СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
Віце-прем'єр-міністр -
міністр соціальної політики
Сергій ТІГІПКО
Уряд послідовно реалізовує соціальні ініціативи Президента Віктора Януковича, спрямовані на підвищення рівня життя громадян, особливо тих, хто не в змозі собі зарадити. Йдеться про найбільш вразливі верстви населення — інвалідів, пенсіонерів, сиріт, членів малозабезпечених сімей. Зокрема з 1 травня цього року всім пенсіонерам здійснено перерахунки трудових пенсій. Вони отримають підвищення від 30 до 100 гривень. З липня підвищення заплановано для колишніх військовослужбовців. Серед президентських ініціатив — підтримка дитинства, молоді, нові підходи стосовно забезпечення громадян гідною роботою. Про ці та інші аспекти в соціальній сфері розповідає віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики Сергій ТІГІПКО.
Кожна дитина потребує материнської ласки і батьківської турботи. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ
Подбали про малозабезпечені родини
— Сергію Леонідовичу, люди починають розуміти, що влада не кидає слів на вітер, а поступово збільшує соціальні стандарти. Один з прикладів — травневе підвищення трудових пенсій всім пенсіонерам. Як вдалося це зробити, адже попередники вичерпали всі фінансові ресурси й економічні показники бажали б бути кращими?
— Справді, уряду в 2010 році дісталася у спадок надзвичайно непроста ситуація. На превеликий жаль, Україна під час кризи 2008–2009 років втратила надто багато. Ми втратили 15% ВВП, більш ніж на 20% впало промислове виробництво. Значно зросли ціни, девальвувала вітчизняна валюта і, безумовно, важко було змінити ситуацію насамперед в економіці. Першочергове завдання, яке ми перед собою поставили, — це стабілізувати економіку, досягти економічного зростання. Можу сказати, що нам це вдалося. У 2010-му ВВП зріс на 4,5%, у 2011-му — на 5,2%. Тобто такому зростанню можуть позаздрити чимало європейських країн. Саме стабілізація економіки і слугувала тому, що Президент запропонував соціальні ініціативи. Майже всі вони спрямовані на тих людей, які не можуть самі собі допомогти. Ідеться насамперед про дітей, пенсіонерів, інвалідів, людей похилого віку. Сьогодні ми вже збільшили пенсії для понад 12 млн 900 тисяч пенсіонерів. Ми осучаснили індивідуальний заробіток пенсіонера до рівня середньомісячної зарплати у галузях економіки за 2007 рік. Отже той, хто вийшов на заслужений відпочинок до 2008 року і має необхідний трудовий стаж, отримає значне підвищення (понад 100 грн) виплат. З 1 липня почнемо підвищувати пенсії для 600 тисяч військових пенсіонерів. Внаслідок поетапного підвищення їхні пенсії до січня наступного року зростуть більш ніж на 35%. Практично зростання пенсій торкнеться всіх пенсіонерів, за винятком тих, кому пенсія призначається за спеціальними законами, — держслужбовців, народних депутатів, прокурорів, суддів.
Проте я переконаний, на цьому зупинятися не маємо права. Адже розуміємо: потрібно більше зробити для наших людей. Тому плануємо ще цього року провести дискусію в суспільстві стосовно легалізації заробітної плати, яка напряму впливає на обсяг відрахувань до всіх соціальних фондів, зокрема й Пенсійного. Певен, це дасть можливість в кінці 2013-го на початку 2014 року зробити наступний серйозний крок для посилення соціального захисту українських пенсіонерів.
Додам, що, крім осучаснення трудових пенсій, з початку року ми підняли виплати учасникам бойових дій, інвалідам Чорнобиля, інвалідам-регресникам. Уже почали діяти заходи щодо учасників війни (це понад 1 млн 300 тисяч людей), які діляться на дві категорії: нагороджені й ненагороджені. Нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР почали отримувати щомісяця доплати, збільшені з 15% до 20% прожиткового мінімуму для непрацездатних, а ненагороджені — з 10% до 15%.
Також ми подбали про малозабезпечені родини, де є діти і літні люди. З липня цього року пенсіонерам та інвалідам з таких сімей підвищимо виплати, щоб їхні доходи становили не менше 100% прожиткового мінімуму для непрацездатних, тобто 838 грн. З липня збільшимо доплати на дітей з малозабезпечених сімей з 50% до 75% прожиткового мінімуму.
Ми повністю виконали всі свої зобов’язання із субсидій, житлово-комунальних пільг і не маємо жодних заборгованостей. Хочу запевнити: всі додаткові надходження до бюджету передусім спрямовуватимуться на збільшення соціальних виплат. Це не лише наше зобов’язання щодо людей, яким, на жаль, сьогодні жити ще досить важко, а й важливо з макроекономічної точки зору. Ці виплати стимулюватимуть передовсім нашу економіку. Звісно, що питання економічного зростання для нас надзвичайно актуальне.
— Тривалий проект запроваджуватиметься у зв’язку із соціальними ініціативами Президента стосовно сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування. Що маємо зробити, аби сімейний затишок відчула кожна дитина?
— Ця проблема надто болюча. Майже 22 тисячі сиріт живуть зараз в інтернатах. 170 тисяч дітей перебувають у неблагополучних сім’ях. Щороку до 7 тисяч дітей втрачають батьків внаслідок позбавлення останніх батьківських прав. Тобто це соціальні сироти, при живих батьках. Ситуація непроста. І її маємо вирішувати. Ми очікуємо, що до кінця року приблизно 14 тисяч сиріт буде влаштовано у сімейні форми виховання. Кардинально маємо підвищити якість надання соціальних послуг в інтернатах.
Про що можуть говорити сусідки за чайною церемонією? Звичайно ж, про підвищення пенсії! Фото з сайту cilcr.ru
Ситуацію змінить інститут соціальних працівників
— Ще одна соціальна ініціатива Президента — запобігання негативним ситуаціям у родині, особливо в сім’ях з дітьми, та надання своєчасної допомоги. У зв’язку з цим планується створення інституту соціальних працівників. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.
— На мою думку, треба вести профілактичну роботу в українських сім’ях, які потрапили у кризове становище. Часто це трапляється тому, що немає фахівця, який би заздалегідь виявив проблему. Приміром, батько почав пити. Може, в нього немає роботи і безвихідна ситуація штовхає до пияцтва. Не всі ж люди однаково сильні й можуть стриматися. На жаль, ще з радянських часів ми завжди боролися з наслідками проблеми. Нині намагаємося змінити ситуацію і перейти до запобігання, тобто запровадити інститут соціальних працівників, щоб фахівці виявляли кризові сім’ї й допомагали у вирішенні їхніх питань.
Таких спеціалістів має бути приблизно 12 тисяч. Запровадження інституту соціальних працівників дасть змогу нам володіти ситуацією у всій Україні. Завдання, звісно, складне. Однак жодна дитина не повинна «прописуватись» в інтернаті через те, що вона соціальна сирота. Навіть якщо когось не усиновлять, діти повинні бути в сім’ях, де б панували затишок, тепло. Якщо це інтернат, то невеличкий, розрахований на 10–12 осіб, щоб у кожної дитини була власна кімната чи максимум одна на двох. Нехай ці діти навчаються в загальноосвітніх школах, відвідують гуртки, працюють із комп’ютером. Завдяки цьому вони стануть самостійними і зможуть дати собі раду, бо держава підготувала їх до дорослого життя.
— Як ви вважаєте, скільки років потрібно, щоб інститут почав діяти на повну силу?
— Через три місяці матимемо 12 тисяч соціальних інспекторів, і ця система почне працювати. Для того щоб вивести її на високий рівень, нам потрібно буде всього 1,5 року. Паралельно з цим відпрацьовуватимемо питання великих інтернатів. Частину дітей з них передаватимемо у сімейні форми виховання. Це буде тривалий проект, адже маємо потурбуватися про кожну дитину. Скажімо, у нас вже є такий досвід у Макарові Київської області. Там було 60 дітей, з них 10 не знайшли родинного тепла. Їх ніхто не всиновив, і вони залишилися в невеличкому інтернаті, де з ними працюють 5 фахівців, які більше приділяють уваги кожному підопічному. І це нормально. До слова, ми не маємо наміру втрачати персонал під час розформування інтернатів, бо фахівці нам потрібні.
Якщо люди хочуть працювати, треба надати таку можливість
— Надто важлива для кожного українця ініціатива Президента, яка стосується проблеми зайнятості населення, подолання безробіття. Бо без праці, а отже, засобів до існування людина довго не витримає. Що в цьому плані передбачається?
— Безумовно, це питання номер один для українців. Проаналізуймо. У 2009 році рівень безробіття в Україні становив 8,8%. За 2010–2011 роки він трохи зменшився, але проблема залишається: 20% безробіття серед молоді; 30% безробітних у сільській місцевості; відсутність зв'язку між освітою та ринком праці (40% випускників вишів працевлаштовуються не за набутою спеціальністю), є проблеми з працевлаштуванням людей віком 50 і більше років.
Без сумніву, потрібно змінювати ситуацію у сфері зайнятості. Тому ми ініціювали зміни до Закону «Про зайнятість населення», він уже прийнятий на засіданні Кабінету Міністрів. Думаю, найближчим часом передамо його у Верховну Раду. У законопроекті дуже багато ініціатив стимулюючого характеру, які насамперед заохочують роботодавців більше брати на роботу людей, що потрапили в так звану групу ризику. Це молоді люди, які самі виховують маленьких дітей, інваліди, яким важко працевлаштуватися, люди, котрі звільнилися з місць позбавлення волі, літні громадяни, що втратили роботу. Саме цим вразливим верствам населення ми й повинні допомогти стати на ноги. Якщо вони бажають працювати, треба дати їм цю можливість. У законопроекті понад 20 новацій, спрямованих на допомогу людям. Зокрема йдеться про запровадження стимулів для стажування студентів з відкриттям трудової книжки, що дасть змогу здобути досвід роботи та розширить їхні можливості у працевлаштуванні. Також пропонуємо надавати грошову допомогу в розмірі 5 мінімальних заробітних плат молодим спеціалістам, які погодилися працювати у сільській місцевості. Крім того, ми стимулюватимемо роботодавців, які працевлаштовують молодь, інвалідів, осіб, старших 50 років, сиріт, одиноких батьків та інші вразливі категорії населення.
Ще одна новація законопроекту — запровадження ваучерів для оплати навчання нової професії для громадян віком від 45 років, які мають страховий стаж, не менший 15 років.
— Можна конкретніше пояснити, що це за ваучер та яке його призначення?
— У нас мало людей, які протягом трудової діяльності підвищують свою кваліфікацію. Найчастіше після закінчення вишу вони десятиріччями не проходять жодного навчання, жодних курсів, і коли звільняють таку людину, вона опиняється у вельми складній ситуації. Часто, не маючи таких знань, якими володіє нинішня молодь, вони стають неконкурентоспроможними на ринку праці. З огляду на це, ми запропонували для людей, старших 45 років, у яких є 15 років страхового стажу, ваучер. Ця система, якщо буде ухвалено закон, набере чинності в 2013 році. Приблизно у 12 тисяч грн оцінюватиметься ваучер. Він дасть можливість людині отримати другу вищу освіту чи значно підвищити свою кваліфікацію. Кошти перераховуватиме за громадян служба зайнятості.
— А якщо людина, скориставшись ваучером, не працюватиме за новою спеціальністю, чи зобов’язана вона повернути ці гроші державі?
— Ні, такої норми не передбачається. Не думаю, що це буде розумно. Коли людина приймає якісь кардинальні рішення, тобто хоче перекваліфікуватися, потрібно дати їй таку можливість.
— Нині роботодавець пред’являє великі вимоги до молоді, мовляв, потрібні передовсім досвід та знання. Прискіпливий і до людей старшого віку, які теж мають бути висококваліфікованими спеціалістами. Чи допоможе новий закон цій категорії безробітних знайти спільну мову з роботодавцем?
— Практично законопроект спрямований на те, щоб допомогти молодим і літнім людям. Приміром, для молоді це буде перше робоче місце, і якщо роботодавець втримає таку людину два роки, то за перший рік він абсолютно нічого не сплачуватиме до соціального фонду. Це стосується всіх підприємців. Я вже сказав, що ми прописали цікаву норму для молоді, яка працюватиме в селі. Нині ми маємо таку пільгу. Якщо людина іде на роботу вчителем чи лікарем у сільську місцевість, то отримує одноразово п’ять мінімальних заробітних плат. А за новим законом (за умов його ухвалення) Кабінет Міністрів зможе визначати додатково інші спеціальності, які потрібні на селі, і ця норма розповсюджуватиметься на ці спеціальності. Дуже цікаву норму ми запропонували для місцевих бюджетів сіл, селищ і невеликих міст передовсім. Податок на доходи фізичних осіб з кожного робочого місця, яке буде створене чи легалізоване, на 100% залишатиметься в місцевому бюджеті. Упевнений, що місцеві бюджети проходу не даватимуть інвесторам. Це головне наше завдання.
А візьмімо норми зі стажування. Як правило, роботодавець не хоче брати студента на стажування за платню, а без оплати — не має права. Ми вводимо таку норму, що за домовленістю роботодавець може взяти без оплати студента строком до 6 місяців на роботу, але він зобов’язаний видати йому трудову книжку з позначкою, що особа працювала на певній посаді.
Уперше в Україні вводимо контрактне право. За ним роботодавець може укласти контракт до 3 років зі студентом і сплачувати йому стипендію чи платити за його навчання. Але при цьому студент зобов’язаний буде три роки пропрацювати в нього чи сплатити йому витрати, які будуть визначені у контракті. Це важливі й потрібні людям новації. Є норми, які стосуються агенцій працевлаштування. Новим законом заборонено агенціям брати плату з людей. Зараз вони отримують плату і з людей, і з підприємств. Заборонено також агенціям надавати рекламу, у якій «проглядатиметься» дискримінація за віковою чи за статевою ознаками, тобто ніхто вже не напише, що йому потрібна довгонога дівчина до 25 років.
.jpg)
Лікарі і вчителі отримуватимуть збільшену зарплату
— Оплата праці в бюджетній сфері турбує багатьох співвітчизників. Чи збільшуватиметься вона найближчим часом?
— Що стосується бюджетної сфери, то нам вдалося в 2011 році кілька разів підняти заробітну плату вчителям, лікарям, працівникам соціальної сфери та іншим. І в цьому році ми це робитимемо 4 рази. Кошти закладено в бюджеті. Проведемо індексацію першого тарифного розряду і щоразу всі ставки перераховуватимемо. Окремо вже прийнято рішення щодо змін до бюджету про підвищення заробітної плати державним службовцям місцевого рівня. Зараз там велика проблема, особливо на районному рівні. І ми розпочали її вирішувати.
— Повернімось до питання виплати зарплати «в конвертах». Мабуть, усе було б інакше в країні, якби внески всі працюючі сплачували чесно? Чому ситуація не змінюється роками, а тільки говорять про неї? Тим часом люди свідомо позбавляють себе в майбутньому гідної пенсії, й настане час, коли вони звернуться до Пенсійного фонду за пенсією, а вона виявиться невеликою, тож до кого претензії будуть у такому разі?
— Безумовно, ми добре розуміємо, що резерв великий і в легалізації заробітної плати, і в легалізації робочих місць. Можу сказати, що ми вже підготували 4 зміни до законів, які дають змогу істотно змінити ситуацію. Ми пропонуємо ввести 9 рівнів захищеної заробітної плати залежно від кваліфікації людини. Нині директор сам собі ставить мінімальну заробітну плату, головний бухгалтер теж на мінімальній, як і інші працівники. Решту вони отримують «у конвертах». Насамкінець страждають пенсіонери. Нині ми на законодавчому рівні за різними категоріями спеціальностей пропонуємо ввести названу вище норму. Це спрацювало в Чехії, Болгарії, Іспанії. Свого часу ми вивчали цей досвід. Але про це потрібно спокійно говорити, тут не повинно бути жодної політизації. Цього року розпочнемо таку дискусію. Слухатимемо людей і спробуємо переконати суспільство, що це українцям потрібно.
— Болючим питанням для українців залишається виплата вкладникам радянського Ощадбанку коштів. Маю на увазі 1 тисячу гривень. Як повертатиме уряд гроші?
— З 1 червня цього року розпочнемо виплати. Загалом це торкнеться 6 млн людей. Нині триває процес перевірки даних, причому для нас надзвичайно важливо, щоб він не припинявся, адже не плануємо в цьому році зупинятися виплачувати гроші. Ми повинні й у 2013 і 2014 роках частково повертати людям кошти. Причому по 500 грн отримуватимуть і спадкоємці, якщо принесуть підтвердження.
Щодо решти соціальних ініціатив Президента, то вони стосуються майже кожного. Ми підвищили розмір допомоги для родин, які доглядають психічно хворих інвалідів I і II груп. Уперше відновили реабілітаційну програму для дітей із ДЦП. Членам сімей померлих інвалідів війни з травня встановлено підвищення до пенсій на рівні 42% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до потреби 283 тисячі інвалідів отримають колісні засоби технічної реабілітації, що забезпечать їм повноцінне життя. Хочу запевнити, що всі вільні ресурси уряд і надалі спрямовуватиме на посилення соціального захисту українців.
Валентина КОКІНА,
«Урядовий кур’єр»