Ігор ЯКОВЛЄВ: «Щоденно фіксуємо вперте небажання на місцях дотримуватися вимог природоохоронного законодавства»
Найновіший комп’ютер Державної екологічної інспекції — 2008 року випуску. Але є шанс, що технічне оснащення державної установи, яка покликана від імені кожного громадянина України захищати довкілля, незабаром поліпшиться. Наскільки саме і коли це станеться, як триває оновлення природоохоронної служби і яка підтримка цій реформі потрібна, — говоримо з виконувачем обов’язків голови Державної екологічної інспекції Ігорем Яковлєвим.
— То що, Ігоре Олеговичу, депутати заклали достатньо коштів у держбюджет для ефективної роботи ДЕІ? Торік у грудні члени Комітету з питань екополітики говорили, що реформи не потрібні: досить дати інспекторам на місцях по 10 тисяч зарплати — і довкілля буде під надійним захистом. Коли екоінспектори отримають такі гроші?
— Поки що по 10 тисяч на інспектора ми не бачимо (усміхається). В середньому зарплата інспектора, який працює в області, — 4,5—5 тисяч гривень.
— На такі кошти, мабуть, реформу не проведеш? Маю на увазі набрати нових людей на конкурсних засадах, як це було в патрульній поліції або рибному патрулі.
— Достатнє фінансування — основа якісної роботи контролюючого органу. Це впливає на мотивацію людей, які приходять працювати в інспекцію. Ми хочемо кардинально замінити склад інспекційних підрозділів в областях, запросити молодих, амбіційних, грамотних, мотивованих людей. Провести відповідні конкурси на кожну інспекторську посаду. Бюджет поки що таких можливостей не дає.
Але вперше за чотири роки передбачено кошти на розвиток матеріально-технічної бази екологічного контролю ДЕІ, реформу й створення нової державної природоохоронної служби — 50 мільйонів гривень. Хоч на реформу державної системи природоохоронного контролю потрібно щонайменше 180 мільйонів.
20 мільйонів підуть на ліквідацію Держекоінспекції, на місці якої створюють Державну природоохоронну службу, а 30 — щоб оновити комп’ютерний парк. Бо наявна база не здатна навіть зв’язок забезпечити, не кажу вже про ГІС-технології абощо. Кожен день починається з ремонту. У 15 підрозділах інспекції замінимо придбані 10 років тому нікуди не годні пластикові яхти на алюмінієві надійні човни — бажано українського виробництва. Щоб інспектори із суші не закликали браконьєрів покаятися і пристати до берега. А виходили на воду — хоча б на найбільших водоймах. Пластикові яхти ми вже передали національним паркам — нехай катають туристів.
— А є шанси, що під час коригування держбюджету в середині року фінансування збільшать?
— Хочеться вірити. Ми все можливе для цього зробили: Кабмін затвердив Концепцію реформування державного нагляду, а з відомствами узгоджений план заходів з її реалізації. Днями подаємо його на затвердження уряду. Тобто видно, на що саме потрібні кошти.
— Тож ви чекаєте, поки Мінфін схвалить передбачені у плані витрати і…?
— І так, і ні. Бо час летить, а в нас на реформу передбачено три роки. Започатковуємо два пілотні проекти. Перший — тестування нового територіального поділу, адміністративних меж відповідальності. Концепцією передбачено не обласні управління, як нині (плюс Київська та Севастопольська міські та дві на морі — всього 30 територіальних органів), а міжрегіональні. Їх буде 10. І поки тривають зміни законодавства, хочемо відкатати створення й роботу кількох таких міжрегіональних управлінь — по одному в Карпатах, біля морів, у центрі. Підготували проекти трьох постанов Кабміну: про ліквідацію Держекоінспекції, про створення державної природоохоронної служби (ДПС) і про затвердження положення про ДПС. Вони є на сайті, їх уже обговорили з громадською ініціативою «Разом проти корупції». Ми відкриті для спілкування.
Разом з експертами Мінприроди підготували законопроект, ухвалення якого дасть змогу суттєво поліпшити систему природоохоронного контролю. Він дуже потрібен, бо питання охорони довкілля традиційно не пріоритетне в Україні. А останнім часом навіть з’явилися нові ускладнення в роботі інспекції, та й загалом контролюючих органів.
— Що гальмує роботу екоінспекторів?
— Дозвіл на проведення перевірки підприємства-порушника за зверненням громадянина ми повинні щоразу отримувати в Державної регуляторної служби. Це додатково бюрократизує роботу, уповільнює її, а інколи й зводить нанівець, бо порушник встигає зачистити сліди порушення.
Нині роботу всіх контролюючих органів зупинено через нові норми Закону «Про Державний бюджет на 2018 рік». Зокрема пунктом 9 «Прикінцевих положень» мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності продовжено до 31 грудня 2018 року. За новою редакцією закону тепер лише Кабмін вирішуватиме, на які контролюючі органи не поширюватиметься мораторій.
Постанову, яка затвердила такий перелік, ще не ухвалено. Тож порушники природоохоронного законодавства знову почуваються в цілковитій безпеці.
Маємо затверджені Державною регуляторною службою, яку зробили органом нагляду за контролюючими органами, плани перевірок, але жоден наш інспектор не може вийти на перевірку. Можемо лише перевірити ті приписи, які видавали раніше, чим і займаємося. Ще маємо право перевірити заяву фізичної особи, але спочатку мусимо отримати дозвіл Держрегслужби, на що витрачаємо два-три тижні. А специфіка екологічних порушень така, що їх можна зафіксувати у певному місці в певний час. Через день там уже буде інша ситуація, інша концентрація забруднення тощо.
— Наскільки завантажені екологічні інспектори?
— Маємо провести у 2018 році дев’ять тисяч планових перевірок суб’єктів господарювання, чотири тисячі проводитимемо разом з іншими інспекціями — це так звані комплексні перевірки. Як показує досвід за два минулі роки, на кожну планову припадають дві позапланові перевірки — за заявами громадян.
— Що кардинально змінилося після ухвалення закону про основні засади державного нагляду?
— Раніше плани перевірок ми складали самі. Попереджали суб’єкт господарювання за 10 днів і приходили. Тепер подаємо у вересні пропозиції, а вже ДРС (вона працює під патронатом Мінекономрозвитку) формує план на рік і розміщує в себе на сайті в листопаді. Його, як нам кажуть, верстає комп’ютер. Це прогресивно, але результати виходять доволі дивні. Перевірки лісових господарств, наприклад, припадають на зиму, коли пні сховані під снігом і побачити рубки не можна. Торік так було у 80% лісових перевірок. А візити до ТЕЦ, які найактивніше працюють в опалювальний сезон, випадають чомусь на літо, коли вони стають на ремонт і профілактику. Ми писали відповідні доповідні і сподіваємося, що програмісти Мінекономрозвитку врахують наші зауваження.
— Минулого й позаминулого літа було чимало аварійних викидів у річки, риба дохла, вода смерділа. Але ДЕІ мало чим змогла зарадити. Що не так у законі? Чому у вас зв’язані руки?
— У законі про державний нагляд/контроль чітко зазначено, що підставою для проведення позапланової перевірки є заява громадянина, в якій він вказує, що порушено його права на безпечне довкілля, називає конкретну юридичну особу, яка ці права порушила, юридичну адресу цього порушника і факт порушення природоохоронного законодавства. Скажімо, громадянин, який хоче заявити, що котельня дошкуляє викидами або в річку скидають нечистоти, має знати законодавство, аби вказати, які права порушено. Тобто як мінімум 16-ту статтю Конституції, закон про охорону навколишнього природного середовища, Водний або інший профільний кодекс. А ще знати, хто це порушення скоїв, до того ж точно вказати юридичну назву цієї установи та її адресу. Але як це зробити, якщо на берегах річки стоїть кілька підприємств?
Були випадки, коли ми приходили з перевіркою за заявою, а нас туди не пускали, бо в назві або адресі було переплутано або неточно вказано одну літеру!
Перевірити інспектор має право лише ті порушення, які вказано у скарзі. Тобто якщо під час перевірки скарги про неочищені скиди інспектор побачив незаконний смітник небезпечних відходів, спиляні дерева тощо, він не має права застосувати свої повноваження до порушника.
— Чому екоінспектори нараховують збитки лісопідприємствам або національним паркам за дерева, зрубані невідомими особами? Не встеріг лісник лісу — і його змушують відшкодовувати сотні тисяч гривень, навіть мільйони, якщо дерев кілька десятків зрубано. І поліція навіть не шукає порушника, все вішають на лісокористувачів. Це все одно що охоронця банку змусять відшкодовувати вкрадене грабіжниками. Хіба це справедливо?
— Готовий щодо кожної конкретної ситуації розібратися. У мене був лише один випадок, коли представник лісгоспу з Чернівецької області приїжджав з подібними питаннями.
— Як здійснюватимуть контроль за міжнародною торгівлею тваринами, за дотриманням екологічного законодавства під час перевезення вантажів тощо? Адже концепція реформування ДЕІ передбачає скорочення всіх екологічних постів на митницях.
— На постах екологічного контролю ми тримаємо більше половини інспекторського складу — 800 осіб (загальна кількість інспекторів — 1500), здійснюючи екологічний і радіаційний контроль.
Радіаційний контроль на кордоні у європейських країнах проводять в автоматичному режимі. Стоять рамки на в’їздах, радіометри на кранах, які перевантажують контейнери й інші вантажі. Інспектор не ходить і вручну не перевіряє. На половині прикордонних переходів і в нас стоять рамки, а там, де немає, плануємо врешті-решт закупити й поставити. І передати радіаційний контроль прикордонній службі.
До того ж, коли рамка спрацьовує, екоінспектор фіксує цей факт, а далі машину відганяють на майданчик і викликають місцеву комісію з надзвичайних ситуацій. Тобто інспектор там потрібен лише на момент фіксації. То нехай прикордонники викликають комісію — це ж не так часто трапляється.
Щодо екологічного контролю — тобто за перевезенням недозволених речовин і товарів. Нині на кордоні на будь-які товари лише оформлюють документи. Все нормально — проїжджай. А екологічний контроль здійснюють зазвичай на внутрішніх митницях — уже в Києві, Львові, Дніпрі тощо. Тому на митних постах на кордоні наша роль формальна. На моє переконання, екоконтроль на кордоні можемо передати митниці.
Щоб закріпити такий перерозподіл обов’язків, треба внести зміни до Митного кодексу. Проект змін уже передано у Верховну Раду.
— Що робити з прибережними захисними смугами (ПЗС)? Контроль за дотриманням їх режиму покладено саме на ДЕІ, але порушень так багато, що навряд чи вона з нинішніми ресурсами з ними справиться.
— Проблема в тому, що інспекція може лише приїхати на місце, встановити порушника і написати приписи.
Якщо приписи не виконують — подати до суду з вимогою призупинити діяльність порушника в цій ПЗС. Далі мають реагувати правоохоронні органи.
Скажу кілька слів про покарання за злочини проти довкілля. Розділ восьмий Кримінального кодексу (злочини проти довкілля) має 21 статтю. Раніше з цим працювала природоохоронна прокуратура, нині, після її ліквідації, усе передано поліції. За 2016 рік ми передали до поліції кримінальні справи, збитки за якими становлять понад 300 мільйонів гривень. Про результати поки що не відомо, поліція нас не поінформувала.
Під час наради за участі Президента України торік у жовтні щодо розвитку заповідного фонду, збереження лісів, реформи системи природоохоронної служби тощо питання участі поліції в охороні довкілля я теж порушував. Після того крига скресла. Ми оновили й передали поліції інформацію про екокримінальні справи у лісовій галузі за останні три роки. Провели з ними узгоджувальну нараду, є діалог з керівництвом. Сподіваюся, що результат буде.
А повертаючись до виконання законів та водоохоронних зон, наведу приклад багатоповерхівок на київській вулиці Саперно-Слобідський на лівому березі Дніпра, недалеко від Міжнародного виставкового центру. Двічі за нашим позовом суд зупиняв будівництво, але… Ми встановили, що там має бути стометрова прибережна смуга, а місцева влада каже, що 50-метрова, бо це начебто не річка Дніпро, а якась маленька притока. Щоденно фіксуємо повсюдно вперте небажання дотримуватися вимог природоохоронного законодавства і спротив бізнесу й місцевого депутатського корпусу.
— Що буде з рибним патрулем, який нині працює під егідою Держрибагентства? Заберете до себе?
— Концепція реформування передбачає скасування дублювання повноважень. Тому ми нічого в Держрибагентства не забиратимемо. Рибний патруль охороняв водні біоресурси й робитиме це надалі. Ловитимуть браконьєрів і складатимуть на них протоколи. А ось функцію державного контролю тих, кому надаються дозволи, квоти, ліміти тощо, матиме лише Державна природоохоронна служба.
— А як нова служба боротиметься з браконьєрами в лісах і полях? Зброя в нових інспекторів буде?
— Зброя є й нині. Але досі немає інструкції з її застосування. Ми її вже розробили, але ще треба здолати бюрократичні процедури з її ухвалення і реєстрації. Тож робота працівника й нинішньої Держекоінспекції, і майбутньої реформованої чи, якщо хочете, новоствореної Державної природоохоронної служби — це не тільки романтична біганина полями і лісами, а й біганина кабінетами та коридорами. Та ми і бюрократію здолаємо, і кількість екопорушень відчутно зменшимо.
Ми впевнені в наших силах щодо здійснення реформи і віримо, що разом з українською громадою повернемо нашій природі її первісну красу.
ДОСЬЄ «УК»
Ігор ЯКОВЛЄВ. Народився 1960 року. Закінчив Одеський державний університет імені І. І. Мечнікова, Національний університет внутрішніх справ. Працював викладачем історії, директором комерційних структур, першим заступником голови Херсонської облдержадміністрації, першим заступником начальника Держекоінспекції, заступник начальника управління безпеки життєдіяльності та охорони навколишнього природного середовища Секретаріату Кабінету Міністрів.
Олег ЛИСТОПАД,
«Урядовий кур’єр»
ОФІЦІЙНИМ РЯДКОМ
Уряд схвалив Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Документом передбачено реалізацію положень програмних документів щодо реформування системи державного нагляду (контролю), створення єдиного інтегрованого органу природоохоронного нагляду (контролю) та усунення дублювання функцій у цій сфері. Зокрема запропоновано запровадити державну систему екологічного моніторингу, утворити Державну природоохоронну службу й ліквідувати Державну екологічну інспекцію, створити у складі новоутвореної служби нові міжрегіональні органи природоохоронної служби. Підбір на всі посади здійснюватимуть на конкурсних засадах. Також у концепції закладено підґрунтя для переходу від системи тотального планового нагляду (контролю) до моніторингу, запобігання порушенням природоохоронного законодавства і контролю на основі ризик-орієнтованих показників.