Важко не погодитись із твердженням, що всі ми споживачі. Чи не щодня стикаємося з неприємними ситуаціями, пов’язаними зі споживчим ринком. І це не залежить ні від рівня статків людини, ні від соціального становища. Адже виробники мають таку звичку: дурити покупців. Це стосується і представників сфери ЖКГ. Часто доводиться чути, що навіть в елітних будівлях не все гаразд із кранами або у VIP-магазинах обважують чи намагаються продати продукти, в яких вичерпаний термін придатності. Інколи й меблі від всесвітньовідомих виробників виявляються банальною дешевою підробкою. Тож запитань до голови Держспоживінспекції Сергія ОРЄХОВА багато.
— Сергію Миколайовичу, як ви оцінюєте стан споживчого ринку України?
— На жаль, попри нашу постійну та системну роботу, ситуація на споживчому ринку залишається складною. Суб’єкти господарської діяльності не забезпечують дотримання вимог Закону «Про захист прав споживачів», порушуються правила торговельного і побутового обслуговування та санітарні норми. Майже на кожному перевіреному підприємстві встановлено факти реалізації товарів без необхідної доступної, достовірної і своєчасної інформації. Також немає документів, що засвідчують якість товарів, які реалізуються, оскільки ці товари не мають нормативних документів або взагалі продається продукція з вичерпаним терміном придатності. Нерідко трапляється, що споживачів обманюють чи обраховують.
Загалом нинішній стан споживчого ринку не задовольняє ні нас, ні споживачів.
— Які саме товари перевіряла Держспоживінспекція торік?
— Під час проведення контрольних заходів у сфері захисту прав споживачів особливу увагу приділяли групі соціально значущих товарів: хлібобулочним, макаронним, м’ясним, рибним, молочним і кондитерським виробам, а також масложировій та плодоовочевій продукції. Ми також враховували сезонний чинник, продукцію підвищеного ризику і проблемні сфери послуг. Тому під пильну увагу потрапили дитячі товари, надання послуг з відпочинку та оздоровлення підростаючого покоління, житлово-комунальні послуги, надання послуг при перевезенні пасажирів, паркування, товари новорічного асортименту. Особливу увагу перед новорічними святами приділили піротехнічним засобам та ялинковим прикрасам.
Також було посилено контроль за рекламою алкогольних напоїв, тютюнових виробів і лікарських препаратів.
— А чи проводили експертизу товарів?
— Уже третій рік поспіль уряд країни надає кошти для проведення незалежної експертизи якості продукції. Так, в 2013 році ми провели близько 3,5 тисячі експертиз, які обійшлися державному бюджету майже в 5 мільйонів гривень. Результати показали, що 35% дослідженої продукції не відповідали вимогам нормативних документів.
— Ви зазначали, що українці також не задоволені станом споживчого ринку. На що найбільше і найчастіше скаржаться?
— Рік у рік ми отримуємо дедалі більше звернень. Так, 2013-го з письмовими зверненнями до органів захисту прав споживачів звернулося понад 35 тисяч осіб, що на 25% більше за показник попереднього року. І це не рахуючи усних звернень громадян на особистих прийомах, на телефонні гарячі лінії, які діють у нас у всіх регіонах країни, у віртуальну приймальню в Інтернеті, а також на сторінках у соціальних мережах Фейсбук та Твітер. Як засвідчує аналіз, протягом 2013 року звернення споживачів стосувалися:
— якості наданих послуг (робіт), здебільшого житлово-комунальних та послуг зв’язку;
— якості непродовольчих і продовольчих товарів;
— укладання договорів на відстані, тобто придбання товарів через Інтернет, поза торговельними або офісними приміщеннями;
— порушень у сфері ресторанного господарства.
— Тобто якщо збільшилася кількість звернень і скарг споживачів, можемо припустити, що якість товарів та продуктів харчування, представлених на нашому рину, погіршилася?
— У жодному разі. Річ у тому, що свідомість українських споживачів почала зростати. І в цьому є пряма заслуга роботи фахівців системи Держспоживінспекції України та її територіальних органів, яка насамперед спрямована на запобігання виникненню можливих проблем, роз’яснення споживчих прав громадян.
— Як провадиться робота у сфері ринкового нагляду?
— Протягом минулого року перевірками з ринкового нагляду було охоплено продукцію дитячого асортименту, побутової техніки, мийних засобів, нафтопродуктів, приладів, що працюють на газоподібному паливі, радіообладнання і телекомунікаційне (термінальне) обладнання.
Результати перевірок засвідчили наявність на внутрішньому ринку країни великої кількості контрабандної та контрафактної продукції. Про це Держспоживінспекція України неодноразово інформувала.
Ми вже відпрацювали два напрями: складнопобутова техніка та кабельна продукція. Приємно зазначити, що до нас у цій боротьбі приєдналися як самі виробники, так і їхні торгові агенти. На підтвердження спільних намірів щодо наведення порядку на ринку, а також захисту вітчизняного споживача між нами підписано відповідні меморандуми про взаємодію. Хочу наголосити, що запущений механізм працює. До вже підписаного раніше Меморандуму про взаєморозуміння між Держспоживінспекцією і компаніями-імпортерами та розповсюджувачами в Україні електропобутової техніки висловили бажання приєднатися ще низка представництв світових виробників.
До цієї роботи долучилися національні товаровиробники, а також народні депутати, які висловили готовність підтримати всі конструктивні ініціативи уряду та Держспоживінспекції щодо наведення порядку на ринку на законодавчому рівні. Упевнений, що такими активними діями ми зможемо вирішити спільне завдання: звести кількість контрафакту і контрабанди до мінімуму.
— На вашу думку, як можна поліпшити ситуацію на споживчому ринку?
— У 2013 році ми продовжили розпочату раніше активну просвітницьку роботу. Бо вважаємо, що одне з основних завдань інспекції — підвищення рівня споживчих знань серед населення. Досягти високих результатів у цьому напрямі ми змогли завдяки тісній співпраці із засобами масової інформації. Спільна злагоджена робота дала змогу оперативно інформувати вітчизняного споживача як про стан споживчого ринку країни, так і про роботу Держспоживінспекції України.
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ОРЄХОВ. Народився 1966 року в м. Макіївці Донецької області. Має дві вищі освіти: закінчив Донецький національний університет, факультет правознавства, Донецький університет управління, факультет післядипломної освіти, спеціальність «менеджмент організацій». Кандидат юридичних наук. З 1998 року працював директором ПП «Юридична фірма «Право», адвокат.
З 2009 року пов’язав свою долю з Держспоживстандартом. Спочатку обіймав посаду заступника директора департаменту споживчої політики та реклами — начальника відділу аналізу та моніторингу продовольчих товарів. З 2009 по 2010 рік — начальник Головного управління у справах захисту прав споживачів Донецької області. У грудні 2010 року його призначено головою Державної служби технічного регулювання України. А з квітня 2011-го — голова Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.