Багато показників, закладених у щойно затвердженому проекті державного бюджету на наступний рік, викликають у сільгоспвиробників серйозні зауваження. Так, у зверненні, яке підписали недавно представники Всеукраїнської аграрної ради, Української аграрної конфедерації, Аграрного союзу України, Українського клубу аграрного бізнесу та Асоціації «Союз птахівників України», стверджується: скорочення обсягів бюджетної дотації на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників удвічі порівняно з цим роком (2 млрд замість 4 млрд) невиправдане.
Ідеться про компенсацію аграріям негативних наслідків скасування спеціального режиму оподаткування. Нагадаємо, до цього скасування відбувалася так звана акумуляція ПДВ на рахунках сільгоспвиробників. Тож після ліквідації особливого режиму оподаткування для сільськогосподарської галузі державна підтримка мала б принаймні відшкодувати завдані аграріям збитки, які, за підрахунками експертів, сягають 20 мільярдів гривень на рік. То чому їм на наступний рік перекривають бюджетний краник?
Галузеві асоціації звертають увагу на те, що виплата бюджетної дотації, на відміну від інших видів державної підтримки, відбувається в автоматичному режимі, а не в ручному, залежно від волі конкретного чиновника. Так мінімізуються корупційні ризики у сфері розподілу державної допомоги, тому замінювати цей вид допомоги іншими аграрії вважають недоцільним.
Тваринництво проти рослинництва
Щоправда, до порядку розподілу цієї допомоги також є зауваження. Так, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов констатує: члени його асоціації в перші місяці року отримували дотації в рази менші, ніж належало за Податковим кодексом, через розбіжності в законі та підзаконних актах, розроблених Мінфіном та ДФС на його виконання.
Якщо за Податковим кодексом сільгоспвиробник мав отримувати дотацію на весь обсяг продукції, яка підлягає дотуванню, то в підзаконних актах прописали, що суму дотації потрібно вираховувати з частки дотаційної продукції у структурі прибутку підприємства (так звана квазіакумуляція). Тож багато підприємств, що одночасно займаються і тваринництвом, і рослинництвом, і в яких частка рослинництва більша, у першому півріччі просто нічого не отримали. Натомість ті птахівники, які рослинництвом не займаються, отримували дотації у повному обсязі.
До речі, про державну підтримку тваринництва: представники аграрних асоціацій (серед яких, до речі, є і тваринники) пропонують обмежити її сумою 300 мільйонів гривень на компенсацію вартості племінних порід тварин, як і закладено в проект бюджету, плюс 400 мільйонів гривень на часткову компенсацію будівництва тваринницьких комплексів і здешевлення кредитів, взятих задля цієї мети. За підрахунками Асоціації виробників молока та Асоціації «Свинарі України», у 2018 році галузь не зможе освоїти більше, ніж зазначені 700 мільйонів гривень, тоді як уряд пропонує передбачити на ці потреби 2,3 мільярда гривень.
А щодо розподілу державної підтримки тваринництва — згадуючи, як половину її отримали два підприємства, які і так не бідують, аграрні асоціації пропонують свій порядок розподілу коштів на здешевлення будівництва тваринницьких комплексів: не більш як 20 тисяч гривень на одного сільгоспвиробника. Щоправда, директор департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства Баграт Ахіджанов одразу зауважив, що, згідно з Бюджетним кодексом, встановлювати подібні обмеження не можна. Тим паче, що в національному законодавстві немає тлумачення пов’язаних осіб.
Поділити по-іншому
Свої пропозиції в частині бюджету, що стосується підтримки сільгоспвиробників, висловили й народні депутати з Аграрного комітету Верховної Ради (див. інфографіку).
Тут є сенс пояснити, звідки депутати пропонують взяти додаткові 2 мільярди на підтримку сільгоспвиробників. Передусім це виведення з тіні тих аграріїв, які ухиляються від сплати податків. Досить великий масив земель нині перебуває в тіньовому обігу. Тому є пропозиція збільшити податок на землю для тих суб’єктів, які не показують, що їхні угіддя перебувають в обробітку або в оренді, до рівня працюючих сільгосппідприємств. Це і називається вирівнюванням оподаткування.
Друге — щодо підакцизних товарів. За даними асоціації «Укргорілка», державний бюджет за цією статтею надходжень щороку втрачає понад 6 мільярдів гривень через продаж контрафактної продукції. Якщо державний контроль у цій галузі підсилити, то обидві пропозиції депутатів, якщо їх буде прийнято, в сумі дадуть надходжень значно більше за два мільярди.
Золоте машинобудування
Варто також зупинитися на тому, чому депутати пропонують істотно зменшити розмір часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (з 945 мільйонів, пропонованих урядом, до 500 тисяч) і чому аграрні асоціації підтримують таку пропозицію. Певна річ, ні одні, ні другі не проти розвитку вітчизняного машинобудування, але треба зважати на наші реалії.
Адже хоча рік ще не закінчився, експерти вже роблять висновок: використання бюджетних коштів за цією статтею не перевищить 250 мільйонів гривень. Загалом обсяг продажу сільгосптехніки вітчизняного виробництва становить близько півтора мільярда гривень. Наступного року, аби використати спрямовані на це кошти в повному обсязі, вартість сільгосптехніки, проданої аграріям, має збільшитися майже вчетверо. Чи це реально? І нагадаємо: не освоєні бюджетні кошти повертаються до бюджету, тобто така небачена щедрість насправді майже нічого не коштуватиме.
Натомість вельми незначні кошти передбачено надати на такий важливий напрям, як здешевлення кредитів для аграріїв: 66 мільйонів. А щодо коштів на підтримку програми страхування ризиків у сільськогосподарському виробництві, то потреба така є, бо стан аграрного страхування у нас жалюгідний. Проте окремого рядка на цю потребу в бюджеті нема.
Крім того, представники аграріїв пропонують більшу частину коштів, наданих на підтримку малих фермерських господарств, спрямувати цільовим призначенням на створення кооперативів та субсидування вирощування нішевих сільськогосподарських культур. Це відіграло б важливу роль у розвитку села. Лунала також пропозиція надавати певні фінансові пільги сільгоспвиробникам, які мають власну переробку і виготовляють продукцію з високою доданою вартістю.
Аграрні об’єднання вже подали свої пропозиції до Прем’єр-міністра, голів аграрного і бюджетного комітетів Верховної Ради й очікують від них залучення до всіх обговорень цих питань на наступний рік. Бо ж цього разу їм дали на обговорення вже готовий проект документа, а не залучили до його розроблення — тоді б не було потреби вимагати змін у ньому заднім числом.