Цього року спільними зусиллями Україні вдалося змінити багато негативних економічних тенденцій, що склалися через повномасштабну агресію росії. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи на Київському міжнародному економічному форумі.
«Інфляція сповільнилася з 26% до 8—9%. Маємо рекордні міжнародні резерви обсягом приблизно 40 мільярдів доларів. Дефіцит залишився на рівні 20%, і ми знаємо, як його профінансувати наступного року», — зазначив очільник уряду.
Прем’єрміністр акцентував на шістьох секторах, які стануть основою економіки майбутнього: військовопромисловий комплекс, аграрна галузь, енергетика, ІТ, будівництво та машинобудування.
«ВПК. Зростаємо в цьому секторі. Маємо велике державне замовлення. На закупівлі Міноборони передбачають 400 мільярдів гривень цього й наступного років. Цьогоріч додатково спрямували 40 мільярдів гривень на закупівлю дронів», — зауважив Денис Шмигаль.
Аграрний сектор, за його словами, становить основну частку валютних надходжень нашої держави. Він наголосив, що переробка має стати ключовим чинником зростання ВВП в майбутньому.
«Енергетика. Можемо бути газовим сейфом Європи. Уже сьогодні більш як 3 мільярди кубометрів газу європейські компанії зберігають у наших сховищах. Будемо частиною європейського енергетичного ринку. Робимо наголос спільно з Європою та США на виробництві водню в майбутньому, що створюватиме додаткові можливості», — зауважив Денис Шмигаль.
Як зазначив Прем’єрміністр, ІТ — одна з галузей, яка торік і цього року показала велике зростання. Будівництво також стане важливим напрямом, адже після закінчення війни Україна відновлюватиме все житло й інфраструктуру.
«Шоста галузь — машинобудування. Стимулюватимемо з бюджету та збільшуватимемо замовлення: не лише для сектору безпеки та оборони, а й для цивільного сектору, для потреб відновлення та функціонування економіки», — підкреслив глава уряду.
Бізнесу потрібна підтримка
Український бізнес, який продовжує працювати та намагається розвиватися, попри війну має одержати від уряду максимальну підтримку. Про це на Київському міжнародному економічному форумі говорила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.
За її словами, у проєкті державного бюджету на 2024 рік уряд заклав понад 40 мільярдів гривень на фінансування програм підтримки бізнесу. Зокрема, 18 мільярдів — на підтримку малого й середнього бізнесу через доступне кредитування та понад 3,5 мільярда — через надання грантів на розвиток. 1,4 мільярда гривень передбачено на гранти для переробних підприємств, щоб стимулювати їх створення та розширення тих, які працюють, адже Україна прагне збільшити частку переробної промисловості у ВВП з нинішніх 10% до 20—25%.
Наступного року буде відновлено програму компенсації вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва, на яку закладено мільярд гривень. Окрім того, вперше в бюджеті передбачено кошти на розвиток індустріальних парків — 1 мільярд гривень, ще 3 мільярди — на підтримку реалізації інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями, а також 2 мільярди на гуманітарне розмінування, якого потребують аграрії.
«Торік ми мали значне падіння економіки — 29,6%, цього року повертаємося до зростання — прогнозуємо зростання ВВП щонайменше 4% цього року і не менш як 5% — наступного. Серйозний виклик для нас — логістичні перепони й експортні можливості. Якщо зможемо відновити постійно діючий експортний коридор для аграрної продукції, продукції металургії, то в такому разі можемо очікувати на більш оптимістичні прогнози щодо економічного зростання. Саме над цим активно працюємо», — зазначила Юлія Свириденко.
Як розвивати енергетику
Навіть в умовах воєнних дій в Україні триває реформування енергетичного сектору та інтеграція енергетичних ринків з європейськими. На цьому на форумі наголосив міністр енергетики Герман Галущенко.
«Ми не зупинялися в реформах у галузі енергетики під час війни. Ухвалено закони для реформи енергетичного сектору, зокрема щодо REMIT, сертифікації наших газосховищ за європейськими правилами», — зазначив він.
«Наша мета — Україна як енергетичний хаб Європи. Те, що сьогодні закачують газ в українські ПСГ, тільки доводить правдивість цього плану», — додав Герман Галущенко.
Міністр нагадав, що днями до мережі було під’єднано атомний блок ВВЕР440. Він працює на паливі, яке виробила американська компанія Westinghouse спільно з фахівцями Енергоатому.
«Такий вид палива раніше виготовляла тільки росія. Зруйновано російську монополію, і нарешті відкрито двері до санкцій щодо росії в атомній галузі», — зазначив міністр.
Від чого залежать інвестиції
Заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма, виступаючи на Київському міжнародному економічному форумі, розповів про умови надходження інвестицій для відновлення країни.
Перша ключова вимога — мінімізація воєнних ризиків.
«Безумовно, найкращим військовим страхуванням, найдешевшим для всього світу та України, буде вступ у НАТО. Прихід інвестицій після війни залежить не лише від перемоги, а й від гарантій безпеки. І не на рікдва, а на 20—30 років. Бо великі інвестиційні проєкти мають значні горизонти окупності», — пояснив Ростислав Шурма.
Друге, що цікавить бізнес, — доступ до ринків.
«Поки що маємо доступ до ринку Євросоюзу на обмежений період. Безумовно, наявним підприємствам це значно полегшує роботу. Але ніхто не будуватиме завод чи фабрику, розуміючи, що доступ на основний ринок збуту може бути закрито за пів року, — наголосив заступник керівника Офісу Президента. — Внутрішній український ринок не зможе забезпечити збут значних обсягів продукції.
Основна цінність України в тому, що ми можемо стати зоною решорингу, куди можна перенести виробництво в десятках галузей з ПівденноСхідної Азії для подальшого постачання в Європу. Але для цього має бути гарантований доступ на європейський ринок».
Іще одна вкрай важлива умова для залучення інвестицій — структурні реформи. «Думаю, що вже ні в кого немає ілюзій, що країнисусіди — не лише наші партнери, а й наші конкуренти. Ми зіткнемося з конкуренцією за локалізацію виробництва. І тут будьяка компанія, яка думає, де відкрити штабквартиру, розглядає цілий набір чинників, якот прозора правоохоронна та судова системи, а також рівень податків, який має бути досить конкурентним», — розповів Ростислав Шурма.
За його словами, після перемоги вкрай важливо реалізувати податкову реформу як здоровий інструмент конкурентної боротьби та створення умов для бізнесу.
Нарешті, як показує досвід Республіки Корея та Ізраїлю, важлива для відновлення економіки стійка й потужна підтримка від США.
Після перемоги, вступу в НАТО й реалізації решти перелічених умов, на думку Ростислава Шурми, економічне зростання у країні може перевищити 10% на рік.
Джерела: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ, Міністерство економіки, Міністерство енергетики, Офіс Президента