Головний токсиколог МОЗ,
завідувач Українським центром дитячої токсикології,
інтенсивної та еферентної терапії НДСЛ "Охматдит"
Борис ШЕЙМАН
Як це не дивно звучатиме для батьків, але влітку більшість дітей отруюються не морозивом чи фруктами, а... алкоголем. Адже поки дорослих немає вдома, малеча без нагляду може випити міцного напою. Результат таких досліджень — отруєння і «відпочинок» в лікарні. Як запобігти цьому? Про це у розмові кореспондента «УК» з головним токсикологом МОЗ, завідуючим Українським центром дитячої токсикології, інтенсивної та еферентної терапії НДСЛ «Охматдит» Борисом Шейманом.
— Борисе Семеновичу, за вашими спостереженнями, чим українці отруюються влітку?
— Перше місце я б віддав алкогольним напоям. В Україні від отруєння ними щорічно гине 9-11 тисяч людей, і це при підтвердженому діагнозі отруєння етиловим спиртом. Серед найпоширеніших причин отруєнь у дітей, які призводять до смерті, — рослинні отрути. Як правило, гриби (отрута вибірково вражає печінку та нирки).
Можливо, когось це здивує, але дуже часто до нас потрапляють діти, які скуштували побутову хімію. Адже весна-літо — пора ремонтних робіт в квартирах та будинках, дорослі закуповують хімічні речовини чималими партіями і не вважають за потрібне десь їх ховати, тому всі вони доступні для дітей. Щорічно до нас звертаються батьки з дітьми, які отруїлися побутовою хімією. Ще хочу сказати, часто дорослі навіть не замислюються над тим, що не варто зберігати той же оцет в пляшці з- під лимонаду, адже дитина бачить знайомий напис, бере пляшку і п’є.
— Якою побутовою хімією найчастіше отруюються діти?
— Переважно це розчинники — речовини, які можуть «обпалити» внутрішні органи. Йдеться не лише про будівельні матеріали, а й засоби для миття, приміром, плити, мийки… Коли дитина чи доросла людина ковтнула таку речовину, вона пошкоджує рот, шлунок, стравохід. Якщо це отруєння першого чи другого ступенів, ризик розвитку кровотечі мінімальний. Проте нам не вдавалось врятувати дітей від опіку третього ступеня — кровотечу практично не можна було зупинити.
— Якщо дитина все-таки випила щось не те, що потрібно батькам зробити в першу чергу?
— Кожен вид отруєнь має свої специфічні прояви. Проте навіть з легким отруєнням ми госпіталізуємо дітей. Оскільки алкоголь потрапив в організм через шлунково-кишковий тракт, то чим раніше «евакуюємо» цю речовину із шлунка і кишківника, тим менша доза потрапить у кров. Симптоматика і прогноз багато в чому залежатимуть не тільки від дози алкоголю, а й від того, що саме було випито. Адже це може бути і метанол, і деревний спирт або щось інше.
Якщо після випитого дитина втратила свідомість, її негайно потрібно доправити до лікарні, де фахівці займуться промиванням шлунка, а також трохи «почистять» кров. Якщо дитина при свідомості, потрібно дати їй випити максимальну кількість спеціально підготовленої води, щоб викликати блювоту. Для приготування такого настою беремо одну чайну ложку кухонної солі і розводимо в літрі води. Проте для встановлення кінцевого діагнозу все-таки варто показати малечу лікарю.
— А яка кількість алкоголю небезпечна для життя дитини?
— Найчастіше ми стикаємось із так званим «першим прийомом», коли малеча вперше собі дозволила скуштувати алкоголь. У цьому випадку важко щось казати про небезпечні дози, інколи достатньо і однієї маленької чарки. Нещодавно до нас привозили чотирирічну дитину, яка була абсолютно п’яна і не могла встояти на ногах. Як пізніше з’ясувалося, поки батьки проводжали гостей, дитя схопило цукерку з лікером, з’їло половинку і це так подіяло на ще несформований організм. Саме тому я закликаю батьків пояснювати дітям, що таке алкоголь і чому його не варто вживати.
— Поясніть, які сезонні продукти ви включили до переліку найбільш ризикованих?
— Якщо ми говоримо про отруєння хімічними речовинами, то в першу чергу йдеться про ранні овочі й фрукти. А точніше, про огірки і кавуни. Зараз, щоправда, ситуація з цими овочами і ягодами поліпшилась, бо, на мою думку, добрива дорого коштують і не всі господарства можуть дозволити собі їх використання. А якщо ними і «підгодовують» грунт, то не настільки щедро, як це було раніше.
Катерина БРАТКО для «Урядового кур’єра»