Наприкінці вересня цього року Нацкомфінпослуг (комісія) оприлюднила останню версію проекту свого розпорядження щодо створення сприятливих умов для діяльності лізингових компаній. Це проект положення про реєстр осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги. Згідно з цим документом, розпорядження регулятора від 22 січня 2004 року №21 визнано таким, що втратило чинність.
Чиновники поспішили відрапортувати про прогресивність цього документа, проігнорувавши 9 поправок з 11, які пропонувала внести до цього положення асоціація «Українське об’єднання лізингодавців». Тому громадськість стривожена тим, в якому вигляді буде остаточний документ.
Довідка«народжувалася» 9 місяців
«Загалом проект положення відповідає заявленому комісією наміру поступової дерегуляції ринку фінансового лізингу, передусім шляхом спрощення процедури реєстрації юридичних осіб-лізингодавців», — зазначила «УК» гендиректор UniCredit Leasing Лариса Чернишова. Так, пропонують значно скоротити перелік документів (з 8 до 1 заяви), необхідних для включення компанії до реєстру. Крім того, зменшується термін розгляду документів з 30 до 15 днів з дати надходження заяви. Це має спростити стартову процедуру для початку ведення бізнесу.
Проект також передбачає оновлення форми довідки про внесення компанії до реєстру та реєстраційної карти.
«Із цієї довідки вилучили інформацію про місце розташування компанії, що позбавить лізингові компанії потреби переоформлювати довідку щоразу, якщо воно змінюється. Це позитивно, бо всупереч законодавчо встановленим термінам цей процес комісія може провадити довго. У нашій практиці зміна довідки за цих підстав тривала майже 9 місяців», — розповіла начальник юридичного відділу Porsche Finance Group Ольга Ткаченко.
У документі у «вересневій» версії багато вад. Одна з них — те, що після виявленого порушення компанії чомусь буде заборонено повертатися у реєстр протягом шести місяців. Хоч за логікою та засадами права, після усунення порушень суб’єкт підприємництва повинен мати змогу відновити діяльність.
«У нинішній редакції документа потенційний «виліт з реєстру» може стати значно потужнішим видом корупційного тиску для лізингових компаній, ніж це було в попередньому положенні №21. Особливо це стосується європейських операторів, які чесно й прозоро ведуть бізнес в Україні й за жодних обставин не можуть собі дозволити півроку простою. Під∂рунтям для шантажу під час перевірок може стати значно ширше та розпливчате визначення порушень, за які компанію вилучають з реєстру», — каже директор асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Марина Масіч. Якщо й у чинному нині положенні №21 перелік порушень був не досить чіткий і підлягав розширеному тлумаченню із зазначених підстав, то проект нового документа пропонує вилучати з реєстру за будь-які два аналогічні порушення законодавства про фінпослуги протягом року (навіть дрібні).
«Це надає додаткові можливості для зловживання для недобросовісних співробітників Нацкомфінпослуг. Санкції мають бути адекватними порушенню. Підставою для вилучення з реєстру має бути істотне порушення, що спричиняє негативні наслідки для споживача або держави», — зауважує Ольга Ткаченко. Наприклад, у практиці Porsche Finance Group траплялося, що під час планової перевірки Нацкомфінпослуг інспектори включили в акт порушень порушення за те, що компанія у процесі діяльності відкрила додатково до зазначеного у реєстраційній картці рахунку ще кілька, і на цій підставі погрожували вилучити компанію з реєстру. Під час перевірки керівництво компанії довело абсурдність такої позиції, проте це коштувало чималих зусиль.
Підприємці та свавілля чиновника
Нововведення щодо встановлення шестимісячного строку для відновлення компанії в реєстрі експерти вважають черговою штучною перепоною для добросовісних компаній зі світовим іменем та репутацією. Адже недобросовісні його легко обходять: вони скільки завгодно разів можуть змінювати назви та місце перебування. Експерти одностайні, що ведення бізнесу лізингових компаній надзвичайно ускладнюють зловживання представників Нацкомфінпослуг своїми повноваженнями під час проведення перевірок.
«У разі незгоди з рішенням про вилучення з реєстру лізингова компанія може оскаржити його до суду», — зазначили «УК» у прес-службі комісії. Але саме у припиненні діяльності на шість місяців за рішенням чиновників (а не суду) і полягає корупційна складова, яка ставить бізнес у залежність від свавілля чиновників. Адже навіть у разі безпідставного зупинення бізнесу, що буде визнано судом, чиновники не відповідатимуть.
«Прийняття положення — лише початок комплексних законодавчих перетворень, які слід здійснити, щоб фінансовий лізинг міг стати дієвим інструментом розвитку економіки. Для цього потрібно зокрема забезпечити єдиний серед усіх органів держвлади адекватний підхід до тлумачення економічного та правового змісту фінансового лізингу як довгострокового фінансового інвестування, що справедливо потребує захисту та підтримки», — підкреслює гендиректор UniCredit Leasing Лариса Чернишова.
Нині лізингові компанії налаштовані на діалог з регулятором, але за умови, що його контроль буде виваженим, а санкції впроваджуватимуть за значні порушення.
ДОВІДКА «УК»
Лізинг — підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів. Вона полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачеві майна за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів. Це довгострокова оренда машин і обладнання, видача обладнання напрокат.
Відмінність лізингу від кредиту в тому, що, наприклад, комбайн належатиме лізинговій компанії до моменту повної сплати, а лізингоодержувач орендуватиме його, отримуючи прибуток.
У 2013 році ринок послуг фінансового лізингу в Україні збільшився в 9,7 раза до 16,5 мільйона гривень. Найбільші споживачі цих послуг — транспортна галузь та сільське господарство.
КОМПЕТЕНТНО
Документ треба доопрацювати
ОлегЗІНЬКЕВИЧ,
заступник генерального
директора з правових питань
«ОТП Лізинг»:
— Ми цінуємо кроки Нацкомфінпослуг з удосконалення законодавства, що регулює діяльність лізингових компаній. Втім, проект положення про реєстр осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, слід доопрацювати. Зокрема це стосується занадто тривалих термінів розгляду звернень про внесення до реєстру, видачі довідки та її дубліката. Неприйнятні підстави для вилучення компанії з реєстру. Доцільно зазначити істотні порушення, які мають негативні наслідки для клієнтів, економіки, держави (це може бути операція, що підлягає обов’язковому фінмоніторингу, але про яку не було повідомлено, і мало місце відмивання коштів).
Лізингові компанії сприяють економічному розвитку країни, оновлюють основні фонди. Зупинення такого бізнесу у зв’язку з неістотними порушеннями матиме негативні наслідки для держбюджету, суб’єктів господарювання. За порушення потрібно штрафувати залежно від їхніх наслідків, а діяльність компаній не повинна припинятися.
Ми в Google+