ЖИВОПИС
На мистецьких аукціонах важить ім’я, ціна на попередніх продажах, легенда навколо картини і її автора
У кожному творі митця є комерційна складова, яка, зрозуміло, не зводиться до вартості полотна, фарб та часу, витраченого на малювання. Важить ім’я, ціна на попередніх продажах, легенда навколо художника і картини. І рейтинг.
Роботи феодосійця Айвазовського представляють мистецтво ХІХ століття. Серед кращих художників ХХ ст. за рейтингом The Times, на запит якого у 2009 році відгукнулися аж 1,4 млн читачів, 17-те місце посів Казимир Малевич, чий творчий шлях розпочався в Україні. На 95-й позиції наш Олександр Архипенко. Очолив список з 200 імен Пабло Пікассо. До речі, Сальвадор Далі посів 26-те місце.
Ціни підвищують на «своїх»
Поки що найбільшою сумою, яка пролунала на художніх аукціонах світу, вважають 140 млн доларів. Таку ціну виклав на «Сотбіс» американський продюсер Геффен у листопаді 2006 року за абстракціонізм під назвою «№ 5,1948» Джексона Поллока (1912-1956). Той, кого навчили бачити світ реалістично, звісно, здивований. Та, як пише визначний український культуролог Сергій Кримський у «Ранкових роздумах», «Абстракціонізм у мистецтві виявив, що світ можна відображати і за властивостями, а не тільки за речами».
Ціни на аукціонах, особливо на своїх митців, до кризи накручували нувориші з Росії, Китаю, Індії… Нашим митцям на міжнародному ринку важко без підтримки національного капіталу. В художніх колах столиці вважають, що краще продавати свої роботи в Москві, де ціни на порядок вищі. Таким чином склала собі ціну в Україні Оксана Мась. Цінують у Москві Василя Цаголова, Олександра Гнилицького… Список можна продовжити.
Щоб зорієнтуватися на арт-ринку, бажано зважити думки хоча б трьох осіб: мистецтвознавця – щодо художньої вартості та змісту, арт-дилера, галериста з поясненням комерційної вигоди, та прислухатись до ЗМІ, які націлені на актуальність митця в певному часі. Тож послухаємо, що кажуть фахівці.
.jpg)
Картини відомих майстрів можуть забезпечити безбідне життя їхнім власникам. На торгах у Швеції полотно Айвазовського продали 1,2 млн доларів.
Фото з сайту newsbalt.ru
«Важливіші за рейтинг — зарубіжні аукціони»
— Рейтинги — це досить суб’єктивно, — каже викладач кафедри мистецтвознавства та експертної діяльності, представник аукціонного дому «Дукат» Михайло Кулівник. – До того ж, коли ми дивимося «топ-сто», «топ-двісті» художників, у них часто зустрічаються імена, які не мають стосунку до сучасного мистецтва. На мою думку, це мистецтво почалося з 1990-х років. Багато художників застрягли в соцреалізмі чи «перебудові».
Є інші, які задовго до незалежності стали визначальними в Україні й нині існують в сучасному мистецтві. Олександр Дубовик, Михайло Туровський представляли сучасне мистецтво і в 1960-х, і в 1990-х. Не так багато художників створюють сучасне мистецтво на рівні Олександра Животкова чи Матвія Вайсберга… З молоді цікаві Жанна Кадирова, Леся Хоменко, Лада Наконечна... Вони складають «контемпорарі арт», яке в нас асоціюється з сучасним мистецтвом. Якщо дивитися рейтинги, то в першій десятці художники саме «контемпорарі арт». Але в сучасному мистецтві є представники інших напрямків.
На мою думку, рейтинги потрібні самим митцям, щоб їх показувати клієнтам. Загалом роботи художників з чільного місця в рейтингу коштують від 3 тисяч доларів. Важливіше за рейтинг — прорив на зарубіжні аукціони. Ціни на західних аукціонах впливають на внутрішні. Вони є рушійною силою для арт-дилерів, які займаються певним художником, популярним на українському ринку. Галеристи вкладають гроші в його розкрутку, створюють проекти, друкують каталоги…
Зазначу, що в комерційній складовій мистецтва оцінюється сам художник як особистість. Чичкан – людина цікава, харизматична, брендова і не прогорає, тримається на гребені хвилі, яку сам створив. Його образи мавп на картинах всім набридли, але багато колекціонерів хотіли б їх мати. Загалом будь-кого можна навчити малювати і продавати його роботи, якщо вкласти кошти, виставляти в брендових галереях, створювати скандали, публікувати в «правильних» журналах і газетах.
Загалом про ціноутворення говорити складно. У нас процвітає практика, коли художник продає свої роботи сам. Це велика проблема нашого арт-бізнесу. В Західній Європі та Америці такого немає.
На мою думку, є недооцінені художники, за якими ще будуть ганятися наші колекціонери. Це харків’яни Вадим Петров, Олексій Аполонов – цікавий як колорист. Ахра Аджинджал народився в Абхазії, але давно живе в Україні, – цікавий графікою. Борис Фірцак – театральний художник, цікавий гуашшю… Якщо взяти молоду плеяду, можна відзначити Зою Орлову, Олену Науменко - вона цікава і в своїх інсталяціях, її час ще прийде. Артема Волокітіна з Харкова, яким раніше займалася галерея Павла Гудімова, оцінили в «ПінчукАртЦентрі».
Тенденція росту цін на твори сучасних художників зберігатиметься. В кризу продають менше, але ціни не знизили. Всі розуміють, що навіть після сенсації на Phillihs de Pury Криволап не буде «продаватися» за 80 тисяч доларів в Україні. У нас таких грошовитих колекціонерів можна перерахувати на пальцях однієї руки. З часом бачитимемо дедалі більше робіт наших живописців на західних аукціонах.
Є картини умовно колекційні та інтер’єрні
Галеристи вважають, що існує рівень визнання, коли вартість робіт художника є страховою сумою, котра в будь-якому разі буде повернена на перепродажі картини, бо полотна відомого художника не дешевшатимуть. Зазвичай художник сам визначає ціну за роботу. А галерея додає свої приблизно 35%. В Україні є майже 30 художників, які досягли високої цінової планки. І є колекціонери, які тільки на багети для робіт сучасних художників витратили півтора мільйона доларів. Чи не тому дедалі частіше на київських вулицях в місцях з особливою аурою на очі потрапляють вивіски галерей. Там модно з’являтися різним віпам та зіркам. Навіть податкова служба відреагувала на це явище. І в кризу галереї відкриваються, твори купують, «процес іде»… Як він крокує, дізнаємося від фахівця.
— Будувати рейтинги, коли маємо 20 років країні, ще зарано, — вважає арт-куратор галереї сучасного мистецтва на Шовковичній Garna-Gallery Дарина Корчевська. — І треба розуміти, що митець не привласнений певною країною. Він може існувати на її території і жити в своєму світі. Графік Віктор Трубчанінов, роботи якого є в галереї, має майстерню в Чернігові, а живе в Парижі… Він винайшов своєрідну техніку, відображає наш час з погляду традиції та з точки зору майбутнього. Його твори «тримають» інтер’єр у фільмі про Джеймса Бонда, де грає Пірс Броснан. У рейтингу, крім комерційної та творчої, є ще й модна складова. За професійної команди піарників, фінансової підтримки та з певними зна?йомствами можна продати будь-що. Це нагадує казку про голого короля.
Для мене нині художник номер один, що змусив замислитися, як ми живемо і як маємо жити, — Оксана Мась. Її проект на Венеційському бієнале з вічною темою гріховності та святості людини представлено сучасно і з національним колоритом. Загалом у сучасних роботах багато фізіології. А ця художниця вражає духовністю. Мені здається, на цьому чиннику повинен базуватися рейтинг. З молодих подобаються митці групи «П’ятка», серед яких Анастасія Подерв’янська.
Я вважаю, є картини умовно колекційні та інтер’єрні. Колекційні створені для вузького кола колекціонерів та музеїв. Вони глибокі за своїм змістом та втіленням. Такі роботи художників Віктора Трубчанінова, Бориса Егіазаряна, Давида Ширашидзе, які давно живуть в Україні. Надзвичайно одухотворені картини Олександра Сухоліта. Вони наче про тебе, а це певний критерій справжнього мистецтва.
Ми більше займаємось інтер’єрним живописом, що легший за енергетикою. Він підтримує в житті та прикрашає побут, тобто робить погоду в домі. Такі роботи коштують від 3 тисяч доларів і з часом можуть стати колекційними. Але є роботи значно дешевші. Часто художники не знають справжньої ціни за свою роботу. Ціна складається з таланту художника, його працездатності, популярності його виставок, купівлі робіт, виходу каталогів, фільмів… Важливо, в якій компанії вони виставлені, в якій колекції вже є… Галерея має виставляти тих, хто близький їй за духом. Тоді художника і його твори можна натхненно пропагувати.
В галереї Garna представлені художники з ім’ям. Хоч ми не пройдемо повз талановитого, але поки що невідомого митця. З сучасними художниками цікавіше працювати — ми спостерігаємо за їхніми змінами і стаємо частиною цих змін. До того ж, купуючи роботу сучасника, знаєш, що придбав оригінал. Це нагадує казино: ти робиш ставку на художника, сподіваючись, що він буде розвиватися і міцніти в таланті. Отже і ціни повзтимуть угору.
На мою думку, арт-ринок нині перебуває в стихійному стані. Ціни нижчі, ніж до кризи. Щоправда, радує акційна діяльність — можна побачити зафіксовану вартість у каталозі. Важливо те, що існує премія сучасним молодим українським художникам у «ПінчукАртЦентрі». Вона сприяє тому, що молодого митця помітять. Художник – складна професія. І професіонал повинен отримувати кошти та задоволення від неї.
ДОВІДКА «УК»
13 травня 2011 стався прорив українських сучасних художників на арт-ринок світу. На головних сезонних торгах аукціону Phillihs de Pury & C робота Вінні Рутова «Прес-реліз» «пішла» за 17 500 доларів. Одесит Ігор Гусєв отримав за «Барат — Казахстан — Байконур» 18 750. Робота Олега Тістола «Море» оцінили в 28 750.
У цей день також було встановлено ціновий рекорд з продажу роботи сучасного українського художника. Ним став Анатолій Криволап. Його роботу «Степ» продали за 98 500 доларів при заявлених 30 тисячах! Картина увійшла в 20 найдорожчих лотів з 305 запропонованих. Художник перевищив рівень співвітчизника Олександра Ройтбурда, чию роботу купили на Лондонському аукціоні в 2009 році за 97 тисяч доларів.
«Індія. Гоа» нашого абстракціоніста Олександра Клименка, чиї твори вже вчетверте продавалися на лондонському аукціоні Phillihs de Pury, цього року купили за 25 тисяч доларів.
НАОСТАНОК
Хоч би як оцінювали стан арт-ринку, але він склався. Це вже не той базар, коли полотна з Андріївського узвозу купували сувоями, щоб вигідно продати на Заході. В ті часи я потрапив на Монмартр і там впевнився, що роботи з узвозу помітно майстерніші. Чи не тому іноземці до цих пір вважають хорошим тоном привезти з України на батьківщину твори сучасних українських митців? Вони можуть вразити і співвідношенням «ціна – якість».