Згідно з інформацією Нацбанку України, за підсумками третього кварталу 2021 року, депозитний портфель фізичних осіб вітчизняних банків у національній валюті зменшився на 5,8 млрд гривень. Сума чималенька, тож  «Урядовий кур’єр» вирішив розібратися, в чому причина такої ситуації і чи не стане вона тенденцією.

Літні відпустки та бажання купити квартири

За інформацією Незалежної асоціації банків України (НАБУ), якщо порівнювати з початком року, то приріст депозитів домогосподарств у національній валюті становив 25,4 млрд гривень, а за останні 12 місяців (з 1 жовтня 2020-го по 1 жовтня 2021-го) — 54,5 млрд гривень. Як переконані в НАБУ, на тлі цих показників зниження на 5,8 млрд гривень має вигляд радше технічної корекції в межах загального тренду до збільшення обсягів депозитів у банках.

«Ми можемо провести аналіз попередніх років, наприклад 2017, 2018 і 2019. Схожа тенденція відбувалася в літні місяці. Громадяни, готуючись до відпусток, зменшували кількість депозитних заощаджень, щоб використати кошти на відпочинок. Але 2020 рік став винятком через карантинні обмеження як в Україні, так як і в інших державах. Українці не мали можливості фізично подорожувати чи відпочивати. Тому відтік із депозитних рахунків торік у літній період був набагато меншим», — переконаний Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків.

А ось, приміром, економічний аналітик Іван Нікітченко переконаний, що причин такої поведінки депозитів кілька. Він погоджується зі своїм колегою, що цьогорічного літа мандрувати стало легше і багато українців зняли кошти з депозитів або не продовжили вклади для фінансування відпочинку. 

Проте фахівець зазначає й іншу причину: «Значно зросли ціни та попит на нерухомість, тому частину коштів було вкладено саме в її купівлю замість депозитів. Є й такі, хто зняв гривні для купівлі валюти (курс долара суттєво знизився влітку), а також частково до цього призвів  закон про амністію капіталів. Дехто вирішив перейти, так би мовити, у готівку чи купити нерухомість або авто, щоб у відповідних органів не було зайвих запитань щодо походження коштів».

Усе-таки завинили низькі ставки…

Також Іван Нікітченко упевнений в тому, що причина зниження попиту на депозити вже протягом багатьох місяців полягає в низьких відсоткових ставках, які пропонують українські банки.

«А банки не піднімають значно ставки, оскільки мають обмежені можливості для кредитування — попит на кредити менший, ніж на це необхідно грошей від депозитів», — резюмує експерт.

Андрій Дубас вважає, що поступове зниження депозитних ставок пов’язано насамперед із розміром облікової ставки Нацбанку України. А цей останній показник поступово наближається до рівнів, прийнятих в економічно розвинених державах зі стабільною банківською системою.  

«Якщо, скажімо, у 2018 році облікова ставка як індикатор Нацбанку України була на рівні 18%, то вже в середині 2020 року вона опустилася до 6%. Нині відбулося поступове підняття її до 8,5%, що було спричинено ростом інфляції», — зазначає експерт.

У 2021 році після активної фази пандемії у світі зросли ціни як на продукцію, яку Україна експортує (зерно, металургійну), так і на ту, що імпортує наша держава (газ, нафтопродукти). Це, на думку банкіра,  вплинуло на зростання цін на інші товари і послуги. 

«Тому інфляція, з якою ми зіткнулися у 2021 році, спричинена передусім не нашими внутрішніми чинниками, а зовнішніми. А на них регулятор не може впливати, щоб стримати зростання цін. На нашу думку, рішення Нацбанку України про підвищення облікової ставки до 8,5%, тобто трішки нижче рівня інфляції, було виважене. Це дає змогу економіці розвиватися. Бо якби регулятор збільшив облікову ставку вище рівня інфляції, то, напевне, вона не піднялася б до того рівня, який ми очікуємо до кінця року, але для розвитку економіки це був би сильний удар», — переконаний Андрій Дубас.  

Як зазначає Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ, відсоткові ставки за вкладами (індекс UIRD) знижувалися впродовж 2020 року і до травня 2021-го. «Весь цей час обсяги вкладів зростали. Упродовж третього кварталу 2021-го депозитні ставки майже не змінювалися. Відсоткові ставки, безумовно, важливі для вкладників, проте вони мають обмежений вплив на обсяги депозитів, що залишаються найпростішим і найзручнішим способом збереження грошей», — переконана вона.

Не стане трендом  

Чи стане таке виведення депозитів трендом у четвертому кварталі 2021 року та у першій половині 2022-го? Іван Нікітченко переконаний, що не стане. Та водночас додає, що додаткове зниження обсягів депозитів фізичних осіб можливе восени, проте все стабілізується вже взимку. На думку експерта, у населення немає альтернатив, як зберігати кошти. «Тому за відсутності потрясінь в економіці, якщо знизяться доходи населення і вкладникам доведеться знімати кошти з рахунків для фінансування поточних витрат, значного зниження обсягу вкладів не буде», — додає він.

Андрій Дубас вважає це питання недоречним і переконаний, що цьогоріч нам слід більше звертати увагу на питання, пов’язані з коронакризою — масову вакцинацію, вихід із локдаунів і «червоних» зон, оскільки все це негативно впливає на економіку. 

Але, додає експерт, останні дані про темпи вакцинації дають змогу сподіватися, що вже після різдвяних  свят Україна повернеться до звичного способу життя, і економіка зокрема. 

«Національний банк України прогнозує, що наступного року інфляція повернеться в межі, встановлені регулятором, на рівні 5 (±1)%. І відсоткові ставки за депозитами і кредитами реагуватимуть відповідно», — резюмує він.

Отже, хоча населення розчароване тим, що депозитні ставки за гривнею стали не такі привабливі й на вкладах неможливо заробити, подальшого зниження їхніх обсягів, напевно, чекати не треба. 

2021-2022 роки не будуть такими, як 2020-й — рік початку коронакризи, коли всі були  розгублені, а економіка як державна, так і домогосподарська, відчувала неабиякі проблеми. Тому треба ставитися до вимивання депозитів у третьому кварталі як до сезонного, а не системного тренду.