СТУДЕНТСЬКЕ ЖИТТЯ
Молодь мріє про високі стипендії, гарячу воду в гуртожитках і повну відміну платних послуг
В Україні налічується понад 2,2 мільйона студентів - це втричі більше, ніж 20 років тому. Вступити до ВНЗ прагне левова частка випускників шкіл - по-перше, це престижно, а по-друге, диплом відкриває неабиякі перспективи зробити успішну кар'єру у житті. Одначе наскільки легко сьогодні здобути вищу освіту? У День студента "УК" з'ясував найбільш важливі проблеми, які хвилюють "вихованців" вишів у різних куточках країни.
Низький розмір стипендії. Це найболючіше питання для кожного студента, адже молодим людям невтямки, як можна прожити за 650 грн на місяць. Саме такий мінімум на сьогоднішній день може виділити держава, причому якщо у вас у кишені, окрім студентського квитка, є ще й відповідна кількість балів. Адже при нарахуванні стипендії враховується середній бал успішності студента - не нижче 4-х за п'ятибальною системою. Причому "трійки" в заліковці допускаються. Підвищена стипендія для відмінників вища аж на 60 грн - це всього 710 грн на місяць.
Часто студенти цікавляться, чому в різних вишах молоді люди одержують різну стипендію. "Маю всього 640 грн на місяць, проте у нашому університеті якщо маєш хоча б одну "трійку", грошей не побачиш", - зізнається студентка НАУ Наталя К. "Навчальні заклади не мають права платити різну стипендію -вона для всіх стала, причому з урахуванням оцінок "задовільно", - пояснює координатор громадської ініціативи "Студентський захист" Андрій Черних. - Більшу суму можуть отримувати лише пільговики - діти-сироти або ж діти, позбавлені батьківського піклування".
Причому цьогоріч у бюджеті збільшено видатки на стипендії у зв'язку з її індексацією на 1,2 млн грн. Тож уряд обіцяє, що вже в грудні грошей у студентів побільшає. Приміром, ті, хто навчається у вишах І-ІІ рівня акредитації, щомісяця одержуватимуть 508 грн, студенти вишів ІІІ-ІV рівня - по 674 грн. А діти-сироти й ті, хто позбавлений батьківського піклування, одержать по 1286 грн. Загалом у громадських освітніх організаціях впевнені, що стипендії потрібно підвищувати і "прив'язати" до прожиткового мінімуму.
Відсутність місць у гуртожитках та жахливі умови. Часто-густо студенти скаржаться на те, що виші не в змозі надати ліжко-місце всім бажаючим іногороднім. Адже за останні роки кількість студентів зросла, а число гуртожитків для їх проживання залишилося практично незмінною. "Тому існуючі гуртожитки вкрай перенаселені, а умови проживання нерідко не відповідають оплаті, - говорить Андрій Черних. - Сплачуючи кошти, студенти змушені користуватися жахливою сантехнікою, залишатися без гарячої води і опалення. Житлові приміщення дуже занедбані, а то і в аварійному стані. На 1 січня 2010 року з 3010 будівель гуртожитків тільки 95 (близько 3%) відповідають сучасним вимогам". І додає, що зараз ліжко-місцем забезпечено 89,6% осіб, які їх потребують. На даний час на капремонт очікують 70 гуртожитків ВНЗ на 26,6 тис. місць і 80 - профтехучилищ на 18,4 тис. місць.
Для студентів-контрактників кімнати у гуртожитку взагалі не передбачені.
Запровадження платних послуг в університетах. "Перелік цих послуг просто вражав, нам доводилося б платити на кожному кроці. І це при тому, що стипендія і так мізерна", -скаржиться студентка Києво-Могилянки Марина. Після того, як це викликало хвилю протестів по всій території України, деякі пункти були скасовані. Проте студентам таки пропонують поділитися грошима, насамперед, за користування Інтернетом та послугами університетських бібліотек, за оформлення студентських квитків і залікових книжок, за забезпечення оформлення документів про освіту та інші.
Хабарництво у вишах. Студенти не приховують, що для того, щоб скласти той чи інший іспит чи залік, до заліковки, як і зазвичай, слід покласти певну купюру. "Економіка коштує 30 доларів, математика - 40-50", - ділиться студент одного з провідних вишів. І скільки б не говорили про те, що все в порядку, насправді з корупцією боротися ніхто й не збирається.
Проблема працевлаштування, в тому числі за обраною спеціальністю. Кожен майбутній спеціаліст знає, що на нього чекає після закінчення ВНЗ виснажливий пошук роботи. Оскільки сьогодні, як правило, кожен роботодавець хоче взяти на роботу не лише фахівця з дипломом престижного університету, а й з досвідом роботи. От і доводиться хлопцям та дівчатам працевлаштовуватися за допомогою зв'язків або взагалі ставати на облік до центру зайнятості і перекваліфіковуватися.
СТУДЕНТУ НА ЗАМІТКУ
В організації Громадська ініціатива "Студентський захист" нагадують:
1. Іногородній студент має право на поселення в студентський гуртожиток (із розрахунку 6 кв. м на одну особу).
2. Студенти мають право на пільговий проїзд у залізничному транспорті упродовж усього календарного року.
3. Виші не мають права примушувати студентів займатися відпрацюваннями (прибирання територій гуртожитків, приміщень навчальних корпусів тощо).
4. Рішення щодо відрахування студентів, переведення їх з контрактної форми навчання на бюджетну і навпаки, поселення і виселення студентів з гуртожитку повинні прийматись тільки за погодженням з органом студентського самоврядування.
5. Адміністрація вищого навчального закладу не повинна змушувати студентів здійснювати благодійні внески на рахунок вузу, стягувати зі студентів гроші за пропуски пар (лекції, семінари, практичні заняття), перескладання іспитів.