НАСИЛЬСТВО
Сільських тінейджерів ображають рідше
56% дітей вважають, що в Україні порушується право на захист від жорстокості, від знущання, брутального поводження. Це з’ясувалося в ході дослідження «Права дітей в Україні: реалії та виклики після 20 років Незалежності». А захищати підлітків є від чого. Опитування показало, що 10% дітей віком від 10 до 17 років — а це понад 800 тисяч — зазнають фізичного насильства у родинах.
— Тобто дітей у кожній десятій сім’ї України, згідно з цим дослідженням, б’ють. Але надзвичайно високим є відсоток дітей, яких лають за провину, — майже 60%, що теж можна розцінювати як психологічне насильство щодо дитини, — зауважив Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко.
Хоч ці результати дещо оптимістичніші, ніж ті, яке показало подібне дослідження, проведене у 2000 році. Тоді було з’ясовано, що майже третина дітей страждає від насильства у родинах. Та, попри загальний оптимізм, це — пряме порушення прав дитини, адже фізичне покарання дітей в Україні заборонене.
— Кожна друга дитина зізналася, що батьки карають її за певні вчинки (найбільше таких серед 14—15-річних). Причому за погане навчання чи невиконання домашніх обов’язків карають більше хлопців, а дівчат — за пізнє повернення додому. За прояв схильності до шкідливих звичок — куріння, вживання алкоголю тощо — та погану поведінку в школі найчастіше дістається хлопцям та дітям із сільської місцевості, — підкреслив Юрій Павленко.
Неповнолітні респонденти звернули увагу соціологів ще на одну цікаву річ. Що старшою стає дитина, то частіше як «виховний захід» до неї застосовують лайку, а що молодша — то частіше на неї піднімають руку за провину.
Як свідчить опитування, батьки застосовують й інші види покарання, які можна розцінити радше як психологічний тиск. 70,5% умовляють більше такого не робити, 22% не розмовляють з дитиною, доки вона не попросить пробачення, 31% не дозволяють зустрічатися з друзями, 44,5% примушують рано повертатися додому з прогулянок із друзями, 27,5% — виконувати роботу, яка дитині не подобається. Також 49% не дозволяють дивитися телевізор або користуватися комп’ютером, а 18% забирають мобільний телефон, вочевидь, думаючи, що позбавлення засобів комунікації — найкращий «мотиватор» до того, аби дитина задумалася над своїми вчинками і виправилася. 17% позбавляють дитину кишенькових грошей.
Втім, права дітей порушуються не лише в сім’ї. Через образливе ставлення підлітки потерпають і від однолітків (8%), і від учителів (5%). Так оцінюють ситуацію самі тінейджери. Тим більше, що вони прекрасно знають, що саме їхнє оточення робить «не так» щодо них. Адже 99% з них обізнані про права дитини. До речі, цей показник також вищий, ніж було зафіксовано в дослідженні 2000 року — тоді про свої права нічого не чули 8% дітей.