НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА
Українські експерти впевнені: якщо докорінно не змінити управління газотранспортною системою, незабаром через неї практично не буде чого прокачувати
Складні україно-російські переговори щодо зменшення ціни на газ для нашої держави, форсоване будівництво обхідних для України газогонів північним сусідом із своїми партнерами — усе це наштовхує на серйозні роздуми щодо подальшого існування та управління вітчизняною газотранспортною системою (ГТС) та долі вкрай неефективної НАК «Нафтогаз України».
Саме це стало основними питаннями, які турбують аналітиків, що зібралися на прес-конференцію у день, коли народні обранці мали розглядати у Верховній Раді відповідний законопроект про реформування вітчизняного газового комплексу.
«Головна проблема нашої влади на сьогодні — визначитися із подальшою долею української ГТС. Так, або ми її уявляємо у вигляді фетиша і вона надалі продовжує бути складовою державного суверенітету, а ми діємо за принципом: так не діставайся ти нікому. Або ми розглядаємо її як економічний об’єкт, який повинен давати прибутки», — зазначив незалежний експерт із питань енергетики Валентин Землянський.
Тому, на думку аналітика, наразі є вагомі економічні та політичні мотиви для створення консорціуму, передусім це дія газогону «Північний потік» та будівництво «Південного потоку». В. Землянський впевнений, що, коли буде зведено останній з них, то Росія прокачуватиме цими альтернативними трубопроводами до 30 млрд куб. блакитного палива на рік. На українську ГТС «залишиться» не більше 20 млрд куб. газу і це означатиме, що наша «труба» буде напівпорожньою. Тобто в цьому разі про рентабельність ГТС України можна взагалі не говорити.
Директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що Україні не слід лякатися різного роду утворень на кшталт консорціумів. «Чому ми думаємо, що обов’язково повинні приватизувати «трубу», продавши її, приміром, тому самому «Газпрому»? Це може бути багатосторонній консорціум за участю Європи, Росії та інших країн. Може йтися про оренду, концесію тощо», — зазначив він.
Втім експерт вважає, що нинішня опозиція, яка зараз «трубить» про здачу ГТС, забуває, що, коли вона була владою, неодноразово підіймала такі питання. В. Фесенко навів приклад народного депутата Миколи Мартиненка, який у 2009 році заявляв про приватизацію ГТС, навіть накреслював план, згідно з яким вона мала відбутися протягом 5 років.
Експерт також просить не лякатися «Газпрому» і наводить приклад того, що цей російський «монстр» практично керує газовим господарством не дуже дружньої для Росії Естонії.
Однак кореспондент «УК» нагадав В. Фесенку інші не зовсім вдалі приклади, приміром, здані ГТС Білорусі, Вірменії, Молдови, де Росія значно зміцніла насамперед політично, закріпивши та доповнивши в цих країнах свою так звану «п’яту колону». Політолог не став цього заперечувати, але висловив думку, що керівництво України не допустить подібного розвитку подій з боку Росії. Тим часом, експерт зазначив: треба пам’ятати — втрата будь-якої частки суверенітету може відбуватися не лише «завдяки» діям РФ, а й завдячуючи пасивності європейських країн.
Тим часом стало відомо, що Верховна Рада не буде цього тижня розглядати законопроект про реформування нафтогазового комплексу. За словами голови парламенту Володимира Литвина, це зроблено за наполяганням фракції комуністів, які вважають, що такий документ можна розглядати лише після того, як буде заслухана інформація про співпрацю України з Росією у газовій сфері від міністра паливно-енергетичного комплексу Юрія Бойка. Окрім того, за словами спікера, існує альтернативний законопроект.