ДОСВІД
Навчальна реформа в Естонії і Фінляндії має найвагоміші результати в Європі
На Чернігівщині відбулася зустріч місцевих освітян з представниками колективів експериментальних шкіл Естонії та Фінляндії. Коли гості розповідали про досвід своєї роботи, хотілося вигукнути: ми це вже знаємо! З фантастичних романів...
Навчальний тиждень - три дні...
У навчальному закладі, який очолює пані Мар'я Ауліккі Калалахті, директор експериментальної школи міста Гельсінкі (Фінляндія), все зорієнтовано на свідомий вибір школярами майбутньої професії. При цьому вони знають, що навіть простий робітник має досконало володіти однією з іноземних мов.
З 13 років тут кожен учень навчається за індивідуальною програмою - з 7-го по 9-й клас. Враховуючи його вподобання і нахили, на початку навчального року батьки і вчителі у присутності підлітка визначають курс і добирають предмети, що вивчатимуться. Учень відвідує школу і займається з учителями тричі на тиждень. У день - 3 уроки по 120 хвилин. Інші 2 дні школяр працює самостійно і ходить на підприємство, ознайомлюючись з різними професіями.
За такої форми роботи відпала необхідність у класах: дітей розбито на групи, які постійно змінюються: вивчивши один предмет, учень переходить вивчати інший. Якщо у когось виникають складності чи він, скажімо, тривалий час хворіє, -- може повернутися до навчальної дисципліни ще раз. При цьому оцінки не мають значення, головне - пройти курс. А як він засвоюється - весь час слідкують і вчителі, і батьки. Вони щодня спілкуються через комп'ютер. Наприкінці навчального року учень з викладачем аналізують зроблене загалом, обговорюють недоліки.
Напевне, наші 13-річні підлітки охарактеризували б таку форму навчання промовистим словом: "Шара!". Та пані Калалахті заперечує:
- За 3 роки навчання під постійним наглядом учителів та батьків у нашій школі учень має пройти 90(!) обов'язкових курсів плюс 16 на свій вибір.
Для порівняння: у табелі українського школяра максимум - 40 дисциплін.
Замість учителя - комп'ютер
Віктор Юхансон, директор невеликої гімназії міста Турба (Естонія), розповів, що міністерство освіти ставить до маленьких сільських шкіл дуже великі вимоги. Такі навчальні заклади мають добре думати, як вижити і шукають різні можливості, аби у них було цікаво вчитися. Тож до Турбавської гімназії запрошуються хлопчики з усієї Естонії, які хочуть займатися баскетболом. Їм надається гуртожиток і можливість брати участь у різних змаганнях. Цього літа на турнірі в Іспанії шкільна баскетбольна команда посіла третє місце.
Ще одна з приваб - те, що учні Турбавської гімназії вже 15 років мають спільні культурні та спортивні проекти зі своїми ровесниками з різних європейських шкіл - Англії, Угорщини, Німеччини... Маленька сільська школа не має коштів, щоб їздити до тих країн, тому, за словами директора, допомагає Європейський Союз, щорічно виділяючи для цього проекту 5 тисяч євро.
- Експеримент нашої гімназії полягає у запровадженні інноваційних технологій у виховний процес та розвитку в учнів творчих здібностей естетичного спрямування, - розповів пан Юхансон. - У нас сильний дівочий хор, який бере участь у різних міжнародних фестивалях і вже одержав багато золотих та срібних нагород. Буквально три тижні тому дівчата повернулися з Китаю, де відбувалися Всесвітні Олімпійські ігри хорових пісень. Наші вихованки отримали срібну медаль у категорії фольклор.
Ще один рецепт вижвання - кооперування кількох маленьких сільських шкіл, щоб запропонувати школярам значно ширший вибір навчальних дисциплін. Як це відбувається на практиці? Приміром, учні вивчають предмет, викладача якого у школі немає. Але він є в іншому селі і проводить там урок, а турбавські школярі можуть бачити його в режимі "он-лайн" через комп'ютер. Це називається "Е-навчання", тобто електронне навчання.
Такі дистанційні уроки дають широкі можливості для поглиблення знань з обраного школярем предмета. Приміром, школа може укласти договір зі знаменитим Тартським університетом і транслювати лекцію професора, який викладає фізику...
Батьки ледарів... миють вулиці
Хто має дітей шкільного віку, той знає, які суперечки іноді виникають між батьками і вчителями у наших школах: вони ніяк не з'ясують між собою хто з них винен, якщо юний бешкетник погано вихований і лінується вчитися?!
Перед директором гімназії міста Сауе (Естонія) Яаном Палуметсом таке питання навіть не виникає. Адже згідно із законодавством країни, якщо учень прогулює уроки і на 20% відсотків не допрацьовує у навчальному процесі, його батьків або відчутно штрафують, або застосовують до них таке покарання, як суспільно-корисна робота. Тому школярі шануються, бо знають, що перебувають під пильним наглядом: у класах встановлено відеокамери і тато чи мама в будь-який момент з дому чи з роботи можуть подивитися, чим у цю хвилину зайняте їхнє чадо.
Пан Палуметс розповів про нововведення у своїй гімназії, що сприяють поліпшенню навчального процесу:
- Директору надано великі права і обов'язки: приймати на роботу вчителів, звільняти тих, хто не відповідає вимогам. Кожен викладач обов'язково повинен мати вчений ступінь магістра, або й два. І щороку з ним укладається нова угода, в якій, до речі, обумовлюється і розмір його заробітку - залежно від результатів роботи.
Окрім того, кожен учитель зобов'язаний підвищувати свій професійний рівень. Раз у п'ять років він може обрати фахівця (навіть в іншій країні), у якого хоче перейняти досвід. Йому буде надано можливість зробити це за кошти держави.
Сауеська гімназія спеціалізується на трьох напрямках: математика, гуманітарні предмети і музика. Кожен учень обирає один з них і вивчає поглиблено. І ще підлітку даються предмети на вибір - приміром, економіка чи іноземні мови.
ДУМКA
Директор Козелецької гімназії N 1
Олексій МИХAЙЛИЧЕНКO:
- Навчальні заклади Фінляндії та Естонії за короткий час реформування загальноосвітньої школи мають на сьогодні найвагоміші результати в Європі. Нам є чого в них повчитися. Сподіваємося в майбутньому в рамках співпраці сумістити наші навчальні плани, робити обмін вчителями та учнями.