Міністерство оборони має стати однією з найкращих корпорацій України з точки зору ефективності управління, а Збройні сили — одним із найкращих роботодавців. Слід перейти від тактичних рішень до системного розвитку фундаментальних спроможностей нашого війська. Саме так окреслив плани Міноборони на 2022 рік його очільник Олексій Резніков під час Години запитань до уряду у Верховній Раді. Попри короткий термін на новій посаді, він таки встиг вивчити ситуацію у Збройних силах під різними кутами зору. 

Сюрпризів не буде

«Вдячні міжнародним партнерам, які почали говорити про загрозу російської агресії відкрито. А коли вони її зафіксували і визнали, ми пропонуємо сконцентруватися на формуванні спільної відповіді», — зазначив міністр.

У квітні й вересні цього року Росія стягувала до кордонів України понад 50 батальйонно-тактичних груп. Нині навколо нашої держави та в тимчасово окупованому Криму в постійній готовності перебуває 41 така група, з яких 33 — на постійній основі, а вісім додатково перекинуто до Криму. Сумарну кількість військ на території Росії й на ТОТ, які можуть залучити для ескалації, на сьогодні оцінюють у 94,3 тисячі осіб. 

Росія вже почала зимові навчання поблизу України, активізувала розвідку, перевіряє зв’язок і здійснює заходи з маскування. А минулого тижня відбулося посилення танками та бронетехнікою угруповань у Брянській та Смоленській областях. У разі входження двох великих десантних кораблів Балтійського флоту в Чорне море їх загальна кількість зросте до дев’яти. Разом із катерами це дасть змогу супротивникові одночасно перекидати до 3 тисяч військовослужбовців та до 250 одиниць бойової броньованої техніки.

Міністр наголосив, що за цими маневрами спостерігають не лише українські військові, тож сюрпризів не буде. А наші війська зміцнюють напрямки за найбільшими ризиками. Розвідка аналізує всі сценарії, серед них найгірші. Вона зазначає, що вірогідність військової ескалації з боку Росії існує. І найвірогіднішим часом досягнення готовності до цього буде кінець січня 2022 року.

«Наголошую, ескалація — вірогідний сценарій, але не обов’язковий. І наше завдання — відвернути його. Тож маємо зробити ціну можливої ескалації неприйнятною для агресора», — наполягає Олексій Резніков.

Україна найбільше зацікавлена в політично-дипломатичному сценарії врегулювання. І жодних силових провокацій з нашого боку не може бути апріорі. Проте шляху «умиротворення агресора» не розглядають. І за потреби Україна дасть гідну відсіч.

Партнери на нашому боці

Після аншлюсу Білорусі в нас з’явилося понад тисячу кілометрів кордону, які потрібно пильно захищати, особливо взимку. Тому з координацією РНБО напрацьовано алгоритм взаємодії всіх силових структур у разі можливої гібридної атаки з території Білорусі.

Паралельно тривають інтенсивні консультації з міжнародними партнерами, зокрема з міністрами оборони США, Великої Британії та Ізраїлю. Заплановано розмову з канадським міністром, трьома європейськими міністрами оборони, роботу у форматі «Квадрига» з Туреччиною.

«Усі партнери, з якими я вже спілкувався, висловлюють повну підтримку України. А Рада Євросоюзу ухвалила рішення про посилення практичної співпраці з Україною в межах Європейського фонду забезпечення миру. ЄС спрямує 31 мільйон євро для наших шпиталів і посилення українських інженерних, кібер- та логістичних спроможностей. Це прецедент», — зазначив Олексій Резніков.

Щодо подальших планів, то нині стоїть завдання продовжувати зміни на краще в армії та надати цим процесам системності. А це реалізація реформи з перетворення Міноборони на ефективний цивільний орган влади.

«Найближчим часом планую затвердження нової структури міністерства, в якому почалася поступова демілітаризація посад. Військових буде сконцентровано в Генеральному штабі», — пояснив міністр. 

До кінця року заплановано створення п’яти міжструктурних комітетів задля підвищення ефективності ухвалення рішень. Триває побудова прозорої й ефективної системи закупівель і комплексно-цифрова трансформація сектору оборони. 

Найбільший бюджет за часи незалежності

Заплановано підвищення грошового забезпечення воїнів. На перший план має вийти прозора система управління кар’єрою військового, прив’язана не до посади, а до військового звання. До нього буде прив’язано і базову ставку грошового забезпечення. Одночасно буде переглянуто штатно-посадові категорії, щоб роботу лейтенантів чи капітанів не виконували полковники. А оплата праці військових стане конкурентною в економіці. Мета — справедлива й прозора система заради залучення найкращих.

Обсяг ресурсів для Міноборони наступного року становитиме понад 148 мільярдів гривень — це найбільший бюджет відомства за всю історію незалежної України. Передусім слід подбати про кадри. І серед пріоритетів — забезпечення їх житлом. Акцент робитимуть на забезпеченні штатно-посадовим житлом під час служби й розвитку накопичувальних програм, які створять для військових можливість у певний момент придбати власне житло за дієвого сприяння держави. Це стосується форматів пільгової іпотеки, компенсацій, лізингу, інших форм. Міноборони вивчить можливості та запропонує пакет рішень протягом трьох місяців, пообіцяв його очільник.

Відповідаючи на запитання депутатів, міністр повідомив, що буде приділено увагу питанням розвитку контрактної армії та строкового призову громадян України на військову службу. Скасовувати призов поки що не планують, та, можливо, буде розглянуто питання скорочення його терміну.

Актуальні питання лунали у сесійній залі й до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Відповідаючи на них, він пояснив, що змінами до держбюджету на поточний рік в ньому закладено 8 мільярдів гривень, щоб не менш як 8 мільйонів повністю вакцинованих українців змогли отримати тисячу гривень через «Дію». Для цього на засіданні уряду буде затверджено чіткий порядок використання цих коштів.