Днями зустрів знайомого, який кілька років поспіль обробляє дві дачні ділянки неподалік Сум. Завдяки їм господар раніше не тільки забезпечував родину городиною, а й продавав на місцевому ринку. Розповів, що торік городнього сезону майже не було — війна сплутала всі плани, а земля залишилася необробленою. А ось цьогорічної весни сподівається якщо не надолужити згаяне, то принаймні виростити традиційний набір городини: картоплю, цибулю, моркву, столові буряки, зелень тощо.

Не приховує, що зробити це буде непросто: війна і повітряні тривоги тривають, подорожчали насіннєвий матеріал і проїзд. Ситуація далека від сприятливої, однак життя триває. Якщо в попередні роки він ставку робив на органічну продукцію, то цієї весни сумнівається, що вдасться виростити урожай без хімічних добрив, хоч намагатиметься мінімізувати їхню роль.

Активно стежить за всіма городніми новинками і тенденціями в присадибному секторі, зокрема через заняття в обласній школі фермерства та кооперації «Максимум з гектара». Днями тут розпочали шостий сезон навчання, знайшовши прихильників органічного землеробства і загалом присадибного господарювання.

До ентузіазму — знання і праця

Сумчанин Андрій Мараховський належить до категорії городян, які не звикли відсиджуватися і чекати манни з небес. Воліє не тільки власноруч братися за роботу, а й залучати земляків. Він зібрав селян і жителів міст, зацікавлених у вирощуванні городини на присадибних і дачних ділянках, зокрема на основі органічних добрив. Вважає, що земля й так нашпигована хімією, яка негативно позначається на якості продуктів.

Шість років тому Андрій Мараховський ініціював створення громадської спілки «Органічна Україна. Північ», яку нині очолює і в якій він дорадник у дорадчій службі. Разом з однодумцями організував школу фермерства та кооперації «Максимум з гектара». Як наголошує, нині, у воєнних умовах, значення присадибних городів і дачних ділянок істотно зростає. Саме в цьому секторі виробляють значну частину городньої продукції, насамперед фруктів і овочів.

Та залишається одне «але»: більшість працює без урахування вимог науки, майже наосліп. Тільки ж так довго тривати не може. І що раніше вдасться навести лад на таких масивах, то вищими будуть урожаї. Саме для цього створили школу фермерства, яка швидко здобула популярність, знайшла прихильників. Її організатори підтримують господарів то насіннєвим матеріалом, то добривами, але в основі — повноцінне професійне навчання, лікнеп у городництві. Так поєднуються ентузіазм і працелюбство зі знаннями. 

Щороку нові проєкти

Традиційно кожного нового весняного сезону у школі фермерства складають плани роботи, в яких ураховано побажання слухачів. До лекцій і практичних занять залучають досвідчених аграріїв, науковців не тільки із Сумської, а й із сусідніх Полтавської, Харківської, Чернігівської областей. Уже відбулося майже 60 занять-зустрічей, у яких узяли участь понад 600 господарів.

Днями розпочався шостий сезон — цього разу в Шосткинській громаді за участі господарника Андрія Марченка, який у селі Клишки успішно займається городництвом у фермерському господарстві «Світовоч». Шосткинський фермер активно допомагає школі, і його справедливо вважають гуру в органічному овочівництві.

Нинішньої весни вирішили втілити проєкт «Органічна ініціатива-2023» в межах грантової програми «Підтримка органічного сектору в Україні», ініційованої об’єднанням «Органічна ініціатива» за сприяння керівництва Шосткинської громади. У проєкті беруть участь ветерани, молодь, представники багатодітних сімей, інших незахищених категорій населення. 15 садівників-городників отримали городні кошики з набором насіння найпоширеніших культур, засобів захисту рослин і добрив у розрахунку на 5 соток городу.

Як повідомив Андрій Марченко, надалі фахівці надаватимуть господарям консультаційну допомогу аж до збирання врожаю. Нині запропонували дослідити ґрунти, щоб дізнатися, яких саме добрив потребують ділянки.

Нещодавно школа фермерів провела опитування мешканців 300 дворів прикордонної Зноб-Новгородської територіальної громади, де обробіток городів проблематичний через обстріли. З’ясувалося, що лише 35 відсотків місцевого населення здатні забезпечити себе власноруч вирощеною городиною, решта 65 не в змозі це зробити. Тобто питання продовольчої безпеки залишається особливо гострим, що доводить важливість роботи школи фермерства.

По закінченні проєкту заплановано анкетування у старостинських округах громади, щоб залучити до цієї роботи якомога більшу кількість місцевих жителів.