Переживаючи, як і жителі інших регіонів, незгоди й трагедії воєнного часу, жителі Черкас, може, і не сприйняли б так близько до серця чергове підвищення тарифів на гарячу воду та теплопостачання, яке ініціювала недавно міська влада. Можливо… Якби не деякі обставини.

Як сніг на голову

Черкащанка Діана Шкута зареєструвала петицію на сайті міської ради, в якій зазначила, що вартість гарячого водопостачання раптом збільшилася на 46%, проте інформації про причини здорожчання ніде не знайшла. Одержавши нові платіжки за тепло та гарячу воду, вона була шокована. Куб гарячої води оцінили вже не по 77 гривень, як було раніше, а по 112. Тобто ціна послуги зросла майже наполовину. Одна гігакалорія тепла коштувала 1407 гривень, а тепер 2183! Отже, ціну за опалення підвищили на 55%.

Таке раптове подорожчання жителька обласного центру сприйняла з обуренням, як образу і приниження. Надто що виконком міської ради спочатку встановив нові тарифи на гарячу воду у квітні, але відтермінував їх до жовтня. Згодом же відтермінування заднім числом скасували. Про це з роздратуванням відгукуються й інші черкащани.

За словами міського голови Анатолія Бондаренка, здорожчання пов’язане з тим, що після опалювального сезону закінчилася чинність меморандуму між центральною владою та громадами про стримування зростання тарифів на тепло.

Як пояснив у коментарі одному з місцевих сайтів директор комунального підприємства  «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась, тарифи на тепло та гаряче водопостачання фактично зросли ще минулої осені у зв’язку з істотним підвищенням вартості природного газу. Але оскільки у межах меморандуму між центральною владою та громадами з міського бюджету виплачували компенсацію близько 20%, то для населення тарифи не змінювалися. Нині ж, коли чинність меморандуму закінчилася, тарифи відповідно зросли. Цю проблему, мовляв, просто було відкладено. Нині через воєнний стан сподіватися на нові компенсації з міського бюджету, на його думку, марно.

Як стверджують у департаменті економіки та розвитку міської ради, підстави для підвищення тарифу на гарячу воду цілком обґрунтовані, оскільки за останній рік удвічі збільшився розмір екологічного податку, змінилася ціна на газ та розподіл газу, підвищилася вартість вугілля та його транспортування, зросла мінімальна заробітна плата. Тож 12 квітня 2022 року виконком Черкаської міської ради і затвердив нові тарифи (тобто їх було підвищено ще торік, але вони не були чинними).

Хто там розслабився?

Ось так. Чітко й зрозуміло. Насамперед зрозуміло те, що ніхто й не збирається шукати можливості бюджетних компенсацій підприємствам, які забезпечують місто теплом, гарячою водою, з огляду на труднощі воєнного стану. Свою позицію в цьому питанні висловив і міський голова Анатолій Бондаренко, заявивши, що «люди в Черкасах трохи розслабилися й забули, що в країні війна». Цю його крилату фразу один із блогерів навіть виніс у заголовок.

Анатолій Бондаренко терпляче повторює: «Згідно з меморандумом між урядом і міськими головами, ми повинні були компенсувати теплопостачальним організаціям за опалювальний сезон певну суму, а вони — постачати нам газ. Ця сума становить близько 70 мільйонів гривень. Наскільки мені відомо, 25 мільйонів ми вже компенсовуємо, але держказначейство поки що не пропускає ці кошти. Так виникла патова ситуація, чинність меморандуму закінчилася, а став чинним тариф, який має бути.

Ми вже готуємося до нового опалювального сезону. Гідравлічні випробування цього року почалися набагато раніше. Триває заміна тепломережі на вулиці Крилова. Це щодо КП «Черкаситеплокомуненерго». Щодо ТЕЦ, то ми частково контролюємо ситуацію, але втручатися у діяльність цього приватного підприємства не маємо права. Тарифи зростатимуть відповідно до вартості енергоносіїв. Якщо буде змога компенсувати різницю в тарифах, максимально це робитимемо. Зокрема і нашим комунальним підприємствам».

А який вигляд має ситуація з точки зору правника? Як стверджує колишня заступниця міського голови юристка Людмила Бордунос, виконком має повне право змінювати свої рішення, проте відтермінування чомусь зняли заднім числом, а це порушення процедури.

«Виконком зняв відтермінування з 14 квітня, а рішення проголосовано 28 квітня. Тут, звісно, порушені процедури, оскільки нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Та й попереднє рішення про відтермінування було більше популістським, ніж економічним, оскільки різницю в тарифі мали виплачувати з місцевого бюджету. Однак у бюджеті грошей немає. І ось щоб не було збитків підприємствам, вирішили вчинити саме так».

Даєш мораторій!

Тим часом Кабінет Міністрів недавно ухвалив законопроєкти, які пропонують увести на період воєнного часу і шести місяців після його завершення мораторій на підвищення тарифів на тепло і гарячу воду, а також на газ і його розподіл для всіх категорій споживачів. Законопроєкти, як заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передбачають мораторій і визначають компенсаторні механізми, які допоможуть утримувати належний рівень інфраструктури та її відновлення.

Як стверджують в уряді, тарифи на газ і його розподіл, а також на тепло і гарячу воду не зростатимуть. У ці складні дні будь-яке підвищення тарифів не на часі. Очевидно, й керівництву міської ради непогано було б пройнятися цим духом турботи про інтереси людей, пошуком резервів економії та нових можливостей.

Однак ми далекі від думки звинувачувати в чомусь міську владу, надто в такий складний період, коли частина підприємств не працює, а місцевий бюджет відчуває великі труднощі з наповненням. Але ж і городяни не розкошують! За висновком авторитетних експертів, в Україні через відомі обставини очікується значне зубожіння людей. Як же вижити пенсіонерові з мізерною субсидією на комунальні послуги? Та й учителеві чи медикові або іншому так званому бюджетникові на дві третини ставки? Над цим треба добре помізкувати.

Не наводитимемо тут усі відгуки містян на тарифні викрутаси міської влади. Ось тільки деякі. «Яків Миколайович: «Чиновники на рівному місці створили конфлікт між містянами та надавачами послуг, підвищили соціальну напругу в місті. Справедливо і правильно буде виправити помилку, встановити, що постанова набуває чинності з 28 квітня. А збитки надавачів послуг зарахувати на фонд зарплати міськради».

«Знаєте, що прекрасно в нашій міській владі? — іронізує Сергій Костенко. — Це затвердити нові тарифи на гарячу воду у квітні. Встановити відстрочку на ці тарифи до жовтня, а в травні скасувати цю відстрочку заднім числом».

Так, нині нелегко всім, а іноді й пекельно важко. І про війну, впевнений, ніхто не забуває, зокрема і в Черкасах. Люди віддають останнє, працюють для фронту, для перемоги. Багато хто готовий терпіти, щоб тільки наблизити той омріяний і вистражданий день. Отож звинувачувати черкасців у тому, що «розслабилися» і «забули про війну», очевидно, не зовсім доречно. Краще чітко організувати роботу всіх міських служб, аби ніхто із жителів не відчував дискомфорту чи незручності, підтримати людей у цей скрутний час.

Платить той, хто замовляє послугу

Із цієї точки зору важко обійти увагою ще одну петицію, яка стосується кожного черкасця. У зверненні Артура Дибченка, яке зібрало 500 необхідних голосів жителів міста, автор вимагає від міської ради виконати обіцянку й вирішити раз і назавжди питання з вивезенням великогабаритних відходів, розірвати не на словах, а на ділі угоду про це з компанією «Нова якість». Таке звернення вже не перше. Як стверджують їхні автори та й самі працівники виконкому, ця компанія систематично порушує умови угоди, що встановлено за підсумками контролю, який провело управління інспектування Черкаської міської ради. Тим часом платіжки за нібито надані послуги надходять черкасцям регулярно.

«Ще 6 грудня 2021 року договір з УК «Нова якість. Благоустрій» розірвала міська рада, але нарахування продовжуються до сьогодні. Міська ж рада не реагує!» — пише автор петиції.

Протягом останніх років питання вивезення великогабаритного сміття залишається для Черкас дуже актуальним. Місто постійно захаращене будівельним та іншим сміттям, яке складають біля сміттєвих баків. Таке складування не тільки неестетичне, а й суперечить усім правилам санітарії та гігієни. До того ж невирішеним залишається питання: хто має сплачувати за вивезення цього непотребу?

«На якій підставі я повинна щомісяця сплачувати за вивезення великогабаритних відходів, — запитує пенсіонерка Антоніна Миколенко, — якщо я, по-перше, ніколи їх не виношу, а по-друге, жодної угоди з жодною компанією на ці послуги не укладала. Це справжнє свавілля».

Відповідь на одну з петицій читаємо на сайті міської ради: «На сесії, яка відбулася 6 квітня, депутати не проголосували за непідтримку петиції «Про припинення свавілля «Нової якості». Шукаємо роз’яснення нижче, але зрозуміти щось у цій казуїстиці навряд чи можливо.

Тим часом засновник компанії Андрій Бортник має власну думку. Він вважає всі дискусії на цю тему «популізмом, маніпуляцією та черговою спробою тиску на приватний бізнес». Адже 11 лютого цього року Господарський суд Черкаської області зупинив дію рішення виконкому Черкаської міської ради від 6 грудня 2021 року «Про односторонню відмову від договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси». Як стверджує керівник «Нової якості» в інтерв’ю, опублікованому на одному із сайтів, попри це та інші судові рішення на користь компанії, у міської влади є намір забрати цю послугу у приватника й передати «своїм». Тим же, хто не сплачує за одержаними платіжками, доведеться рано чи пізно платити.

А як у них?

Сьогодні важко сказати, чим закінчиться протистояння, яке не додає черкасцям упевненості в завтрашньому дні, вносить у їхнє життя нервозність. Поки що ж зрозуміло одне: безпідставно підвищувати тарифи, вимагати оплату за ненадані послуги не тільки аморально, а й незаконно. Обґрунтованість, прозорість, чіткість, жорсткий контроль — ось критерії, якими керуються в обслуговуванні клієнтів найкращі компанії, зокрема у країнах Європи.

Приміром, у кожному мікрорайоні німецького міста є господарські подвір’я, куди жителі щосуботи звозять великі предмети, які заборонено викидати у звичайні контейнери. Якщо містянам потрібно викинути великогабаритне сміття, вони мають замовити спеціальну машину або самостійно відвезти в пункт приймання. Щоб здати великогабаритні відходи, жителі заздалегідь  сповіщають про свої наміри в утиль-контору та сплачують за вивезення певну суму.

У Новій Зеландії за вивезення таких відходів сплачує саме той, хто користується послугою. Сміття не накопичується на території міст, його одразу вивозять. У вартість товару вже закладено витрати на його вивезення та утилізацію.

У Данії замовляють послугу вивезення (інформацію розміщено на сайті їхнього муніципалітету) або ж самостійно здають відходи у центр переробки.

Гадаю, рецептів чіткої організації послуг можна знайти багато. Було б бажання їх шукати. Як і кошти для здешевлення тарифів.

ТИМ ЧАСОМ

Газ для забезпечення громадян гарячою водою постачатимуть за доступною ціною

Днями Кабінет Міністрів затвердив розроблену Міністерством енергетики постанову «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу».

Відповідно до цього документа, з 1 червня до 31 липня 2022 року «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» реалізує виробникам теплової енергії природний газ в обсягах, необхідних для надання послуг з гарячого водопостачання за ціною 7420 грн (з ПДВ) за 1000 куб. метрів.

До ціни додається тариф на послуги транспортування та коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, повідомляє пресслужба Міненерго.