Одна з найважливіших змін у новому бюджеті стосується фінансування шкіл. Про це журналістам на брифінгу «Ціна освіти. Що насправді приховує бюджет-2015» повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. Як відомо, дотепер шкільну освіту фінансували з місцевих бюджетів. Якщо на місцях грошей не вистачало, їх виділяли з державного бюджету.
«Ситуація була дуже відмінною в регіонах: деякі могли на 100% забезпечити фінансування школи, інші на 80—90% отримували дотацію з державного бюджету. У зв’язку з децентралізацією субвенція вирівнювання в тому вигляді, в якому вона існувала раніше, припиняє існування. Водночас забезпечення шкільної освіти — це обов’язок держави, і вона не може допускати, щоб реалізація права дитини на якісну освіту залежала від того, в якому за статком районі вона проживає. Тож фінансування шкіл виведено на державний рівень і здійснюватиметься через так звану освітню субвенцію», — пояснила посадовець. Всі кошти на школу йтимуть із Міносвіти безпосередньо в області та райони і там розподілятимуться за відповідною формулою.
За словами Інни Совсун, уряд ухвалив рішення про порядок розподілу цієї субвенції. «Ми перші серед усіх міністерств це зробили. Отже, сподіваюсь, серйозних затримок з виплатою зарплат вчителям не буде», — сказала вона.
Ще одне важливе нововведення — норми і зміни, спрямовані на оптимізацію шкільної мережі, передовсім у сільській місцевості. Якщо раніше школу можна було закрити за згодою територіальної громади, то тепер це рішення ухвалюють органи місцевої влади. Так само відмінено норму про те, що школи в селах можна відкривати незалежно від кількості учнів. «Свого часу ці гарантії призвели до того, що у нас сформувалася ненормальна ситуація з фінансуванням вартості навчання одного учня на селі: інколи вона там значно більша, ніж ця сама цифра в містах. Водночас потрібно, щоб і міністерство, і місцева влада простежили за тим, щоб не відбулося огульного закриття шкіл», — зауважив експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний.
За його словами, нелогічне у цьому контексті скасування пільг на безоплатний проїзд. «Якщо ми оптимізуємо мережу шкіл, то скасовувати безкоштовний проїзд для дошкільнят, школярів та вчителів у сільській місцевості не можна було. Для сільської місцевості це критично важливо».
Крім того, пенсії для наукових та науково-педагогічних кадрів зменшили з 80% до 60% відповідної платні. Ця норма стосуватиметься не тих, хто вже отримує пенсію, а лише тих, хто її оформлюватиме вперше.
«Щодо оплати праці, то не скасовуються жодні норми в цій сфері. Але треба пам’ятати, що й бюджет в прикінцевих положеннях і зміни до бюджетного кодексу (так само в прикінцевих положеннях) мають багато норм із приписом, що Кабінет Міністрів реалізовує ці норми в обсязі, який дозволяє бюджет», — сказав Єгор Стадний. Така практика вже існувала в 1990-х і початку 2000-х років. Проте обидва рази Конституційний суд визнавав такі приписи неконституційними. «Не знаю, як буде цього разу. Але це певним чином збиває з пантелику, тому що, наприклад, стосується всього закону про вищу освіту: він вміщений під таку норму повністю». Через це важко спрогнозувати, чи можна розраховувати на повноцінне фінансування досліджень в національних та дослідницьких університетах. Так само під питанням лишають надбавки та інші доплати.