У галузі дорожнього та мостового будівництва компанія RGM group — визнаний лідер не лише на Сумщині, а й в Україні. У її складі три ТОВ: «Роад Констракшн», «Гелікон груп», «Сумимостобуд».
Про те, яким був нинішній рік для колективу, найближчі плани, особливості будівництва читачам «УК» розповідає керівник компанії Сергій ГОЛУБ.
— Сергію Леонідовичу, яким був 2020 рік для групи компаній?
— Надзвичайно показовим: плани істотно перевиконали, і це ствердило в переконанні, що можемо набагато більше.
— Розкажіть, чим саме пишаєтеся.
— По-перше, колективом, завдяки якому нам вдалося все й навіть більше. По-друге, кількістю об’єктів, які змогли звести завдяки щоденній надзвичайно продуктивній роботі. Насамперед завершили реконструкцію мосту через Ворсклу в Климентовому Охтирського району. Це було непросто: нам інколи дорікали, але ми впоралися, вклалися в усі терміни і нині пишаємося результатом. Гуртом довели, що за умов злагодженої роботи немає нічого неможливого.
По-третє, атмосферою в колективі. У нас одна мета: зробити переміщення людей і вантажів безпечним, посилюючи економіку нашої країни. І саме цього року відчули власну причетність до суспільно важливих справ, масштабної відбудови Сумщини. Кожен усвідомив, що його робота — це більше, ніж здається на перший погляд.
— Люди, об’єкти, атмосфера. Завдяки чому все це вдалося успішно поєднати?
— Насамперед і я, і керівники виробничих підрозділів, низових ланок змогли змінити свою точку зору.
— Вона стала не такою категоричною?
— Ні, більш практичною. Ми багато аналізуємо, робимо висновки після результатів своїх рішень. Як і всі, десь помиляємося, але це завжди підґрунтя для змін, у яких помилки не повторюються. Тож на основі власної практики вивели формулу успішної роботи.
— Нинішній рік виявився складним насамперед із карантинних причин.
— Так, коронавірус вніс корективи і в роботу нашої компанії. Але це реалії, в яких треба не тільки жити, а й повноцінно працювати.
Ще навесні ретельно колективно проаналізували ситуацію, звернувшись до кожного працівника із побажанням бути максимально обачними. Відстежували стан здоров’я кожного, за потреби люди йшли на самоізоляцію, частина працювала дистанційно. Тобто в колективі панує повне взаєморозуміння і взаємна підтримка.
Не обговорювали звільнення: прагнули максимально зберегти компанію в тому складі, в якому ввійшли в період пандемії. За цей час вдалося навіть розширити штат, створивши робочі місця тим землякам, які десь їх втратили. Це результат нашої обережності, виваженості, толерантності й готовності працювати в будь-яких реаліях.
— Мета компанії — зробити переміщення людей та вантажів безпечним, посилюючи економіку нашої країни. Чому саме ці слова стали вашим гаслом?
— Ця мета надихає. Ми довго йшли до такого формулювання, продумуючи стратегію розвитку, мотиви, аргументували, що саме зможемо називати своїм досягненням. І два роки тому з’явилася ця лозунгова фраза, яка ідеально відповідає нашій меті й нашому шляху. Тобто окреслює наш рух, мислення, стратегію, в ній відображена життєва необхідність кожного українця.
Почуватися безпечно — це природне бажання людей, і ми робимо все можливе, щоб допомагати їм у цьому. І дуже радіємо, що наші цінності відповідають основоположним принципам програми Президента України «Велике будівництво». Разом уже втілили у життя чимало проєктів, але ще більше на нас чекають.
Це так дивовижно і неймовірно, коли стільки людей працюють над одним об’єктом, кожен робить свою невеличку справу, але в загальному масштабі вона надважлива, бо переростає в гордість кожного й усієї компанії.
— RGM group веде активну соціальну діяльність і допомагає юним спортсменам. Ви стали спонсором футбольної команди в Сумах, Академії боротьби Юрія Голуба та команди гандболістів. Навіщо це робите?
— Якщо ти нічим не зайнятий, тебе стовідсотково щось займе, і не обов’язково це щось буде позитивним. Пам’ятаю, ще коли навчався в першому класі, записувався на тренування, то мої вчителі раділи й підтримували, бо знали, що моя юнацька енергія запрацює у правильному спортивному напрямі. А тоді бачили багато різних історій. До нас на уроки приходили тренери з різних видів спорту і запрошували на заняття — це було масово.
Але це був Радянський Союз, який є за що критикувати, але не за можливості у спорті. У мене не було вільної хвилини, я займався всім, чим мені хотілося, і міг собі це дозволити, бо спорт підтримувала і фінансувала держава, спортсменів заохочували, спорт був гордістю нації. Я сформувався у спорті, загартував характер, наполегливість, готовність фізичну й моральну до перемоги і поразки, навчився працювати в колективі, обстоювати власні погляди, ладнати з людьми — цей список можна продовжувати і продовжувати.
Спорт — це проєкція життя з його кон’юнктурою, і коли ти ростеш у цих злетах і падіннях, роботі й відпочинку, задоволенні і втомі, то виходиш у світ загартованим, готовим перенести усе, що підкине життя.
Але тепер багато змінилося, комерціалізувалося, і далеко не кожен може собі дозволити займатися спортом. Змінилося, точніше, зменшилося, державне фінансування. А тренери, які хотіли б і мали б віддавати весь свій час для виховання чемпіонів, змушені шукати собі паралельну роботу, аби виживати. Вважаю це величезним мінусом.
Спортсмени не забезпечені умовами для занять, можливостями для поїздок на змагання — це несправедливо. Ми не хочемо, аби здібну молодь виховувала вулиця. Ми за те, аби їх виховував зал і спорт. А тому робимо все, щоб усунути несправедливість.
За нашими дітьми майбутнє — це так банально, але так важливо зрозуміти кожному. Вони прийдуть після нас будувати країну, і ми відповідаємо за те, якою вони її збудують.
— Чи траплялося, щоб маленький спортсмен підходив і казав: «Дякую!»?
— Звісно! Я досить сентиментальний, можу навіть пустити скупу чоловічу сльозу. Радію, щиро радію. Заради таких моментів живемо.
— Настала зима, і дороги навряд чи будуватимете. Чим плануєте займатися?
— Компанія — це великий живий організм, у якому завжди щось відбувається, тож робота не припиняється цілий рік.
Ми не тільки будуємо дороги і мости, а й доглядаємо за ними: прибираємо, чистимо, ремонтуємо, а взимку ще й розчищаємо. Тож роботи вистачить.
Маємо багато планів на відділ проєктування — плануємо виходити на новий рівень розвитку, нові ринки, а для цього потрібна відповідна стратегія. І так у кожному відділі. До того ж зима — ідеальна пора для навчання, підвищення кваліфікації.
Багато роботи в технічній частині: модернізація виробництва, розбудова бази в селі Степанівка, де сконцентруємо весь будівельний потенціал, автоматизація лінії ФЕМ, закупівля нового обладнання, випуск нових видів продукції — завжди прагнемо бути кращими, виробляти більше і якісніше.
Відпрацювали сезон — ремонтуватимемо техніку, що дуже важливо, адже з весни знову маємо бути у строю.
— Компанія стала лідером у своїй галузі. Чи є щось вище за це звання?
— Відомо, що досконалість не має меж, тож і на означеному нами шляху ще багато роботи. А якщо колись зрозуміємо, що вже все зробили і суспільство потребує чогось кардинально нового, то означимо відповідну мету і оберемо новий шлях. Для цього є все: потужності, знання, команда, а головне — бажання робити життя людей заможнішим, якіснішим, добротнішим.
Анастасія КОМЕНДАНТОВА
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ГОЛУБ. Народився 1978 року в Сумах. Освіта — Сумський національний аграрний університет (спеціальність «Облік і аудит»). Займався підприємництвом, спеціалізуючись на реалізації будівельних матеріалів та виробництві бетонних виробів, благоустрої.
Активно підтримує спорт, зокрема сумську чоловічу гандбольну команду «RGM group-СумДУ», Академію вільної боротьби Юрія Голуба. Підписант меморандуму про співпрацю з футбольним клубом «Суми».
Ми в Google+