Привид контрнаступу ЗСУ, в очікуванні якого тремтять рашисти, вештається між териконами Донбасу, жахаючи їх дедалі дужче. Де й поділися недавні хвальковиті заяви «визволителів» про темпи стрімкого загарбання всієї території краю. Тепер вони пошепки і вголос більше переймаються темою швидкості свого організованого відступу чи й загалом панічної втечі з раніше зайнятих позицій. Адже навіть певна активізація українських захисників на донецькому напрямку спричинила вереск і ґвалт в інформаційному просторі по той бік лінії фронту.

«Київський режим почав реалізацію операції з оточення наших сил на артемівському напрямку (так орки називають Бахмут. — П.К.). Супротивник планує ударами по флангах вийти в тил нашим силам, які перебувають у місті та на околицях. Наші війська відступили з позицій. Поблизу Соледара ворог кількома підрозділами за підтримки бронегруп зміг організувати прорив. Обстановка дуже важка. Вважатимемо, що масштабний контрнаступ, якого довго чекали і готувалися, розпочався», — написав кілька днів тому наляканий місцевий «воєнкор».

Може, в цій ситуації кремлівські пропагандисти гаркнули на донецьких підлеглих і насварили, щоб ті не сіяли паніку? Де там! У москвовитів очі від страху зробилися ще більшими. У ролі панікера опинилося навіть токсично відоме антиукраїнське брехло коц.

«Контрнаступ Києва почався. Танки ЗСУ йдуть об’їзною Харкова в бік кордону з росією! Я б це сприйняв за вкидання від ЦІПСО, якби не писали про це знайомі, перевірені люди», — схвильовано повідомляє він у соцмережі про загрозу для імперії зла.

Потіснили ворога на кількох напрямках

Цей галас у супроводі тремтіння колін — невеличка прелюдія до «жесту доброї волі» від загарбників. Бо насправді ЗСУ масштабно ще й не починали. Хоч підстави для переляку в помітно ошелешеної вражої сили вже з’явилися. Особливо поблизу Бахмута, що вже тривалий час був і залишається найгарячішою точкою на фронті.

Пропагандисти кремля чи Донецька зарепетувати недарма: тримаючи активну оборону, українські підрозділи поступово почали відрізати фланги рашистів і знімати блокаду довкола міста-руїни. А супротивник, попри перевагу в живій силі й техніці, змушений залишати позиції й відступати, уникаючи оточення і знищення.

«Бахмут був дуже потрібний їм як якась сакральна перемога. Проте вона не вдалася, і зараз вони можуть покинути місто», — висловлює припущення військовий експерт Роман Світан. На його думку, дуже перебільшено внесок у штурм Бахмута ПВК «вагнер», лідер якої не раз заявляв про начебто взяття міста й повний контроль над ним. Насправді регулярних сил рашистів на цьому напрямку втроє-вчетверо більше, а істеричні заяви пригожина пояснюються намаганням урятувати кістяк своєї армії від повного знищення. Нині найманців затиснуто в місті між неприступними позиціями ЗСУ та російськими регулярними військами, вони зазнають великих втрат.

А доки рашисти чубляться між собою, українські Сили оборони поступово проводять успішні контратаки, відтискають ворога і визволяють донедавна загарбані території. Це підтверджують і військові аналітики, які використовують не тільки ґвалт російських «воєнкорів» про часті випадки втечі своїх вояків, а й супутникові знімки місцевості. Уже очевидно, що наші підрозділи помітно потіснили загарбників на південно-західних напрямках від Бахмута.

На тлі періодичних стримано оптимістичних зведень від командування Східного угруповання військ ЗСУ про визволені українські території на окремих ділянках фронту рашисти не приховують розпачу внаслідок свого вимушеного «перегрупування» чи «відходу на зручніші позиції». Адже вороги, які запевняли про цілковиту готовність до очікуваного українського контрнаступу, тепер змушені гарячково латати і стабілізувати лінію фронту після локальних контратак наших бійців.

Ввели у ступор всю їхню армію

Звичайно, по той бік лінії фронту вже гримнули на своїх «воєнкорів»-панікерів, щоб ті менше наганяли страху і замовчували вимушені «жести доброї волі» біля Бахмута чи Соледара. Наприклад, у прорашистському телеграм-каналі пропагандистам, які зарепетували, що ЗСУ вже визволили Бахмут і йдуть на Бєлгород, дали вбивчі характеристики на кшталт «звичайні диванні алкаші» та «ідіоти, які розганяють паніку». А в держдумі рф один з депутатів рішуче запропонував увести військову цензуру для писак, які готують публікації про ситуацію на фронті в «чутливі» для москви періоди. Одне слово, виховання подіяло, і відтоді пропагандисти уникають істеричних заяв про контрнаступ ЗСУ та відступ рашистів, а згадали методичку «все за планом», називаючи не дуже втішні для них події позиційними боями тощо.

«Як ворог подає інформацію про бої в Бахмуті? Хвалить себе, розповідає про нібито успіх та вигадує якісь сюжети про наше командування. Тобто вони дають неправдиву інформацію наприклад про нестачу зброї, чим, імовірно, мають на меті виправдати реальну ситуацію.

А реальна ситуація протягом тижня така: попри наявність зброї ворогові не вдалося реалізувати свої плани і він втратив велику кількість живої сили. Наші оборонці просунулися на бахмутському напрямку вперед на 2 кілометри і жодної позиції у Бахмуті цього тижня не втратили», —  підтверджує заступниця міністра оборони Ганна Маляр.   

А днями в підрозділах, які продовжують активну оборону біля Бахмута, побував командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський. Він теж розповів про ситуацію.

«Чергова сторінка нашої війни розпочалася три дні тому, коли ви перейшли до наступу. І своїми діями ввели у ступор всю російську армію, бо росіяни не знають, де наступ, де наш генеральний наступ, що відбувається під Бахмутом, який вони вже вважали своїм і розказували, що він фактично оточений. А зараз ситуація інша», — сказав він, звертаючись до підлеглих.

За кілька попередніх днів ЗСУ визволили від ворога певну територію довкола Бахмута. А те, що рашисти змушені гарячково підтягувати на цей напрямок свої додаткові боєздатні підрозділи, підтверджує успіхи нашої активної оборони.