Нещодавній робочий візит глави вітчизняного уряду до Росії досі перебуває в центрі уваги експертів. У декого в суспільстві його результати викликають певний песимізм і настороженість щодо майбутнього нашої євроінтеграції. Тож Прем’єр-міністр Микола Азаров спробував доволі грунтовно окреслити перспективи співпраці України як на європейському, так і євразійському просторах.
Нагальна потреба обговорити торговельно-економічні відносини виникла не лише через ускладнення митного оформлення наших товарів на кордоні з Росією. Її зумовлено також тим, що на певному етапі різних інтеграційних процесів, до яких долучаються наші країни, стратегічним партнерам (якими є наші країни) необхідно уточнити позиції й виробити проекцію взаємодії в умовах, що змінюються. І кожна сторона має обрахувати і свої вигоди, і ризики.
Інвентаризація проблем
Україна, як і Росія, — член СОТ, правила якої спеціально розроблено для справедливого погодження інтересів за умов постійних змін у світовій торгівлі. І наша сторона прагне системно використати принципи цієї організації для пошуку оптимальних рішень. За словами глави уряду, Україна бачить свою мету в тому, щоб за будь-яких обставин нарощувати обсяги і якість торговельно-економічних відносин із Росією. Адже позитивна динаміка двостороннього товарообігу — головне наше досягнення за останні роки. А зведення штучних розмежувальних ліній не відповідає національним інтересам ні України, ні Росії. Тож бажання Прем’єра усіляко сприяти зростанню товарообігу з Росією та іншими країнами Митного союзу цілком природне.
«Те, що за один рік на наших кордонах з’явилось нове утворення — Митний Союз Росії, Білорусі і Казахстану, ми сприймаємо як реальність, у якій треба працювати. Те, що з 1 січня 2015 року це об’єднання вийде на вищий рівень інтеграції і суб’єктом співпраці стане Євразійський економічний союз, ми також сприймаємо як об’єктивний чинник, — зауважив Микола Азаров. — Тому вже зараз влада і бізнес України енергійно пристосовують свої дії до того, щоб у взаємній торгівлі з ЄврАзЕС не було жодних перешкод».
І те, що після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна утворить зону вільної торгівлі з ЄС, так само треба сприймати як реальність, особливо підкреслив глава уряду, додавши тезу про некоректність протиставлення різних інтеграційних проектів.
Заради взаємовигідних інтересів глава уряду висловився про готовність України поступово приєднуватися до окремих угод Митного союзу: «Доручаю Урядовому уповноваженому в Колегії Євразійського економічного співтовариства Вікторові Суслову разом із російськими колегами визначитися і запропонувати уряду план дій в цьому напрямку».
Загалом тему переговорів з російським колегою Микола Азаров окреслив чітко: інвентаризація питань, які викликають занепокоєння або неоднозначне тлумачення. Часу для їх вивчення й остаточного опрацювання більш ніж достатньо, бо зона вільної торгівлі між Україною і ЄС передбачає до 10 років перехідного періоду, коли можна гармонізувати й адаптувати нормативні й практичні аспекти.
«Я доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству доходів і зборів та Міністерству закордонних справ під головуванням віце-прем’єр-міністра Юрія Бойка розробити практичні алгоритми й механізми взаємодії з Митним союзом, та в подальшому — з Євразійським економічним союзом в умовах дії зони вільної торгівлі між Україною і ЄС», — упевнено резюмував Микола Азаров.
Про надійність партнерів
Продовжуючи тему, він доречно нагадав про відкриття Міжнародного авіаційно-космічного салону МАКС-2013, де представлено й багато вітчизняних підприємств. Серед партнерів українських наукових колективів і підприємств багато російських: 3 авіаційні заводи; 23 науково-дослідних інститути; 33 підприємства — розробники та постачальники обладнання і систем; 63 підприємства — постачальники матеріалів; 11 ремонтних авіаційних підприємств.
Крім того, Україна з Російською Федерацією реалізує багато масштабних проектів у галузі літакобудування, а саме: серійне виробництво пасажирських літаків Ан-148; серійне виробництво пасажирських літаків Ан-140; модернізація літаків Ан-124-100; у рамках окремої міжурядової угоди триває розробка й серійне виробництво військово-транспортного літака Ан-70 з двигунами Д-27. Одне слово, поле діяльності тут широке, тим більше, що Росія не має помітних досягнень у сегментах створення важких транспортних літаків, середньомагістральних лайнерів і будівництві авіадвигунів.
«Конструкторські бюро розпочали роботи над створенням нового транспортного літака Ан-178 та авіаційного двигуна нового покоління АІ-28. Це техніка, розроблена на значне випередження конкурентів, — продовжив думку Микола Азаров. — Але завоювати ринок вона зможе лише за умови передової виробничої бази для серійного випуску і глобальної сервісно-маркетингової системи». При цьому він реалістично визнав, що нині Україна самотужки не в змозі вирішити всі ці питання.
Поки що завершується підготовка концепції Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на період до 2020 року. У цьому контексті Мінпромполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, МЗС, Державному космічному агентству, Держконцерну «Укроборонпром» доручено підготувати матеріали для проведення розширеної наради з питань розвитку вітчизняної аерокосмічної галузі.
«Треба розробити низку системних конкретних заходів для стимулювання вітчизняного авіабудування. Особливо прошу врахувати, що більшість наших діючих і найперспективніших програм у цій галузі так чи інакше здійснюються і реалізуються з Російською Федерацією, — акцентував Микола Азаров. — Прошу на це зважати: ми завжди відкриті для будь-якої співпраці, але вже напрацьовані схеми з надійними партнерами повинні бути на першому місці».
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин (проект Закону);
♦ Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань справляння плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України (щодо обов’язкової вимоги відповідності національних стандартів технічних регламентів відповідним європейським стандартам) (постанова Кабінету Міністрів);
♦ Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014—2024 роки (розпорядження уряду);
♦ Про схвалення Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року (розпорядження уряду).