СИТУАЦІЯ

Чому потрапити в офіс деяких теле- та Інтернет-магазинів  не можуть ні покупці, ні міліція
 

Хоч і зручно в Інтернет- і телемагазинах  купувати товари, проте цей вид шопінгу дуже підступний, оскільки має чимало «підводних каменів». Особливо коли йдеться про нещодавно створені віртуальні магазини, які пропонують так звані копії відомих марок товарів. Адже часто підприємці, які відкривають подібні торговельні сайти, перетворюються на привидів, яких не можуть знайти ні обурені покупці, ні перевіряючі. Тому повернути неякісний товар неможливо. Як не потрапити на гачок нечесних торгівців, дослідив «Урядовий кур’єр».  

Офіс-привид

На початку 2000-х телеторгівля тільки набирала обертів. Саме тоді знайома Наталія Іванова вперше і востаннє стикнулась із цим незвичним видом торгівлі. Якось, коли вона дивилася телевізор, побачила, як струнка ведуча радить придбати засіб для схуднення, проте ціни в рекламному ролику не було вказано. Недовго думаючи, пані подзвонила в магазин і коли дізналася, що чудодійний препарат коштує 1300 грн (а в ті часи саме стільки коштував квадратний метр житлоплощі у столиці), від покупки відмовилася.

Проте Наталія Петрівна навіть не підозрювала, що це лише початок їхнього спілкування. А вже через кілька днів у її квартиру подзвонила симпатична дівчина і запропонувала купити той самий препарат. Мовляв, вона кур’єр телемагазину і привезла замовлення. Наталія Іванівна почала відхрещуватись від покупки, бо насправді нічого не замовляла. Проте «гостя» почала активно припрошувати купити препарат і навіть зробила на нього «суттєву» знижку — відтепер його можна було придбати за 800 грн. Наталія Петрівна не витримала напору і купила препарат. Проте вже через кілька тижнів вживання зрозуміла, що викинула гроші на вітер, тому захотіла повернути товар назад. Ось тільки коли подзвонила в телемагазин, на другому кінці дроту їй повідомили, що замовлення від Наталії Іванової не приймали, тому про повернення товару не може навіть ітися.

Нині телемагазини успішно функціонують і, як зазначають у Головному управлінні з питань захисту прав споживачів, подібні ситуації — не рідкість.

— У деяких телемагазинів, як правило, нема офісів як таких, — каже начальник Головного управління з питань захисту прав споживачів КМДА Костянтин Соляник. — Тому знайти людину, яка б відповідала за ремонт чи загалом приймала б якісь рішення, майже неможливо. Траплялося, магазин вказував якусь адресу, але коли ми туди виїжджали для перевірки, то по приїзді бачили покинутий дитячий садочок чи будинок. Часто офіси таких фірм дислокуються у звичайних квартирах, куди навіть міліція потрапити не може. Тому захистити права споживачів дуже важко.

Так, нещодавно споживач К.М. Минзар, надивившись реклами по телебаченню, придбав апарат для лікування суглобів, але коли спробував використати його за призначенням, виявилося, що це зовсім не те, що він замовляв. Тому звернувся до управління з захисту прав споживачів. Під час виїзду фахівців на місце було встановлено, що адреса продавця недійсна. Будинку, в якому мав би розташуватись офіс, взагалі не існує.

Ненадійні копії мобілок

Виникають питання у перевіряючих не тільки до теле-, а й до Інтернет-магазинів. Цей вид торгівлі дедалі стає не лише популярнішим, а й проблемнішим. У пошуках нижчих цін споживачі не завжди звертають увагу на те, що купують не зовсім якісний товар. Приміром, тепер дуже популярний продаж копій мобільних телефонів. Ось тільки, як зазначають експерти, вони ще не зустрічали, щоб ці копії працювали довше, як три-чотири місяці. А коли споживач хоче повернути товар чи віддати його на гарантійний ремонт, з’ясовується багато неприємних нюансів. Приміром, Інтернет-магазин, який продав копію, змінив номер телефону і туди неможливо додзвонитись. Адресу місця розташування магазину часто взагалі «забувають» вказувати на сайті. Тому прийти з перевіркою за скаргою споживача неможливо. Тож перед тим, як щось купувати у віртуальному магазині, експерти радять навідатись до його офісу,  з’ясувати, чи справді фірма працює за вказаною адресою.

Також, купуючи товари в Інтернет-магазині, потрібно звернути увагу на оформлення гарантійного талона. У ньому повинні бути: печатка продавця, його підпис і дата продажу, адреси магазинів та сервісних центрів. Обов’язково має бути чек або інший розрахунковий документ. Якщо товар вийшов з ладу вперше, то, згідно із законом, його можна лише відремонтувати, якщо поломка трапляється вдруге чи втретє, можна вимагати повернення грошей або заміни на аналогічний.

— Якщо на сайті віртуального магазину вказано лише номер мобільного, це має насторожити покупця, — переконує Костянтин Соляник. — Оскільки потім підприємець на сайті змінив номер телефону, то шукайте його як вітру в полі.

Хоча, зазначають фахівці, купуючи мобільні телефони навіть в офіційних магазинах, потрібно бути дуже уважними. Адже повернути товар можна протягом 14 днів, при цьому він не повинен взагалі використовуватися. Проте в магазині покупцеві запропонують із нового телефону подзвонити й перевірити, чи добре він працює. Зазвичай цей пробний дзвінок може тривати до 5 хв. Проте якщо наступного дня споживач захоче повернути телефон, він не зможе цього зробити, оскільки телефоном вже 5 хвилин користувались, і аргумент, мовляв, це ж був пробний дзвінок, не дійсний. Тому експерти радять перед тим, як купувати телефон, попросити продавця написати на аркуші паперу, що з цього телефонного апарата було зроблено пробний дзвінок, який тривав певну кількість хвилин. У такому разі якщо споживач захоче повернути телефон, то зможе це зробити без проблем.