Держава допомогу має надавати тим, хто її справді потребує. Та, на жаль, на практиці так трапляється не завжди. Приміром, людина щойно придбала новенькі дорогі ґаджети, а вже топче стежку до відділу соціального захисту. Або витратила чималу суму на подорож, а в декларації — бідна як церковна миша, яка не виїжджала далі від паперті. Щоб поліпшити адресність та справедливість надання соціальної підтримки, треба створити ефективні й дієві механізми.

Особливої гостроти питання набуває напередодні початку опалювального сезону, адже нині в Україні зафіксовано 6,7 мільйона домогосподарств, які отримують житлові субсидії. Та навіть перші перевірки показали, що 50 тисяч тих, кому держава надала допомогу, живуть у квартирах понад 120 і будинках понад 200 квадратних метрів. Про деякі системні кроки Міністерства соціальної політики, а саме: створення реєстру отримувачів субсидій, відкриття гарячої лінії, впровадження європейських засад соціального інспектування та запобігання порушенням і шахрайству у сфері соціальної допомоги — розповів на брифінгу в Укрінформі генеральний директор директорату сім’ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Дзвоніть, і вас почують

Він повідомив, що з липня відкрито доступ для всіх громадян до єдиного реєстру отримувачів субсидій https://subsidii.ioc.gov.ua/, де кожен, ввівши адресу, може дізнатися, чи отримує домогосподарство субсидію відповідно до вимог чинного законодавства в частині захисту персональних даних.

Також фахівець поінформував, що недавно розпочала роботу гаряча телефонна лінія в межах проекту «Справедлива підтримка», яку реалізує Міністерство соціальної політики за підтримки Світового банку.

Зателефонувавши за номером 0800-50-27-57 (з 9:00 до 18:00 в будні), кожен громадянин зможе повідомити про випадки безпідставного отримання будь-якого виду державної соціальної допомоги, яку виплачують органи соціального захисту населення, або ж розповісти про факт порушення законодавства чиновниками під час призначення такої допомоги, зокрема субсидій.

«За допомогою цієї гарячої лінії кожен громадянин України може донести до міністерства інформацію, що хтось незаконно отримує будь-яку державну соціальну допомогу, або що до нього органи соціального захисту населення вживали заходів, які не відповідають нормам чинного законодавства. На підставі звернень проводитимуть перевірки відповідних даних», — пояснив Віталій Музиченко.

Аналогічні гарячі лінії успішно діють у більшості європейських країн. Приміром, у Великій Британії щодоби надходить понад 600 повідомлень від небайдужих. Соціологічні дослідження, які було проведено в Україні за сприяння Світового банку, показали, що більшість наших громадян також нетерпимо ставиться до тих, хто отримує кошти соціальної допомоги незаконно. Відтепер люди зможуть повідомляти про такі факти. Адже гроші на соціальну підтримку надають за рахунок платників податків, і їх справедливий розподіл в інтересах усього суспільства.

За словами Віталія Музиченка, надходить чимало скарг на те, що громадянам відмовляють у призначенні субсидій усно або телефоном. Однак жодна така відмова не має наслідком позбавлення громадянина права подання заяви на отримання субсидії.

За зекономлене вже дають гроші

Тим часом розпочалася виплата відповідних сум зекономлених протягом минулого опалювального періоду субсидій за електроенергію і природний газ. Заяв на виплату українці вже подали на майже 800 мільйонів гривень.

Генеральний директор директорату сім’ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики наголосив, що, відповідно до законодавства, таку виплату мають здійснити протягом двох місяців з дати початку нового опалювального періоду.

«Якщо охарактеризувати систему соціальних виплат або соціальної допомоги загалом, то в бюджеті на 2018 рік передбачено на відповідні видатки майже 130 мільярдів гривень», — зауважив посадовець. За його словами, майже половину цієї суми становлять видатки на надання пільг і житлових субсидій.

Тому в Мінсоцполітики вважають, що необхідно ввести вибіркові перевірки отримувачів соціальної допомоги, щоб запобігти шахрайству.

«Одним з аспектів розвитку ситуації на майбутнє вбачаємо необхідність запровадження вибіркових перевірок, які ґрунтуватимуться на ризикоорієнтованих підходах. Тобто говоримо про те, що нам необхідно оцінювати ризик шахрайства з боку можливого потенційного одержувача на етапі звернення, і потім уже формувати, так би мовити, сірі та білі списки, які дають змогу перейти до перевірки тих, хто потенційно може надавати недостовірну інформацію, і з меншою прискіпливістю перевіряти або взагалі не перевіряти сім’ї чи домогосподарства, які отримують соціальну допомогу й увійшли до білого списку», — роз’яснив гендиректор директорату сім’ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики. Адже, за його словами, значна кількість домогосподарств, маніпулюючи відповідними критеріями, невиправдано отримувала соціальну допомогу. Та проблема в тому, що нині в українському законодавстві немає відповідальності за неправомірне отримання соціальної підтримки.

Інспектор у законі

Забезпечити належний контроль за використанням бюджетних коштів у життєво важливій для незахищених верств населення сфері покликаний запроваджений 2001 року інститут соціальних інспекторів, або соціальний інспекторат. Та як свідчить дослідження, проведене у форматі проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізує Мінсоцполітики за сприяння Світового банку, на часі докорінні зміни в самій системі соціального інспектування.

Фахівці Мінсоцполітики розробили і подали на розгляд Верховної Ради проект закону «Про забезпечення державного контролю під час надання соціальної підтримки». Він передбачає, що нові соціальні інспектори будуть підпорядковані Мінсоцполітики, що дасть їм змогу бути неупередженими у виконанні обов’язків, уникнувши конфлікту інтересів; матимуть лише функції контролю і не відволікатимуться на інші справи; перевірятимуть більше соціальних програм, а саме: допомогу сім’ям з дітьми та малозабезпеченим сім’ям, житлові субсидії й пільги. Також розпочнеться перевірка якості життєво важливих соціальних послуг, які надають громадянам похилого віку та особам з особливими потребами, що перебувають на обліку в закладах соціального захисту, зокрема інтернатах, територіальних центрах. Кількість перевірок населення зменшиться, оскільки вони стануть ризикоорієнтованими; буде забезпечено регулярне широке інформування громадськості про відповідальність за надання неправдивих відомостей, що сприятиме зменшенню кількості порушень у сфері соціального захисту.