Генеральний директор
ДП «Донецька вугільна 
енергетична компанія»
Сергій ЛОЗОВСЬКИЙ

Впевнено утримує лідерські позиції в своїй галузі державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія». Воно першим у Міненерговугілля видало на-гора з початку року мільйон тонн твердого палива і продовжує нарощувати виробництво. Про те, як це вдається, та перспективи роботи 16-тисячного колективу компанії розповідає її генеральний директор Сергій ЛОЗОВСЬКИЙ.

На місяць раніше

— Сергію Петровичу, що таке сьогодні ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» («ДВЕК») і коли ви плануєте добути цього року другий мільйон тонн вугілля?

— Програму на цей рік ми захистили на 2 млн 436 тис. тонн вугілля. І обов’язково її виконаємо. Але це завдання не з легких. З різних причин шахта ім. Челюскінців і шахта ім. Калініна виявилися без очисних забоїв. І не працюють майже з початку року. Тому перший мільйон нам дістався врай складно. Найвагоміший внесок у цю перемогу зробив колектив шахти «Південнодонбаська №3 (понад 40% загального показника добули на цьому підприємстві). Далі йдуть шахти ім. Скочинського і «Трудівська». До речі, в цьому році ми добули перший мільйон тонн вже в травні — на місяць раніше, ніж торік. На сьогодні виконуємо план і завдання, які встановлені Міністерством енергетики і вугільної промисловості. Не тільки з видобутку, а й з проходки гірських виробок. До складу компанії входять десять вуглевидобувних підприємств (вісім з цих шахт розташовані в самому Донецьку) і сім допоміжних підрозділів. Промислові запаси наших шахт становлять 756,3 млн тонн. Балансові запаси — 826,2 млн тонн. Тож роботи вистачить не на одне покоління. А другий мільйон тонн вугілля 2012 року плануємо добути у жовтні.

— А ті дві шахти, що опинилися поза грою, чи довго ще будуть перебувати в неробочому стані?

— Ми подали в міністерство інвестиційні проекти. І якщо Верховною Радою буде прийнято рішення щодо додаткових вкладень у вугільну галузь, то ці дві шахти серед перших отримають кошти, щоб змонтувати нові очисні забої. Там усе вже підготовлено. Якщо буде устаткування, хоч завтра можна братися до монтажу і через два місяці отримувати вугілля. Чекаємо з нетерпінням, коли нові лави запрацюють з повним навантаженням. Сумнівів немає, програму обов’язково виконаємо. А якщо незабаром до лав діючих повернуться ці дві шахти, то зможемо домогтися більшого. У березні ми провели експеримент з максимального добового видобутку вугілля силами восьми шахт. Результат — 9385 тонн. Такого в об’єднанні не було три останні роки. Це дуже високий показник. У середньому добуваємо від 6,9 до 7,5 тис. тонн на добу. Ми підрахували, що з повним складом працюючих підприємств (10 шахт) добовий показник зможемо підняти до 12 тис. тонн.

Директори шахт ДП «ДВЕК». Зліва направо: Олег Бормотов («Моспінська»), Олександр Волков (ім. Єгора Бакумова), Варлам Міміношвілі (ім. Скочинського), Сергій Мальцев («Трудівська»), генеральний директор Сергій Лозовський, Владислав Кудінов («Південнодонбаська-3»), Василь Данча (ім. Челюскінців), Олег Єрьоменко (ім. Калініна), Веніамін Долгіх («Жовтневий рудник»). Фото Анатолія БАСА

Вугілля замість газу

 — У зв’язку з тим, що в Україні гостро стоять проблеми з газом і нафтою, більше почали говорити про вуглевидобування. Чи відчуваєте ви підвищення уваги до себе уряду, суміжників?

— Нині багато залежить від енергетиків. Вони повинні провести перебудову устаткування електростанцій на споживання вугілля замість газу. І перед нами стоїть основне завдання: видобувати якісніше вугілля, щоб воно могло застосовуватися в енергетиці «без підсвічування» — без газу і мазуту. Багато робиться і для зниження зольності вугілля, що добувається для зменшення втрат. Іде справжня боротьба за якість вугілля на збагачувальних фабриках, де, власне, виходить концентрат, який відправляють енергетикам. А в загальному обсязі нашого видобутку 50% становить коксівне вугілля і 50% енергетичне. До речі, металурги теж більше стали приділяти цьому уваги. Адже з якістю вугілля пов’язані екологія, шкідливі викиди, якість металу. Питань чимало. І від них нікуди не сховаєшся. Ними треба займатися впритул. Тому без допомоги та уваги держави нам не обійтися. І цю підтримку ми останнім часом відчуваємо дедалі більше.

На рівень рентабельності

— Як відомо, Президент України ініціював програму розвитку вугільної промисловості на перспективу. Які аспекти її виконання насамперед характерні для підприємств вашої компанії? 

— У зв’язку з цим на підприємствах Міненерговугілля зараз ведеться масштабна робота. Ми розробили і захистили комплексну програму розвитку до 2015 року з чіткими проміжними показниками, де стоїть головне завдання: вивести всі наші підприємства на рівень рентабельності. По нашому об’єднанню ми визначили, який обсяг приватно-державних інвестицій має надійти на кожне підприємство, аби підняти рівень вуглевидобутку. Саме цим досягається рентабельність. Згідно з програмою, нерентабельні шахти будуть передані в Укрвуглереструктуризацію з метою закриття. Нині формується комплексна програма: скільки треба вкласти коштів і куди, щоб вийти на необхідну межу рентабельності. Після цього програма реструктуризації вугільної галузі ляже на стіл уряду. Без допомоги держави підприємства не впораються.

— Що чекає на вашу компанію в процесі реалізації програми? 

— На сьогодні у нас є три групи підприємств, кожну з яких чекає різна методика реалізації програми. До першої належать нерентабельні шахти «Лідіївка», «Моспінська» і №4-21, де є залишкові запаси вугілля. Ці підприємства будуть запропоновані інвесторам для взяття в концесію або для приватизації. Ті, яким доля не усміхнеться, перейдуть до Укрвуглереструктуризації. Друга група — це шахти, з якими інвестори вже працюють, — «Південнодонбаська» №3, ім. Скочинського і «Трудівська». Тут уже підготовлені документи з їх приватизації або передачі в концесію. І третій блок підприємств — це чотири шахти, які до 2015 року належить вивести на мінімальний рівень рентабельності, аби забезпечити їхню інвестиційну привабливість. Для цього там будуть введені в дію очисні забої. У першу чергу, готуємося це робити саме на шахтах ім. Челюскінців та ім. Калініна, які зараз простоюють.

— Які напрямки програми вже починають втілюватися в життя? 

— Серед основних завдань, які сьогодні вирішує колектив компанії, — збільшення обсягів вуглевидобування на основі вдосконалення організації робіт, впровадження нової високопродуктивної видобувної і прохідницької техніки; підвищення якості видобутку й відвантаження продукції; вирішення соціальних питань; підвищення економічної ефективності роботи відокремлених вуглевидобувних підприємств компанії, зниження витрат на одиницю продукції, що видобувається. Перспективи є. І необхідно вкласти кошти, щоб підняти виробництво. Наприклад, наша слабкість у тому, що на кожній шахті (крім Скочинського і «Південнодонбаської» №3) тільки по одному очисному забою. Тому найменша аварійність одразу призводить до збою у видобутку. Треба щоб якнайменше діяло два очисних забої. А краще — три. У цьому напрямку активно працюємо з інвесторами.

Державно-приватне підприємство

— З ким із вітчизняних інвесторів компанія працює найактивніше і найефективніше? 

— Програма, яку ініціював Президент України, спрямована на те, аби знайти потужного якісного інвестора, який візьме підприємство під свою відповідальність, буде його інвестувати і відповідно піднімати видобуток вугілля. На сьогодні трудовими ресурсами галузь забезпечена. Потрібні кошти на реструктуризацію. У програмі, яку запропонував Президент, передбачене державно-приватне партнерство, коли за рахунок вкладення коштів у більш рентабельні об’єкти з’являється можливість поліпшити роботу інших. І компанії загалом. Воно вже відпрацьоване в деяких державних вугільних об’єднаннях, де частина підприємств віддана в оренду енергетичній компанії «ДТЕК». Ми також працюємо з цією потужною структурою. Вони вивчають наші шахти для того, щоб вкласти туди кошти і отримати вигідну віддачу. Реалізують на наших підприємствах одразу кілька інвестиційних проектів. Так, у третій східній лаві шахти ім. Скочинського був змонтований новий комбайн, а після капітального ремонту — сучасний німецький комплекс. До речі, враховуючи брак коштів на придбання нової техніки, перед нами стоїть завдання: зважаючи на модернізацію та капітальні ремонти, з максимальним ефектом використовувати наявне обладнання. З цим ми успішно впоруємося.

Другий інвестиційний проект «ДТЕК» реалізовує на шахті «Південнодонбаська» №3, яка розташована у Вугледарі. Підприємство оснащене сучасною високопродуктивною технікою для очисних і підготовчих робіт, розробляє три вугільних пласти. Виробнича потужність шахти — 1 млн 200 тис. тонн вугілля на рік. Там змонтували не один, як планувалося, а за рахунок капремонтів і вишукування внутрішніх резервів одразу два очисних забої. Колектив піднявся. Люди повірили в себе. А запаси вугілля тут великі — вистачить на 120 років роботи. І вкладені кошти вже приносять солідну віддачу. Раніше на цій шахті було три очисних забої, і на кожному з них добували по тисячі тонн. Сьогодні там працює два забої, але ми за фінансової підтримки «ДТЕК» готуємо ще одну лаву.

— З чим пов’язане виникнення ситуації, коли кількість очисних забоїв — не тільки у вас, а й на інших підприємствах галузі — пішла на спад? 

— Два десятиліття вугільна галузь відчуває постійний брак коштів на свій розвиток, на закупівлю нової техніки. Ось і виникла така ситуація, коли нові лави не готуються одночасно з роботою в діючих забоях. І виникають такі простої, як у нас сьогодні на шахтах ім. Челюскінців та ім. Калініна. Але ми постійно дбаємо, аби машини і механізми максимально відповідали вимогам сьогодення. Забої компанії оснащені сучасною високопродуктивною технікою нового покоління: комплексами 3КД90, 2КД-80; очисними та прохідницькими комбайнами різних типів. Ми добре усвідомили: головний стримуючий фактор у роботі — це коли виникають ситуації, що нічим працювати. І зі свого боку робимо все можливе, аби таких становищ ставало якомога менше. А бажання у людей працювати і довести, що ми можемо працювати добре, величезне. І компанія прагне йти своїм шахтарям назустріч.

Нещодавно Донецька область відзначила 80-річчя свого утворення. В її гербі чорний колір символізує працю вугільників Донбасу, а гасло області «Можливість доведена справою» назавжди прийняте серцем кожного з 16 тисяч нинішніх шахтарів «ДВЕК». І гідно доведено старшими поколіннями, які ударно працювали тут у тоді ще об’єднанні «Донецьквугілля». 56 з них присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці. І сьогодні в колективі компанії героїчну працю щодня демонструють кращі представники головної професії вугільного Донбасу — від генерального директора до прохідника і гірника очисного забою. Заради кращого майбутнього країни, задля зміцнення економічної потужності незалежної України.

Анатолій БАС, 
Сергій МАРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»,
Донецьк—Київ 

ДОСЬЄ «УК»

Сергій ЛОЗОВСЬКИЙ. Народився 1 лютого 1957 р. в Артемівську Донецької області в шахтарській сім’ї. По закінченні в 1980 р. Дніпропетровського гірничого інституту за розподілом прийшов працювати на одну з найбільших шахт України — «Комсомолець Донбасу», де пройшов усі щаблі службових східців. Починав з гірничого майстра, працював начальником дільниці, головним інженером, генеральним директором. У 2010 р. призначений генеральним директором ДП «ДВЕК». Депутат Донецької облради, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Повний кавалер знаків «Шахтарська слава» і «Шахтарська доблесть».