Маю одного знайомого, який знає і пам’ятає сотні анекдотів. Причому на всі випадки життя. З-поміж них, коли йдеться про батьків і дітей, неодмінно розповідає такий.
За обіднім столом сидить сім’я. Син звертається до батька: «Тату, скажи, чому всі мої ровесники давно в дев’ятому класі, а я до цього часу в п’ятому?» Настає пауза. Глава застілля незадоволено супить брови, а потім звертається до свого чада: «Слухай, синку... Тобі налили сто грамів, як і мені з мамою? Налили. Тож пий мовчки, закушуй і не став зайвих запитань».
Спершу можна і посміятися з такого спостереження. Однак тільки спершу. Бо якщо серйозно поглянути на цю начебто безневинну картину, то сміх вивітрюється так швидко, як і захоплює. Бо пияцтво серед неповнолітніх розповсюджується надзвичайно активно, неухильно й агресивно. Інколи й за мовчазної згоди батьків, як у згаданому анекдоті.
Про це подумалося, коли переглядав чергове оперативне зведення обласного управління МВС України в Сумській області. По суті, рідко якого дня чи тижня обходиться, щоб до нього не втрапив рядок про те чи те порушення громадського порядку за участі неповнолітніх. Звісно, можна припустити, що в 15 чи 16 років — то вже не дитина, а справжнісінький лоботряс. Та від цього спокійніше не стане. Бо факт лишається фактом: до алкоголю долучаються дедалі молодші представники (і навіть представниці) юного покоління. До того ж не без допомоги і участі дорослих. Останні всіляко затягують школярів до кола любителів «зеленого змія», часто забуваючи, що таке заняття не тільки небезпечне, а й протизаконне.
За інформацією правоохоронців, лише цього року офіційно зафіксовано понад сотню фактів пияцтва та порушень громадського порядку в стані алкогольного сп’яніння за участю неповнолітніх. Складено відповідну кількість адміністративних протоколів, 24 підлітки притягнуто до кримінальної відповідальності, заведено два кримінальних провадження.
Як підсумок, у переважній більшості дорослі оштрафовані на доволі великі суми — почасти вони перевищують три тисячі гривень, що передбачено статтею 180 Кодексу про адміністративну відповідальність. Тільки ж таких штрафувати — що з пеньком говорити.
Іншими словами, попри колосальні зусилля правоохоронців, громадськості, батьків, учителів (перелік можна продовжувати), подібна статистика не скорочується. Десь захмелілі підлітки затіяли бійку, десь полізли в кіоск чи магазин, буває, застосовують кастет або ніж… Тож часто фіналом стає не тільки ув’язнення дорослого дяді чи тьоті, які наливали і припрошували до чарки, а й знівечена доля молодої людини.
Ось один приклад. 55-річна жіночка одного села Лебединського району заповзятливо взялася складати п’яну компанію місцевому 15-річному хлопцеві. Це тривало не місяць і не два. Умовляння, попередження, штрафи, інші заходи впливу не допомагали — і «ветеран алкогольного фронту», і юний прихильник Бахуса правили своє. Розв’язка закономірна — майбутній пенсіонерці «світить» до п’яти років позбавлення волі, а юнак, незважаючи на свій вік, почувається як професійний випивоха — що чекати від такого в майбутньому?
Перефразовуючи відоме прислів’я, можна стовідсотково стверджувати: від випадкової чарки до пияцтва чи злочину — півкроку. І не має значення, коли, з ким і за яких обставин хлопець чи дівчина вперше пригублюють алкоголь. І якщо не спрацьовує правило «для всього — свій час» (але в цьому випадку значно краще, якщо цей час узагалі не настає), тоді начуваються всі — батьки, сусіди, родичі, однокласники, знайомі і незнайомі.
Добре, коли в той момент поруч виявиться дорослий, який відведе руку підлітка з піднятою чарчиною чи відкоркованою пляшкою. А якщо навпаки — подасть випивку? Тож і досі для кожного з нас залишається безмежне поле для роздумів, дій і висновків.