями.
Різдвяні прогнози на майбутнє складають за такими прикметами: якщо йтиме сніг, погода впродовж наступного місяця буде мінливою; якщо повний місяць — весна буде з повенями; якщо день погожий, сонячний — до вологого літа. На Різдво Христове — час зимового повороту Сонця. «Сонце на літо, а зима на мороз», — каже прислів’я.
Свята Маланки, Василя Великого відзначають і в наші дні. Це велелюдні костюмовані карнавали з піснями й жартами, театралізованими виставами. Незабутнє враження справила на мене участь в одному з яскравих святкових дійств у селі Бране Поле на Київщині. Пошанування історичних традицій, побутових обрядів — це могутнє життєдайне джерело нашої національної ідентичності.
Завершальне різдвяне свято — Водохреще. Обряд очищення водою зберігся досі. Масові купання відбуваються в освячених місцях, а у храмах парафіянам роздають освячену воду для домашнього вжитку. За давнім повір’ям, вона має цілющі властивості: нею окроплюють помешкання, вживають у разі недуги, додають у купіль для немовлят.
Якщо до Водохреща сильних морозів не було, то й зима буде лагідною. «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі», — стверджує народна мудрість. Якщо цього дня йтиме сніг — на врожайне літо; якщо погода тиха, сонячна — літо буде посушливим.
На жаль, крім святкових календарних дат січня, дві залишаються невигойними ранами в історії України. Це День Автономної Республіки Крим і День пам’яті Героїв Крут. Цинічне загарбання Кримського півострова імперією зла перетворило його на мілітаризовану зону, де російські окупанти порушують усі громадянські права українців і кримськотатарського населення. Арешти без суду і слідства, катування, ув’язнення за сфабрикованими справами, нехтування міжнародних прав людини — така атмосфера панує нині на окупованій території. Нагадаємо, що кримськотатарський народ переживає жорстоку наругу вдруге. 18—20 травня 1944 року енкаведисти депортували з півострова 183 153 так званих переселенців. Нині кремлівські спадкоємці продовжують цей геноцид.
І про другу дату. 102 роки тому нашвидкуруч сформований загін зі студентів і гімназистів стримав під Крутами наступ на Київ численної армії більшовиків. Завдяки героїзму та жертовності юних патріотів було виграно час для укладення Брест-Литовського миру, який де-факто означав міжнародне визнання української незалежності.
Нині, як і 100 років тому, Росія знову чинить збройну агресію щодо нашої держави. Але на захист України стали міжнародні правові інституції, світова демократична спільнота та головне — наші Збройні сили. З нами правда, з нами сила і воля святая!
З Новим роком і Різдвом Христовим!
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
НАШ КАЛЕНДАР
1 січня — Новорічне свято
6 січня — Різдвяний Святвечір. Багата кутя
7 січня — Різдво Христове
8 січня —Собор Пресвятої Богородиці; 85 років із дня народження Василя Симоненка (1935—1963), українського поета, журналіста, прозаїка
13 січня — Щедрий вечір. Маланки
14 січня — Святого Василя Великого. Новий рік за старим стилем
18 січня — Навечір’я Богоявлення. Хрещенський Святвечір
19 січня — Водохреще
20 січня — День Автономної Республіки Крим
22 січня — День Соборності України
24 січня — День зовнішньої розвідки України; п’ять років тому (2015) проросійські терористи здійснили масовий обстріл Маріуполя. Загинуло 30 людей
27 січня — Міжнародний день пам’яті Голокосту
28 січня — 100 років із дня заснування Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка
29 січня — День пам’яті Героїв Крут