Нині екстерном здобувають знання у школах української Луганщини понад 800 учнів з 8 по 11 клас, які приїжджають із того боку Сіверського Дінця — з територій, не підконтрольних Україні. Педагоги та громадські активісти намагаються створити всі належні умови, щоб дівчатам та хлопцям було зручно навчатися і скласти ЗНО в Україні.

«Освітній компас» Сєвєродонецька

«Учням, які приїжджають, намагаємося в межах проекту надати просту побутову допомогу. Тобто завдяки проекту організовуємо їм харчування, а тим, хто цього потребує, проживання», — розповідає локальний координатор проекту «Інтеграція через діалог» Галина Кравченко.

Другий рік вона як громадська активістка, вимушена переселенка співпрацює з педагогічними колективами кількох шкіл, де на екстернатній формі навчаються діти з тимчасово окупованих територій. Такі учні — цільова аудиторія проекту, який фінансує Єврокомісія.

Торік діти жили в хостелі, тепер уже заброньовано кілька номерів у готелі «Сіверський Донець». Домовлено про меню (одноразового, але посиленого харчування) у дні проведення ЗНО. Так було й протягом двох тижнів наприкінці лютого, коли старшокласники приїхали писати контрольні роботи і складати інші іспити, отримувати консультації й подавати документи для реєстрації на зовнішнє незалежне тестування.

У лютому, крім побутової допомоги, Галина Антонівна організувала для школярів зустрічі з викладачами місцевих вишів. Вони розповідали про програму освітніх центрів «Донбас-Україна», запрошували на навчання. Саме тому проект називають «Освітнім компасом».

І ще були зустрічі з психологами, які налаштували школярів на спокій та зосередженість, намагалися зняти стрес. Який саме?

«Нормальний стрес — під час контрольної, вони пишуть їх 7—8 на день. Але тут ідеться про психологічні вправи, які дають змогу зняти серйозніший стрес, зосередитися або зробити перезавантаження для продуктивної праці. Такий психолог був би корисним і для звичайної сєвєродонецької дитини», — пояснює Галина Кравченко.

На шляху до знань учням із тимчасово окупованих територій треба пройти контрольно-пропускні пункти. Школярі не всі з Луганська. Декому потрібно було дістатися до КПВВ у Станиці Луганській з Свердловська чи Алчевська. А це тяжкий шлях — вистояти кількагодинну чергу в натовпі знервованих і розлючених людей.

«Коли школярі їдуть на ЗНО з того боку, то намагаються мету своєї подорожі не афішувати. На запитання про ЗНО відповідають, що поспішають до бабусі, яка захворіла. Траплялося, що саме на ЗНО звідти учнів не пропускали», — розповідає Галина Кравченко. За її спостереженнями, багато залежить від керівника навчального закладу на тимчасово не підконтрольній території.

«Важливо, яку позицію він займає. Буває, що учні не приховують свого навчання екстерном в Україні. А часом дівчатам і хлопцям доводиться приховувати це. Якось дівчина тут складала іспити, а коли повернулася додому, про це стало відомо у школі, то її на лінійці відшмагали», — розповідає Галина Кравченко. На щастя, це був єдиний випадок.

Є перспектива золотої медалі

Директор Сєвєродонецької ЗОШ № 5 Ірина Горобинська розповідає, що під час прийому документів на екстернатну форму навчання довго спілкується з учнями та їхніми батьками. «Не через те, що вони чогось не розуміють. Зазвичай батьки приїжджають подивитися, де згодом навчатиметься їхня дитина. І вони довго з нами спілкуються, розповідають, як там живеться. Їм хочеться висловитися, розповісти про наболіле, — підкреслює Ірина Вікторівна. — І завжди говорять, що в Україні вільно дихається».

Знайомство здебільшого відбувається телефоном: контакти є на сайті школи. За спостереженнями Ірини Горобинської, найчастіше обирають саме її школу, бо спрацьовує сарафанне радіо: ті, хто тут навчався, передають контакти.

Турбота про дітей у школі всебічна. Наприклад, цього року в учня виникли проблеми з оформленням українського паспорта.

«Чомусь для отримання паспорта вимагали довідку, що він справді навчається на екстернатній формі. Навчальний заклад має право надавати такі довідки, що ми й зробили», — розповідає Ірина Горобинська.

Проблеми із паспортом бувають різні. Цього року була ситуація: під час перетину лінії розмежування на паспорті дитини пошкодили фотографію, документ став нечинним. Але лютий — час реєструватися на ЗНО. І хоч у хлопця був ще й закордонний паспорт, батьки хвилювалися: адже в тому документі не зазначено по батькові. А якщо це вважатимуть помилкою? Довелося докласти максимум зусиль, але протягом місяця хлопчина отримав новий документ — вже у вигляді ІD-картки й успішно зареєструвався на ЗНО. Він їхав у Київ, щоб скласти міжнародний екзамен з англійської мови. Склав його добре, і це надає можливість, щоб один з випускних іспитів йому оцінили 12 балами.

То виходить, родичі на окупованій території знають про такі можливості в Україні? І директор школи, і громадський активіст Галина Кравченко підтверджують:

«Так, люди обізнані про можливості в Україні, — каже Галина Кравченко. — Це вмотивовані родини, бо навчання екстерном — це дорого. Порахуйте, скільки коштує дорога, проживання, харчування. І це ж не на день: учні пишуть контрольні роботи, а потім складають кілька ЗНО. Отже, вони налаштовані на вступ до українських вишів».

Чи розповідають учні про вчителів з тимчасово окупованої території?

«Там залишилися наші колишні колеги, з якими спілкуємося, — відповідає Галина Кравченко. — Наприклад, учителі української мови кажуть, що до війни не було такої мотивації, як нині, вчити мову. Навіть ще 2014-го більшість не хотіла вивчати мову. А тепер, кажуть, усе змінилося. Я була вражена, мені це гріє душу. Відбувся певний перелом у свідомості: люди розуміють, що навчання в тамтешніх вишах нічого не дає. І тому школярі йдуть у програму «Україна-Донбас».

«Тут зустрічаємо дуже вмотивованих дітей. Сюди їдуть найкращі, — каже Ірина Горобинська. — У зв’язку зі змінами, внесеними до положення про дистанційне та екстернатне навчання торік, у таких учнів тепер є право отримати золоту чи срібну медаль. І цьогоріч у нас буде претендент на таку нагороду».

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»

ПРЯМА МОВА

Юрій СТЕЦЮК,
директор департаменту освіти і науки
Луганської ОДА:

— Для проходження ЗНО в області зареєструвалися 5835 осіб. Цього року вперше як обов’язкове ЗНО з української мови та літератури необхідно скласти учням професійної освіти і студентам вищих навчальних закладів І та ІІ рівня акредитації. У нас зареєструвався 331 учень з непідконтрольних територій. 

В області зроблено велику роботу щодо організованого і безпечного проведення ЗНО. Усі 29 пунктів тестування відповідають вимогам МОН та Українського центру оцінювання якості освіти. Ми забезпечили умови для проживання й харчування випускників із тимчасово окупованих територій і тих, хто проживає біля лінії розмежування. До СБУ та Державної прикордонної служби передано списки таких учнів, щоб сприяти їхньому перетину КПВВ.