Гадаю, якщо не тримати тему на контролі, час від часу не повертатися до висвітлення, поволі її актуальність згасне, а водночас і виконання й контроль визначеного завдання також. Це вступне слово для тих, хто нетерпимо скаже, що вже оскома з’явилася від того психологічного здоров’я бійців, які перебували чи й нині несуть службу в зоні проведення АТО. А даремні такі обурення. Захисники — частина нашого суспільства. У мирному житті у них мають бути умови, які не подразнюватимуть їх, а навпаки — нададуть впевненість у тому, що усе пройдене і пережите недаремно.
Щоразу, коли йдеться про це, то і причетні до створення належних умов, і ті, для кого ці умови мають створювати, розуміють: суспільство тримає руку на пульсі. Час навчає людей. Військові чиновники стверджують: відколи лави військовослужбовців почали поповнювати контрактники, люди вмотивовані й підготовлені, ситуація із психологічним станом серед особового складу змінилася.
Про це під час брифінгу повідомив начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних сил України генерал-майор Олег Грунтковський.
Підготувати бійця заздалегідь
За його словами, моральний стан особового складу й готовність українських військових виконувати поставлені завдання, зокрема в зоні проведення АТО, перебувають на високому рівні й навіть зросли порівняно з минулим роком.
— Вдалося досягнути покращення морально-психологічного стану й стану військової дисципліни передусім у військових частинах, які виконують завдання в зоні проведення АТО. Нині понад 75% військовослужбовців оцінюють себе повністю готовими до виконання завдань, 81% вказує на беззаперечну довіру до безпосередніх командирів (начальників), — сказав Олег Грунтковський.
Він повідомив, що позитивні тенденції протягом року знайшли відображення у зменшенні пригод і порушень дисципліни у військах на 9%. На 36% скоротилася кількість небойових втрат особового складу, спостерігається зменшення кількості злочинів, кількість випадків незаконного поводження зі зброєю і боєприпасами й пов’язаних з цим злочинів знизилася на 5%. Завдяки цілеспрямованим зусиллям усіх органів військового управління протягом 2017 року на 30% зменшилася кількість дорожньо-транспортних пригод за участі військовослужбовців.
Поінформований — отже озброєний
Хай там як, але війна — це завжди травма. Це нервове напруження, втрати чи поранення побратимів, турбота за близьких і рідних, які хоч і в мирному житті, але залишилися без чоловічої підтримки. Зрештою, зона бойових дій — це не навчальний полігон. Тому питання психологічної реабілітації всіх, хто побував там, залишається актуальним, навіть набуває першочерговості.
Тож за словами генерал-майора, з початку цього року у спеціалізованих медичних закладах психологічну реабілітацію пройшли 2063 військовослужбовці, зокрема за межами України 75 військових та членів їхніх сімей (Македонія і Грузія). Завдяки роботі 20 груп внутрішньої комунікації, психологічного забезпечення та психологічної підтримки (допомоги) протягом року заходами психологічної реабілітації вдалося охопити понад 6500 військовослужбовців.
Він сказав, що з питань психологічної реабілітації налагоджено взаємодію у використанні можливостей 29 обласних госпіталів ветеранів війни, 15 реабілітаційних установ, з якими Державна служба у справах ветеранів війни та учасників АТО уклала угоди про надання послуг із психологічної реабілітації.
Військовий чиновник вважає, одне з головних завдань під час організації роботи командирів (начальників) з особовим складом — оперативне доведення до підлеглих актуальної інформації у будь-яких умовах обстановки. Так, за його словами, структури МПЗ органів військового управління розробляють інформаційні матеріали з одночасним оперативним доведенням їх до військ (сил), передовсім особового складу, який виконує завдання у відриві від основних сил. При цьому, додав генерал Олег Грунтковський, в основу роботи кожного командира з підлеглим, попри його звання і посаду, покладено внутрішньокомунікаційну роботу. Це новий елемент у системі інформаційно-пропагандистського забезпечення, який має гарантувати встановлення взаємозворотного зв’язку між командиром і підлеглим та сприяти оперативному вирішенню проблемних питань різного характеру.
КОМПЕТЕНТНО
«Байдужість до солдата стає ворогом на фронті»
Владислав ПЕТРЕНКО,
заступник командира роти із психологічного забезпечення
72-ї окремої механізованої бригади імені
Чорних запорожців лейтенант ЗСУ:
— На загальний морально-психологічний стан кожного військовослужбовця впливає вид бойових дій — наступ, оборона, служба на блокпосту. Якщо боєць виконує одні завдання, а треба його задіяти для виконання інших в іншому місці, це потребує підготовки бійця.
Робота командира підрозділу полягає у знанні життя бійця. Після кожного прямого зіткнення із супротивником треба проводити бесіди з особовим складом. Визначати і розуміти, які зміни відбулися в кожного захисника. Звісно, намагання зробити службу максимально комфортною спрацьовують на позитив. Байдужість до солдата стає ворогом на фронті.
За всіма канонами науки, підготовка психологічного духу бійців відбувається у три етапи. Перед виконанням завдань командир має подбати про підготовку психологічної стійкості й витривалості бійця, адже від цього залежить якість виконання завдань і його морально-психологічний стан.
Під час виконання бойових завдань важливі постійний зв’язок, контроль і виявлення відхилень чи змін у настроях і характері бійця. А також бесіди із старшими начальниками солдатів про постійний контроль і підтримка психологічного стану підлеглих.
Після виконання бойових завдань під час переходу в пункт постійної дислокації або на полігони там триває така сама робота. Найбільше на психологічний стан впливає тривалість перебування у зоні АТО. Нині вона становить 8 місяців у зоні АТО і 4 — на мирній території, з яких 2 — в пункті постійної дислокації і ще 2 — на полігоні під час підготовки до наступного виходу.