Днями відлунало православне «Не я б’ю, верба б’є, недалечко — червоне яєчко» як нагадування про те, що ось-ось святкуватимемо світле свято Великодня. Господині активно готуються до цієї події. Ошатна оселя — це чи не найголовніше завдання на Білому тижні. Дивно було б, якби до цього не долучилися маркетологи торгових точок. Магазини навперебій пропонують господиням необхідні для цього товари, заманюючи різноманітними акціями типу «дві одиниці за ціною однієї» або «платиш за дві — третя як бонус, купуєш засіб для миття вікон, а до нього подарунок — ганчірка».
Окрім миючих засобів, широкий асортимент супутніх для цього товарів, а ще різноманітна великодня атрибутика: рушнички і скатертини з написом «З Великоднем!», «Христос Воскрес!», кошики для освячення пасок, прикраси для оселі, серветки з тематичними малюнками. Душа радіє! Збираєтеся в гості до рідні чи до знайомих, бо сидіти в такі дні вдома як мінімум поганий тон, не забудьте у подарунковий кошик, окрім гастрономічних гостинців, покласти кілька приємних дрібничок на згадку.
Пані Марія продавала біля Михайлівського Золотоверхого собору пучечки верби на освячення, а поряд на ряднинці розклала передвеликодній крам. Привезла із Закарпаття писанки — на всяк смак і ціну. Приміром, придбати на подарунок писанку, прикрашену бісером, можна за 35 гривень, а дерев’яну, розмальовану фарбою — за 25 гривень, справжня писаночка стільки ж. А ще молодичка пропонувала написати власноруч на дерев’яній заготовці для писанки свої бажання, щоб вони здійснилися, передавши настрій і задумане мовою фарб. Заготовка на ніжці — 10 гривень, без неї — удвічі дешевше. Особливо така пропозиція припаде до смаку дітлахам. І безпечно, і цікаво, і самостійно, і з мамою можна провести час. Власноруч розмальована писанка викликатиме приємні спогади про цю мить ще довгі роки. Чому б не спробувати?
Чимало господинь вважає, що сучасні виробники (на жаль, не завжди вітчизняні) багато в чому допомагають підготуватися до свята. Взяти, приміром, паперову формочку під пасочку. Чи не геніальний винахід? Не здивуюся, якщо його авторство належить чоловіку. Бо лише жінки вміють терпляче використовувати те, що під рукою. Чоловікам, на мій погляд, притаманна практичність. Як на мене, ще залишилися (як раритетний винахід) бляшанки з-під консервованого горошку, пристосовані для випікання пасочок. А нині, будь ласка, — за доступною ціною різної величини, з усілякими малюнками одноразові паперові форми. Зручно, охайно, гігієнічно й естетично.
Зрештою, накрити святковий стіл у місті — взагалі не проблема. Вибачте за невігластво, проте за міською метушнею чимало бізнес-леді (і не зовсім бізнес) користуються послугами кулінарій та виробами кухарів великих супермаркетів. Від паски до крашанок з домашньою ковбасою можна скупитися за один похід у крамницю. Як не крути, а свято є свято. Не маєш змоги сам — допоможе торгова мережа. І тут уже питання не фінансове, а морально-етичне. Бо так ми підтримуємо традиції, що століттями зберігалися і оберігалися православними християнами.