ПАРТНЕРИ
Українські та канадські муніципали обговорили проблеми гендерної рівності
Були часи, коли чоловіки управляли світом, та потім з’явилася Єва… Цей жарт одного з американських письменників завжди приходить на думку, коли поважні люди збираються обговорити питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Як-от це було два дні поспіль на українсько-канадському форумі місцевого самоврядування в столиці.
Відбувся він у рамках проекту «Місцевий економічний розвиток міст України» на підтримку ініціативи Ради Європи — Європейського тижня місцевої демократії, який реалізує Асоціація міст України у партнерстві з Федерацією канадських муніципалітетів за фінансової допомоги уряду Канади. І йшлося там про проблеми, які, за словами віце-президента АМУ Мирослава Пітцика, не часто виносяться у нас на широкий загал.
Бо, зізнаємося чесно, дуже рідко з високих вітчизняних трибун цитується 24-та стаття Конституції, яка не просто урівнює в правах сильну і слабку стать, а й недвозначно вказує на те, що вона забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї, створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством.
У світі, а надто на нашому континенті, країнах Північної Америки гендерна рівність — норма життя, яка не піддається сумнівам, а політики, що нехтують нею, ризикують своїм реноме. Про тамтешніх жінок, що займаються управлінням, небезпідставно кажуть, що вони менше, ніж їхні колеги чоловічої статі, зіпсовані владою. І часто цитують Маргарет Тетчер, яка своєю політичною діяльністю довела, що жінка набагато краще за чоловіка вміє казати «ні».
На вітчизняних теренах представницям слабкої статі ще досить важко пробитися у владу, розпочинаючи з Верховної Ради і до органу місцевого самоврядування маленького міста чи села. З-поміж українських парламентаріїв нині лише вісім відсотків жінок. Якщо в перше десятиріччя незалежності серед лідерів місцевих громад було трохи більше жіноцтва, то останніми роками їм узвичаєно відводяться другі-треті ролі, хоча теж далеко не щедрою рукою. Щоправда, влада обіцяє в майбутньому виборчому законодавстві передбачити жіночу квоту не менше 40 %.
Учасники форуму докладно обговорили гендерні аспекти ринку праці. Йшлося про можливості зайнятості для жінок, їхній доступ до керівних посад та економічних ресурсів, зокрема в бізнесі та підприємництві. Адже для того, щоб місто було комфортним і безпечним для всіх жителів, важливо враховувати і цей важливий компонент.
Надзвичайно цікавим і корисним для нас виявився досвід канадських муніципалітетів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Хоча певні напрацювання у цій сфері мають окремі українські міста, про що говорили представники вітчизняних міських громад.
З-поміж пропозицій, які прозвучали на форумі, необхідність врахування питань гендерної рівності при розробці, реалізації та моніторингу програм і проектів, а також при формуванні структури, політики та діяльності органів місцевого самоврядування. Гендерний баланс — важлива передумова сталості соціально-економічного розвитку.
Висновок, до якого дійшли українські та канадські муніципали, доволі простий. Для досягнення гендерної рівності в політиці, управлінні, бізнесі не треба додаткових фінансів, особливих зусиль чи якихось спеціальних ухвал. Просто всім політикам, урядовцям та управлінцям незайве пам’ятати, що Творець створив нас різними, та живемо ми в одному світі, який буде гармонійним лише тоді, коли врівноважити янь та інь.