Наприкінці серпня бригада облпрокуратури та УВС в Одеській області провела рейд у Нижньодністровський національний природний парк (НПП). У зоні регульованої рекреації парку витягли з води 114 браконьєрських сіток, у яких заплуталося майже три тисячі раків. Завданий збиток за таксами, затвердженими КМУ (один рак — 45 гривень), становив 125 820 гривень. Це не перший випадок у цьому парку. І це не єдиний парк, де відбувається масштабне браконьєрство.
Мотиль — у Польщу, риба без корму
Величезних збитків природі Приазовського НПП на Запоріжжі завдає браконьєрський промисел мотиля (личинка комара-довгунця, популярна риболовна наживка) в заповідній зоні Молочного лиману за допомогою мотопомп. За даними громадських екоінспекторів, протягом 2015 року тут працювало п’ять таких агрегатів. За ніч мотопомпа намиває до двох тонн мотиля. За рік — 3600 тонн, можлива шкода державі — майже 1,7 мільярда гривень (збиток за видобуток кілограма мотиля на заповідних територіях, згідно з постановою Кабміну, — 461 гривня). Мотиль іде на продаж у Польщу, а місцева риба залишається без кормів. Плюс значне забруднення води від роботи помп тощо.
У березні запорізька самооборона затримала на Молочному лимані дві браконьєрські мотопомпи. У жовтні — ще дві, вилучено 43 мішки мотиля загальною вагою понад тонну. Багато мішків браконьєри встигли скинути у воду.
У НПП «Білобережжя Святослава» на Миколаївщині, за даними ГО «Бюро кримінальних розслідувань», процвітає незаконний промисел креветки. Навар браконьєрів становить майже 27 мільйонів гривень на рік.
Нещодавно громадськість провела пікет під Мінприроди з вимогою навести лад у парках і роз’яснити ситуацію. До пікетувальників і журналістів ніхто не вийшов. Згодом «УК» звернувся до директора департаменту заповідної справи Ігоря Іваненка, який повідомив, що Мінприроди дало доручення паркам перевірити інформацію громадськості й вжити заходів для виправлення ситуації. Чи можна вірити цим обіцянкам? Перевіримо це на прикладі ще одного парку.
Трактор проти пеленгаса
У національному парку «Тузловські лимани» на Одещині зафіксовано не тільки масове браконьєрство, а й спробу знищення всієї тамтешньої живності. До складу «Тузловських лиманів» входить акваторія та береги лиманів і коса, яка відокремлює лимани від моря. Ще навесні лимани були з’єднані з морем каналом на 24-му кілометрі коси. Цей відтинок перебуває в найбільш контрольованій частині НПП — заповідній. Попри цей статус, влітку на косу заїхала важка техніка, щоб засипати канал. Керівництво НПП жодним чином цьому не заважало.
Лимани давно вже не отримують прісної води. Річки, які сюди впадали, меліоратори знищили у 1980-х. Тож без сполучення з морем й під південним сонцем лимани швидко обміліють, зросте солоність, різко знизиться рівень кисню. Далі — задуха, риба та інші водні мешканці масово вимруть. А вийти у море риба не може.
Громадськість неодноразово повідомляла про тракторні десанти і районну міліцію, і прокуратуру. Складали протоколи, відкрито кримінальну справу. Але… канал і далі засипали. Це зафіксовано в акті Держекоінспекції Північно-західного регіону Чорного моря: «Виявлено проведення гідротехнічних робіт із засипки каналу без екологічної експертизи та іншої проектної документації, що порушує режим охорони парку».
Наприкінці серпня Одещину відвідав в. о. міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін. Побував і біля каналу. Жодних робіт на той момент на косі не вели, і невеликий прохід до моря ще залишався. Але щойно міністр відбув до Києва, засипати почали з новою силою.
Результати такої діяльності я побачив на власні очі. Канал було повністю перекрито мішками з піском та зрізаними тут же, на заповідній косі, деревами. Ось два метрових пеленгаси спробували вийти у море, безнадійно ткнулися носами в загату і, розвернувшись у крутому віражі, повернулися в лиман.
На початку вересня екоінспекція вкотре проінформувала міністерство про небезпечну ситуацію: «просимо для запобігання екологічній катастрофі… втрутитися в ситуацію та вжити заходів реагування до адміністрації НПП «Тузловські лимани». Цей заклик залишився криком волаючого у пустелі.
Кому вигідно?
Навіщо закривати канал? Невже стільки зусиль і свідомих порушень природоохоронного законодавства, щоб просто знищити десятки тонн риби? Відповідь проста. Засипання цього каналу — спосіб залишити рибу в лиманах, щоб її легше було виловити. Адже з настанням осені кефаль, яка гине від холоду, виходить у море, шукаючи теплішу воду.
Традиційно ловом у лиманах займалися місцеві рибалки. Та цього року конкуренцію їм раптом склав кооператив «Граніт-2». Одним із засновників його, згідно із записом у Єдиному державному реєстрі від 3 червня 2015 року, став Ігор Семенович Вторенко, він же… — директор НПП «Тузловські лимани». Того НПП, який має контролювати роботу рибалок на лиманах.
Директором кооперативу призначено сина Ігоря Семеновича. Коли ці факти стали надбанням громадськості, кооператив перереєструвався. І вже 19 червня місце Ігоря Вторенка у складі засновників посіла Світлана Михайлівна Миколаєнко. Конфлікт інтересів наче вичерпано. Та ось невдача, саме пані Світлана обіймає посаду завідувача господарською частиною парку. І номер телефону кооперативу залишився той самий — особистий номер І. Вторенка.
Паралельно із засипанням каналу на 24-му кілометрі «невідомі» без жодних дозволів викопали штучний канал на 2-му, «незаповідоному» кілометрі коси. Оскільки природний канал на 24-му було засипано, протягом вересня-жовтня кефаль намагалася вийти в море через штучний мілководний хід на 2-му кілометрі. Тут на рибу вже чекали і виловили її 20 тонн. Ціна за кілограм кефалі на Привозі — понад 100 гривень.
Хто зупинить дерибан
Грубі порушення заповідного режиму — лише частина неподобств, що кояться у парку. Недарма ж прокуратура веде три кримінальні справи.
Якщо інформація про неподобства у «Приазовському» та «Білобережжі» з’явилась нещодавно, то щодо одеських НПП громадськість уже не перший рік закидає Мінприроди скаргами. У відповідь — лише обіцянки «розібратися». Незрозуміла позиція в. о. міністра С. Курикіна. На брифінгу, який Сергій Іванович дав по поверненні з Одещини, він сказав про необхідність покращити ситуацію в НПП «Тузловські лимани» та «Нижньодністровський». І повідомив, що складено план сприяння вдосконалення діяльності обох національних парків. «Цей план передбачатиме також і кадрові зміни», — додав Сергій Курикін.
Уже минуло понад два місяці, а обіцяні ним кадрові зміни в парках, як і «вдосконалення», так і не відбулися. А судячи з листа-відповіді редакції «УК» за підписом пана Курикіна, не відбудуться взагалі.
«Порушень не виявлено»
У відповідь на запит «УК» Мінприроди щодо ситуації в одеських НПП ми отримали лист, у якому зокрема зазначено:
«У ході робочої поїздки (в. о. міністра до Одеської обл. 19—21.08.2015 року. — Ред.) встановлено, що за результатами численних перевірок парків територіальними органами Держекоінспекції, органами рибоохорони впродовж 2015 року грубих порушень з боку спеціальних адміністрацій парків не виявлено.
Непорозуміння щодо будівництва на 1 км та замулення (акти перевірки ДЕІ та інші документи, фото та відео, які засвідчують, що канал було засипано штучно, є у редакції «УК». — Ред.) на 24 км коси Тузловських лиманів викликане невзяттям до уваги матеріалів проекту створення НПП «Тузлівські лимани», оскільки зазначені ділянки до складу зазначеного парку не входять (хоч згідно з указом Президента, 24-й кілометр коси — це заповідна зона парку. — Ред.).
В. о. міністра С. І. Курикін»
НАСАМКІНЕЦЬ. Уже незабаром ми святкуватимемо другу річницю Революції гідності. На багатьох заходах, організованих у тому числі і владою, лунатимуть слова про зрушення і досягнення. Але з поданих вище матеріалів бачимо, що віз у цій конкретній галузі не зрушив з місця — про ті чи ті порушення можна говорити чи не в кожному природному парку. Хіба що громадськість набагато більше вболіває за державні природоохоронні установи, ніж чиновники. Тож, може, слід провести кадрові зміни не лише у парках, а й у керівних кабінетах Мінприроди?