«Цьогоріч працівники нашого підприємства посадили рекордну за останнє десятиріччя кількість дерев і кущів»
Про те, чому в Полтаві живих квітів більше, ніж, приміром, у Харкові, про унікальний досвід боротьби з амброзією і як раціонально й ефективно використовувати комунальну землю, розповів «Урядовому кур’єрові» директор КП «Декоративні культури» Полтавської міської ради Сергій ЛУЦЕНКО.
Роблять Полтаву красивішою
— Сергію Павловичу, який нині обсяг робіт у працівників полтавських «Декоративних культур»?
— Роботи дуже багато. Тому що на балансі підприємства приблизно 50 парків, скверів, алей і бульварів, значна кількість зелених зон, майже 70% міських пам’ятників, шість фонтанів, два «Вічні вогні», стільки само громадських туалетів. Крім того, вирощуємо майже 50 видів декоративних дерев і кущів. Наше підприємство єдине в Україні має в розпорядженні майже 70 гектарів землі, де вирощуємо саджанці, які потім висаджуємо в Полтаві. Ця продукція цінна тим, що адаптована до місцевих ґрунтів і кліматичних умов, добре приживається. Тому багато охочих її придбати. До нас по неї приїжджають із Харкова, Запоріжжя, Черкас і навіть Києва.
Косимо траву в парках і скверах, спилюємо аварійні дерева. У Полтаві багато дерев, які треба підтримувати в належному стані. Утримуємо 7200 квадратних метрів клумб.
Я був нещодавно в Харкові, бачив тамтешні клумби. Вони красиві, доглянуті, але частково штучні, тому що харківські колеги 40% насіння й саджанців закуповують за чималі кошти. А в Полтаві на всіх клумбах ростуть живі квіти. До речі, щойно ми привезли із Дніпра 180 квіткових вазонів різної конфігурації, які зроблено з бетону й інкрустовано галькою та гранітними камінцями. Встановимо їх у місцях, де немає клумб, на видноті, вздовж доріг. Нехай красуня Полтава стане ще красивішою.
— Нещодавно «Урядовий кур’єр» повідомив читачів про діяльність новоствореної художньої майстерні при вашому підприємстві, де ви виготовляєте чудові речі для дендропарку, інших парків і скверів Полтави з пеньків та гілок. Ще й проілюстрував розповідь світлинами.
— Ми читали, спасибі. У нас є ще одна гордість — ремонтно-експлуатаційна дільниця, де працює семеро кваліфікованих робітників, а ще недавно працювала тільки одна людина. Ця бригада може робити поточні ремонти будь-яких покриттів у парках і скверах, зокрема й пам’ятників.
Ось перед вами зразки фарб, якими вони фарбують металеві огорожі. Після їхньої роботи огорожі стають привабливішими. Як півторакілометрова фігурна огорожа Каштанової алеї в центрі міста. До минулого року її було пофарбовано в чорний колір. Нашим працівникам довелося сокирами вирубувати з неї іржу й напливи фарби, що утворилися за роки. Вони її зачистили, обробили перетворювачем іржі, ґрунтовкою, пофарбували «Зеброю» з додаванням лаку. Тепер цю огорожу не треба фарбувати мінімум кілька років, а шишки на ній я розпорядився пофарбувати золотою фарбою. Щодня проїжджаючи повз неї, насолоджуюся зробленим працівниками підприємства. Адже роботу вони виконували не поспіхом, не для галочки, а на совість і зі смаком.
Красиво, якісно ми пофарбували й огорожу скверу на Південному залізничному вокзалі. Це зауважують жителі міста.
— Сьогодні вранці я спілкувався з туристами, які приїхали до Полтави з Кривого Рогу. Їх вразило, наскільки Полтава доглянута й зелена.
— Справді. Цьогоріч «Декоративні культури» посадили рекордну за останнє десятиріччя кількість дерев і кущів. Лише за березень, квітень і кілька днів травня — 813 штук. За весь 2019 рік їх було посаджено більш як 300, у 2018-му — 49. Це тільки навесні ми стільки посадили, восени роботу продовжимо. Працюємо за девізом: спиляв у парку, сквері дерево — посади на його місце нове. Тоді люди нормально сприйматимуть аварійні спилювання та обрізання дерев у місті.
Зеленбудівці вирощуватимуть овочі
— Ще кілька років тому на виїзді з Полтави в межах заповідної території історичного «Поля Полтавської битви» росла амброзія в людський зріст. Тепер її там не видно. Теж зеленбудівці попрацювали?
— Так. Ми комплексно займаємося боротьбою з цим бур’яном-алергеном. А допомагає нам препарат на основі природного мінералу бішофіту амбростоп. До речі, бішофіт добувають у передмісті Полтави. Препарат цілком безпечний для людей і рослин, окрім амброзії, на яку діє згубно. Уже за 10—15 хвилин після того, як рослину обробили, вона в’яне і згодом всихає. Тож не утворюється пилок, від якого страждають алергіки. Торік ми цим препаратом полікували все місто, тому її й менше. Цьогоріч знов уклали з фірмою-виробником амбростопу договір на суму 3 мільйони 14 тисяч гривень, згідно з яким вони нам постачають його 160 кубічних метрів, або 16 тисяч літрів. Цієї кількості препарату вистачить до кінця сезону, тобто до жовтня.
— Обробляєте бур’яни механізовано?
— Здебільшого використовуємо автоматичні ранцеві обприскувачі з 16-літровою робочою ємністю. Там, де амброзії багато, застосовуємо трактори з навісним обладнанням. І в нас непогано виходить. Ефект очевидний. Тому до нас по досвід приїжджають з усіх куточків країни, навіть з Донбасу.
— Скільки вулиць і провулків Полтави ви обробили від амброзії цього року?
— Сезон боротьби з нею тільки почався, адже цього року вона піднялася трохи пізніше. За перший день роботи використали тисячу літрів препарату, обробили велику вулицю Маршала Бірюзова, частково Автозаводську, провулок Перспективний. Уся робота ще попереду.
У Полтаві чинна міська програма боротьби з амброзією, торік під неї нам з бюджету надали 5 мільйонів гривень, стільки само й цього року. До роботи ставимося відповідально. Сам ходжу із бригадою хлопців (10—15 осіб), які працюють із ранцевими обприскувачами, контролюю їх і за потреби змушую повторювати обприскування. Аби люди не сказали, що неефективно використовуємо кошти платників податків. Усе робимо прозоро.
Працівники нашого підприємства трудилися й під час карантину — всім була робота. Минулої зими ми уперше в історії України використовували антилід — препарат на основі бішофіту, дорожчий, ніж суміш піску із сіллю, проте ефективніший. Від нього не псується взуття й не зневоднюється ґрунт у клумбах.
— Вам дісталася у спадок чимала територія. Як плануєте її використовувати?
— Щойно говорив про це з моїм заступником, агрономом підприємства й майстром дільниці з вирощування дерев.
До того, як я очолив підприємство, цю землю віддавали людям під городи. Майже 300 осіб нею користувалися безплатно, а податки за землю платило підприємство. Ми цю систему змінимо. Я пояснив людям: з городнього питання слід звертатися до міської влади, а ми на цій землі зароблятимемо гроші для підприємства й потреб міста, щоб не бути йому тягарем. За ці кошти можна буде придбати техніку, добрива, нові сорти дерев і кущів. Окрім того, вирощуватимемо овочі: капусту, буряки, моркву. Маючи таку територію, ми зобов’язані це робити й постачати врожай у міські школи й дитсадки. Адже це буде продукція, вирощена на комунальному підприємстві з дотриманням усіх санітарних норм, без застосування хімікатів. І звичайно, ціна її для дітей полтавців буде значно нижчою, ніж якби її привезли з Івано-Франківська чи, можливо, Запоріжжя.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ЛУЦЕНКО. Народився 5 червня 1968 року в Полтаві.
Закінчив з відзнакою Полтавське училище №1 за спеціальністю «радіомеханік з обслуговування побутової теле-, радіо- й відеоапаратури», Харківський університет радіоелектроніки (радіоінженер, конструктор, технолог радіоелектронних систем).
Займався підприємницькою діяльністю, перебував на державній службі, з 1 березня 2018 року працював в КП «Декоративні культури» заступником директора, головним інженером, в.о. директора. З 21 травня 2019-го — директор КП «Декоративні культури».
Ми в Google+