ОСВІТА
Іноземці, які закінчили українські виші, удома обіймають найвищі посади. А Україну вони називають другою батьківщиною
На світовому ринку вищої освіти Україна впевнено входить до двадцятки країн-лідерів, які є привабливими для здобуття диплома. А за деякими показниками, ми на одному рівні з такими країнами, як Сполучені Штати Америки, Великобританія, Німеччина. Нині у наших вишах навчається близько 50 тис. іноземців з 134 країн світу. Найбільше представлені країни Азії, Співдружності Незалежних Держав та Африки. Тому час від часу в засобах масової інформації лунають думки, що багато студентів-іноземців розглядають Україну не як місце навчання, а як транзитний пункт на шляху до Західної Європи. Тобто на них вішають ярлик потенційних нелегалів, а іноді й злочинців. Яка насправді ситуація, а також який сучасний стан і перспективи міжнародної вищої освіти України, намагався дослідити «УК».
Чутки, породжені конкуренцією
Ринок міжнародної освіти — це колосальні гроші. Наприклад, Україна щорічно заробляє близько 100 млн доларів безпосередньо на навчанні іноземців. У 4—5 разів більше отримує економіка, адже студенти платять за проживання, комунальні послуги, продукти харчування, одяг, екскурсії тощо. Тому не дивно, що на цьому ринку жорстка конкуренція, яка іноді набуває нечесних форм. Час від часу проти України починають інформаційні війни, метою яких є не тільки дискредитація вітчизняної вищої освіти, а й країни загалом. Зокрема нас звинувачують у проявах расизму та ксенофобії, залякуючи таким чином потенційних студентів. Також подекуди тиражують інформацію, що Україна приваблює іноземних студентів не якісною вищою освітою, а можливістю нелегально потрапити до Європи.
Якщо говорити про нелегальну міграцію, то з боку іноземних студентів вона практично відсутня. Як розповіли «УК» в Українському державному центрі міжнародної освіти, у нас розроблено дієвий механізм відбору студентів. Їх за кордоном набирають через систему спеціальних представництв. Вона налічує близько 150 людей, які працюють практично в кожній країні світу. Наші представники, а це можуть бути і українці, й іноземці, намагаються робити якісний відбір, відслідковуючи, чи надійний студент, та максимально відсікти тих, хто їде до нас не по освіту. Таким чином, за 2—3 місяці до навчання виші поінформовані про майбутніх студентів. У разі негативних моментів з конкретним студентом наші представництва намагаються вплинути на нього через державні органи тієї країни, звідки він прибув.
Крім того, Державний центр міжнародної освіти постійно підтримує зв’язки з Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Міністерством закордонних справ, міграційною та прикордонною службами. Тобто працює неформальна група, яка регулярно збирається та обговорює конкретні проблеми і шляхи їхнього розв’язання.
Також проводиться постійна робота із земляцтвами іноземних студентів. Вони є активними учасниками механізму недопущення нелегальної міграції. Наприклад, якщо студент не відвідує навчання і є інформація, що він два місяці незрозуміло чого сидить в Ужгороді (можливо, чекає на зручний час, аби перетнути кордон), першим про це повідомляють земляцтво, до якого належить студент. Земляцтвам невигідно псувати собі репутацію, тому в разі виникнення проблем вони охоче допомагають право?охоронцям.
Такий чіткий і прозорий механізм дає конкретний результат. За даними Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, щорічно з якихось причин зв’язок з вишами втрачають у середньому лише 40 студентів. На тлі 50 тис. — це крапля в морі.
Адекватне реагування
Аби донести всі переваги вищої освіти в Україні та дати адекватну відповідь на негативні повідомлення про нашу державу, за останні роки у 60 країнах світу було проведено 70 міжнародних конференцій «Україна запрошує». На ці заходи приходять колишні випускники українських вишів та потенційні студенти. До роботи максимально залучаються й місцеві ЗМІ.
Крім розповідей про переваги нашої освіти, відбувається повномасштабна презентація держави. Наприклад, рекламуючи медичний виш, його представник розповідає про медичну галузь України. Те ж саме і в інших сферах. Також розповідають і про традиції та культуру нашої країни. Значно в цьому допомагають колишні випускники, які прожили в Україні не один рік. Крім того, більшість з них займають високі державні посади, є провідними спеціалістами у тій чи тій галузі, очолюють серйозні компанії. Їхній життєвий успіх і вдала кар’єра — найкраща реклама нашої держави. Вони кажуть своїм молодим співвітчизникам та їхнім батькам: в Україні за прийнятні кошти ви отримаєте якісну європейську освіту (з травня 2005-го ми у Болонському процесі).
Якось під час конференції в Республіці Малі слово попросив колишній випускник Харківського національного медичного університету, професор-уролог. Його запитали, де краща освіта: в Україні чи в Західній Європі? (До речі, конференція транслювалася практично у всіх країнах Африки, а також деяких європейських). Відповідь була такою: «Я пишаюся тим, що отримав освіту в Україні. Це дало змогу мені стати провідним професором-урологом не лише у своїй країні, а й у багатьох державах Африки та Європи. І нині у мене на 10 років наперед розписана черга європейських лікарів, які хочуть потрапити на спільну зі мною операцію для підвищення кваліфікації».
На таких конференціях не тільки рекламується вища освіта, а й формується база для довгострокових економічних відносин, адже завжди знаходяться люди, які хочуть поглибити зв’язки з Україною. Іноді такими людьми можуть бути й перші особи. У держцентрі міжнародної освіти розповіли історію, яка трапилася кілька років тому в Ефіопії. За підсумками конференції зустрітися з нашою делегацією побажав президент цієї країни. Наші дипломати гав не ловили і показали лідеру Ефіопії рекламні проспекти літаків Ан. Про його реакцію у держцентрі досі згадують з усмішкою. Президент африканської країни тоді заявив буквально таке: «Дуже цікаво! А мені постійно ці боїнги підсовують».
Серед цих студентів є, і майбутні лідери африканських країн. Фото з архіву редакції
Хто вони — наші випускники?
Армія тих, хто закінчив українські виші, налічує приблизно 300 тис. осіб по всьому світу. Серед них і президенти Грузії Михаїл Саакашвілі, Монголії — Цахіагійн Елбегдорж, Казахстану — Нурсултан Назарбаєв. Також випускники наших університетів широко представлені на керівних посадах у своїх державах, а також у дипломатичному корпусі. Показовою є історія, коли МЗС Малі оголосило конкурс на чотири вакантні посади. Було подано близько 3 тис. заяв, проте всі чотири місця отримали випускники Київського інституту міжнародних відносин Національного університету імені Тараса Шевченка. Про висококласних фахівців та бізнесменів ми вже згадували.
Більшість цих людей мають тісні зв’язки з Україною (в когось друзі, в когось чоловік чи жінка), і здебільшого вони пов’язують свою професійну діяльність із співробітництвом саме з нашою державою… Кілька років тому на конференцію «Україна запрошує», яка проходила в Камеруні, прийшло близько 300 випускників наших вишів. Вони згадували студентські роки, своїх викладачів, співали українських пісень. А насамкінець зі сльозами в очах завели «С чего начинается Родина».
КОМПЕТЕНТНО
Використати потенціал на повну
В’ячеслав ТИМОХІН,
директор Українського державного центру
міжнародної освіти:
— За оцінками Світової організації торгівлі, ємність міжнародного ринку освіти становить 60—70 млрд доларів і постійно зростає. А на думку експертів ЮНЕСКО, надання іноземним громадянам освітніх послуг стає одним з найприбутковіших видів експорту ХХІ століття. За фаховими оцінками, загальносвітова потреба у навчанні за кордоном становить 90 млн осіб. У той же час нині кількість іноземних студентів у світі — 4 млн. З них в Україні навчається 1,3%, або 50 тис. осіб, які здобувають освіту за 500 спеціальностями в 200 ВНЗ. Найбільше в нас студентів з країн Азії — 45%, СНД — 32%, Африки — 16% та Європи — 3%.
Це досить непогані показники, адже ми входимо до двадцятки лідерів, проте освітній потенціал України дає змогу значно покращити наші позиції. У зв’язку з цим наш центр разом з профільним міністерством підготували проект Концепції Державної програми розвитку міжнародної освіти України на 2011—2020 роки. Документом передбачено низку заходів, які дадуть змогу використовувати можливості вітчизняних ВНЗ у повному обсязі.
Зокрема, пропонується активне впровадження викладання іноземними мовами (англійська, французька та інші) медичних та технічних спеціальностей, розвиток дистанційної та змішаної форми навчання для іноземних студентів, створення асоціації українських і зарубіжних ВНЗ, регіональних асоціацій вітчизняних вишів, а також формування на їхній базі регіональних центрів міжнародної освіти.
Переконані, що у разі схвалення концепції у 2020 році в Україні навчатиметься 5% від усіх студентів, які здобувають освіту за кордоном. А це понад 100 тис. осіб. Таким чином ми підвищимо імідж України та отримаємо значні бюджетні надходження.
А у найближчій перспективі для популяризації вітчизняної вищої освіти ми пропонуємо провести в Україні потужну міжнародну конференцію, на яку пропонуємо запросити всіх іноземців-випускників наших вишів.
.jpg)