Попередній склад Кабінету Міністрів у серпні затвердив граничний розмір абонентської плати за різні види комунальних послуг, які надають їхні постачальники. Приміром, водопостачання та водовідведення, вивезення сміття, обслуговування будинків та прибудинкових територій тощо. Проте досі українці не отримували окремим рядком такої суми.

Така незрозуміла формула

По суті, було прийнято підзаконний нормативно-правовий акт під ухвалений ще у травні цього року закон про житлово-комунальні послуги, який надав чинності деяким його положенням. Згідно з упровадженням таких типових договорів між споживачами та постачальниками послуг, перші можуть самостійно обирати модель постачання, домовлятися з компанією-управителем, яка надаватиме послуги щодо їхньої вартості (тобто можна торгуватися з нею), внормовує порядок надання послуги з управління будинком, якого раніше юридично не було визначено.

Щодо самої абонентської плати, то уряд таки розписав відповідну формулу для її нарахування. Але вона надто складна і для пересічного громадянина навряд чи зрозуміла. Запропоновано помножити місячний прожитковий мінімум на середню кількість людей, які мешкають у домогосподарстві (2,58), коефіцієнт прибутковості такого домогосподарства (два прожиткових мінімуми на людину на місяць) і коефіцієнт середніх витрат на житлово-комунальні послуги (0,15) та компенсацію витрат постачальнику (0,09 для вивезення сміття та 0,019 — за тепло, воду та водовідведення). Усе це надто серйозний розрахунок.

«Урядовий кур’єр» намагався з’ясувати, якою може бути абонентська плата за різні комунальні послуги і чи справді так легко буде підписувати договори з різними їхніми постачальниками.

Було ціле, стало розпорошене

Як зазначив голова Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія» Олександр Шкінь, часткова чинність вищезгаданого закону призвела до того, що значніші цілісні послуги стали розподілятися на менші. Як приклад експерт наводить водопостачання. Тепер згідно із законом про житлово-комунальні послуги, одна компанія постачає питну воду до конкретного будинку «під самий парадний», а друга доводить цю послугу до кінця. Тобто постачає від під’їзду до самої квартири: «Звісно, це неабияк заплутало та в подальшому заплутуватиме пересічних споживачів, адже досить складно з’ясувати, кому і за що сплачувати й чи не можуть надурити тебе такі постачальники. Однак усе це робили начебто для того, щоб такі послуги були прозорими».

За словами експерта, у цьому разі одна «допарадна» компанія-постачальник виписуватиме абонентську плату за таку послугу, а інша — «парадно-квартирна» виставлятиме вже свою. Тож споживачеві буде складно дізнатися, скільки та головне — за що саме він платить. І тут може бути велике поле для зловживання різними постачальниками послуг.

Аналітик упевнений, що зміна постачальників комунпослуг не буде важкою: це просто зробити на загальних зборах мешканців будинку.

Олександр Шкінь зазначає, що цієї абонентської плати споживачі майже не відчують, бо вона входитиме в саму послугу за водопостачання. Щодо її обсягів експерт зазначає, що вони можуть перевищувати 28—30 гривень.

Розмір може бути відчутним?

Проте інші аналітики негативно сприймають новий закон про житлово-комунальні послуги й майбутні розміри абонентської плати. Як зазначив «Урядовому кур’єру» експерт Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко, абонентська плата за користування тією чи іншою комунальною послугою йтиме окремо і її не братимуть із самої платні, тобто вона стане новою платою.

«Усе це дуже схоже на те, що держава та постачальники послуг обкрадають співгромадян — споживачів. Хочу, щоб усі зрозуміли: у нашій країні житлово-комунальне господарство застаріле. Чимало технічних вузлів, труб, іншого обладнання потребують якнайшвидшої заміни. Для підтримання цього господарства навіть у такому жахливому стані необхідні кошти. Ось і джерело було знайдено: абонентська плата. Це попри те, що для підтримки ЖКГ в Україні постійно зростають комунальні тарифи за різні послуги», — зазначає експерт. За його словами, визначити розмір абонплати, навіть маючи спеціальну формулу для її розрахунку, дуже важко. Проте це може бути і 100, і 200 гривень за кожну з них.

Якщо це справді буде так, то за 7—10 різних послуг споживачеві надсилатимуть окремі платіжки від різних постачальників на суму 1000 гривень і більше. Це якщо враховувати, що абонплата за кожну з них становитиме 100 гривень. А якщо 150—200 гривень, то й суми будуть значно більшими.

Юрій Гаврилечко не дуже вірить, що споживачі в Україні зможуть вільно і доступно обирати собі постачальників, якщо їм не сподобався колишній. На його думку, новий постачальник питної води не може користуватися вже давно встановленою мережею трубопроводів, яка нині обслуговує попереднього. Першому необхідно споруджувати власні нові системи подачі води. У розвинених країнах таких постачальників послуг може бути 4—5, і жодних проблем з надання послуг споживачам у них не виникає: люди вільно обирають і міняють компанії. Проте там все це розвивалося протягом багатьох десятиліть і навіть століть, а в Україні така справа нова.

Корективи  можуть вносити

Юрист Тетяна Монтян вважає, що, згідно із вищезгаданим законом та підзаконними актами, споживачі послуг сплачуватимуть за те, чим вони зовсім не користуються: і абонплату, і за самі послуги. Вона наводить приклад, коли у підвалах будинків проходять комунікації до інших споруд, наприклад опалення, і мешканці перших сплачують за таку послугу, не отримуючи її, тобто за себе і за свого брата.

Експерт називає формулу для обчислення абонентської плати за комунальні послуги дуже складною і прямо каже, що її взято фактично зі стелі, адже там можна написати все що завгодно.

Отже, якою буде абонентська плата й чи буде вона взагалі у найближчому майбутньому, покаже час. Проте чимало аналітиків упевнені, що після 10 вересня, коли нашим споживачам надходитимуть чергові платіжки за сплату різних комунальних послуг, цілком можливо, може з’явитися нова стаття виплат у вигляді абонентської. Однак новий склад Кабінету Міністрів може внести корективи у формулу нарахувань.

P.S.  Міністр розвитку громад та територій Альона Бабак під час робочої зустрічі з блоком ЖКГ міністерства заявила, що до кінця цього тижня урядовці повинні відпрацювати бачення соціального стандарту. А саме чиновники мають  знати точно, яку частку від доходу може сплачувати родина за комунальні послуги, щоб їй це було доступно.