Директор Інституту інноваційних
технологій та змісту освіти МОН
Олександр Удод

 

Математика, біологія, література... Яке безмежне джерело знань таїть у собі підручник! А учень, щодня несучи тяжкий ранець за плечима, зазвичай навіть не підозрює, праця скількох людей зібрана у цих книгах. Мабуть, багато кому цікаво, хто ж пише підручники? А десятикласників, які цьогоріч розпочали навчальний рік без повного комплекту книг, хвилює ще й те, коли вони нарешті з'являться на партах.

Відповіді знає директор Інституту "освітянських новацій", а в минулому вчитель історії Олександр Удод, який займається проблемами підручника понад 32 роки. Та переконує: у школі майбутнього не буде ні ганчірки, ні крейди, а школярі, окрім електронної книги, у портфелі обов'язково матимуть і паперового "друга".

Задача від учня

- Олександре Андрійовичу, коли школярі отримають необхідні посібники?

- Найбільша проблема в тому, що фінансовий рік не збігається з навчальним - тому за останні 10 років не можемо вийти із замкненого кола. У 2010-му, коли з запізненням затвердили держбюджет, освітяни ще у квітні зрозуміли: підручник на 1 вересня не можна видрукувати навіть теоретично, оскільки технологічний цикл друку однієї книги триває 4-5 місяців.

Зараз інтенсивно додруковується кілька підручників для 10-х класів - лише восени ми досягли того, що треба робити у березні-квітні. А нещодавно з цьогорічних коштів довелося погасити минулорічний борг за книги для дев'ятикласників. Проте сподіваємося у листопаді завершити друк підручників.

- Скільки зазвичай "живе" шкільна книга?

- За нормами - 5 років, проте фізичний знос деяких підручників досить високий. Приміром, третьокласники вчаться за посібниками, яким уже сьомий рік. Торік старими книгами користувалися учні 2-х класів, тож для них видрукували 9 назв підручників загальним накладом 7,5 млн грн.

Одначе підручники повинні оновлюватися кожну п'ятирічку і постійно вдосконалюватися - відтак якоїсь статичності досягти просто неможливо. А тим паче при сучасному реформуванні нашої галузі: стабільний підручник можливий тільки при сталій системі освіти.

Сучасні книги оновлюємо з 2001 року відповідно до змін у шкільній програмі - щороку видаємо нові. За останні 5-6 років Україна встановила рекорд - за сезон створюємо близько 150 нових назв підручників. Подібних обсягів у Європі немає. Це пов'язано з тим, що ми переходили на 12-річну систему освіти, а отже і на нові навчальні програми. А потім знову повернулися до 11-річки. Тож тепер друкуємо 143 назви підручників для 10-го класу, а наступного року видамо всі підручники для одинадцятикласників - у жовтні міністерство затвердило нову редакцію програм для випускного класу 11-річної школи.

- Яким чином створюється підручник?

- Існує чітка система відбору: оголошуємо конкурс, вказуємо клас, перелік предметів і напрямки профілізації. Автори пишуть підручник, подають його до міністерства, далі триває довгий відбір незалежними експертами - вчителями, методистами. Потім Національна академія педнаук проводить психолого-педагогічну експертизу. Останнє слово - за колегією Міносвіти. Лише після цього переможці можуть одержати держзамовлення на випуск підручника у світ.

- Цікаво, хто може написати підручник: будь-яка людина чи заслужений освітянин?

- Одні кажуть, підручники повинні писати виключно професори й академіки, інші переконані - тільки вчитель, який добре знає методику. Проте я вважаю, що підручник може написати кожен, хто має до цього хист. Скажімо, посібник з історії під силу створити талановитому філологу.

- Чи отримуєте відгуки від звичайних вчителів та учнів, враховуєте їхню думку?

- Інколи учні пропонують розмістити в книзі власний варіант задачі. Діти дуже щирі - побачили прізвище автора й одразу починають писати листи. І нам приємно вести постійний діалог. Оскільки, окрім видання і розповсюдження книг, існує система їх апробації та моніторингових досліджень.

У нас підручники варіативні (кілька варіантів з одного предмета). Книги пропорційно відправляємо по областях, упродовж двох років учителі проводять за ними уроки, а потім дають висновок. До моніторингових досліджень залучається більш широка аудиторія - анкетуємо учнів, вчителів, батьків. Опитування по кожній назві підручника сягає до 300 тис. чоловік.

- Учні 7-8-х класів (причому відмінники!) скаржаться, що матеріал у підручниках з деяких предметів дуже важко сприймається...

- Я не ідеалізую підручник. Є слабкі книги. Приміром, в "Астрономії" не можемо написати, скільки планет у Сонячній системі, бо їх наші астрономи ще не порахували. А в "Біології" існує невизначеність, багатозначність термінології. Також були нарікання на книги з 7-го, 8-го класів - там у підручнику суцільні терміни. Не можуть науковці зійтися й щодо теорії створення світу: брати до уваги вчення Дарвіна чи вчити дітей, що людину створив Бог? Багато дискусій викликають і "Основи здоров'я" - дехто там вбачає пропаганду сексуального життя серед підлітків. Інші заперечують використання у посібниках жаргонізмів. Але підручник не може бути стерильним: діти повинні знати походження цих слів і те, що вживати їх неетично. Адже яке життя - такий і підручник.

Гоголь не ділиться на два

- Як швидко шкільна програма може застаріти?

- Процес оновлення змісту освіти безперервний. Є державний стандарт освіти, що затверджується раз у десятиліття. Приміром, для початкової школи він приймався у 2001 році. Тож якраз триває перегляд цього стандарту - аналізуємо, як школярі засвоїли матеріал, вивчаємо думку вчителів, беремо до уваги нові відкриття і вносимо корективи.

- З якого предмета найчастіше оновлюються підручники?

- З історії, політології, економічної географії. Більш сталі математика, література XVІІІ-XІX ст. Сучасна історія викладається в 5-му класі й у випускному. Там події доводяться безпосередньо до моменту видання книги. Хоча в деяких європейських країнах вивчають історичні події, віддалені у часі. Ми виступаємо проти цього - якщо обмежимося 20-річним терміном, викинемо з підручників незалежну Україну!

Дехто не згоден з тим, що в підручниках з історії за 5 клас немає згадки про Помаранчеву революцію. Проте ця подія не стала актуальною для історичної науки.

- Чи згадується в "Історії України" про Голодомор та Другу світову війну?

- Звичайно, це вимоги в усіх редакціях програм як з "Історії України", так і з "Всесвітньої історії". Є вимога щодо вивчення вчителями, учнями матеріалів щодо голодомору 1932-1933 років і Другої світової війни 1939-1945 рр. та її складової - Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Очевидно, це питання навіяне тим, що видали оновлені підручники з історії для 5-х класів, де всього за 35 уроків неможливо деталізувати всі події. Але "Історія України" вивчається з 7 по 11 клас. Для випускників детально висвітлюється період 30-х років, у тому числі й голодомор. Друга світова війна детально вивчається як у курсі "Історії України", так і "Всесвітньої історії" в 11-му класі.

- Як ставитесь до написання російсько-українського посібника з історії України?

- Позитивно - я один з ініціаторів створення такого спільного методичного посібника для вчителів. Діалог між істориками різних країн повинен бути. Ми понад 13 років співпрацюємо з польськими колегами - щороку зустрічаємося й аналізуємо найсвіжіші видання підручників з історії, висловлюємо взаємні претензії, просимо внести уточнення.

Затягнувся діалог з росіянами: триває співпраця між академічними комісіями істориків, а освітянські кола дещо відстають. І як перший проект такої співпраці буде створено методичний посібник для вчителів. Йдеться не про підручник для учнів, а про можливість дати вчителю тлумачення як з боку української, так і з боку російської історіографії деяких проблем нашого спільного минулого.

- Чи правда, що в підручниках 10 класу із зарубіжної літератури домінують твори російських письменників?

- Ні, програми з літератур ще не переглянуті. Єдине - відновили стару назву предмета "Світова література" замість "Зарубіжної". У США і Європі ведеться дискусія щодо літературного канону: скільки художніх творів потраплять у зміст підручників. У нас дискутують навколо творів сучасних письменників. Хоча до 200-річчя Гоголя - замість того, щоб вивчати його внесок у літературу, - почали сперечатися, чий він - російський чи український. Нам без різниці, адже Гоголь - світило світового рівня.

- Вчителів української літератури вражає, що програма для 7-9 класів насичена депресивними творами.

- Підлітків треба виховувати на позитиві, соціальному оптимізмі. А наші історики, літературознавці захопилися зображенням життя народу як багатостраждального. У нових концепціях історії України ми хочемо показати, що це історія нормального народу. Адже через суспільні катаклізми пройшли не лише українці. Хіба французька революція менш трагічна? Там теж пролилося море крові. А Громадянська війна в США? Та й Британія в середньовіччя також зазнала жахів. Замовчувати не слід - це гріх проти істини, історичної правди. Але треба в кожній події знайти позитив: не те, якими методами люди вбивали один одного, а як вийшли з того конфлікту.

Щодо літератури, в цьому навчальному році депресію з неї приберуть - саме твориться нова концепція мовно-літературної освіти, що впроваджуватиметься поетапно.

Ціна знань

- Скільки коштує виготовлення одного підручника?

- Собівартість книжки у 2010 році - 17,1 грн. Але за такі гроші ви її не побачите. Підручники, видані на держзамовлення, заборонені до продажу. Коли видавництва виконають замовлення, ми даємо дозвіл на друк додаткового тиражу. Тоді вже батьки можуть придбати посібник за ринковою ціною 35-50 грн.

- У багатьох школах батьків змушують купувати підручники. Наскільки це правомірно?

- Збирати гроші на підручники заборонено. Але є школи, які воліють викладати іноземну мову за оксфордськими книжками, створеними в країні мови вивчення. Вони друкуються за кордоном і коштують дуже дорого.

- Ви займаєтесь різноманітними інноваціями - яким буде підручник у школі майбутнього?

- Із сучасним змістом освіти, який адекватно відображав би стан науки. Школа майбутнього - не заклад із традиційною ганчіркою і крейдою, а храм науки, обладнаний новітніми технологіями. Адже маленькі першачки сьогодні володіють комп'ютером, а вчитель, особливо пенсійного віку, просто боїться його включати! Та нам є чим пишатися. Зокрема, у травні будемо приймати в столиці саміт міністрів освіти всіх європейських країн і нам є що показати.

- Чим похвалитеся?

- Новими школами, новим учнем, адже сучасні діти зовсім інші - не такі зашорені, закомплексовані, як за часів Союзу. На міжнародних олімпіадах юні українці в перших рядах. Нещодавно школярі вперше брали участь у Всесвітній олімпіаді з географії, яка проводилася англійською. 10 років тому ми навіть не могли про таке мріяти!

ДОСЬЄ "УК"

Олександр УДОД. Народився 10 травня 1957 року в с. Тарасівка Запорізької обл. Закінчив історичний факультет Запорізького педінституту. Працював учителем історії та суспільствознавства. Понад 15 років трудився в органах управління освітою. З 2009 року - директор Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН.