Тональність коментарів щодо результатів останнього саміту Україна — ЄС вражає різноманіттю: від тріумфально-переможних до песимістично-розпачливих. Проте, як завжди, істина десь посередині, бо не тільки в житті, а й у геополітиці не буває лише чорних або білих кольорів.
Великою мірою проблема полягає в тому, що в Україні звикли надавати самітам ЄС сакрального символічного значення, вишукуючи приховані підтексти, знаки та месиджі. Хоча насправді Євросоюз проводить подібні саміти з десятками своїх країн-партнерів, і вони — частина рутинної політично-дипломатичної роботи. І якби не публічна обіцянка Президента Петра Порошенка журналістам про те, що ЄС надасть Україні безвізовий режим до 24 листопада, котра так і не справдилася, то нинішній саміт можна було б назвати одним із найуспішніших в історії відносин Києва та Брюсселя. Деякі експерти, розганяючи хвилі «зради», вказують на те, що за результатами саміту не було ухвалено декларації, а це, мовляв, робилося навіть за часів Януковича. Проте річ у тім, що декларація — це суто символічний документ, який саме й ухвалюється тоді, коли між сторонами бракує напрацьованої юридичної бази для укладення угод зі співпраці. Але у відносинах Києва та Брюсселя час декларацій минув, бо ми маємо асоціацію з ЄС і як асоційовані партнери ухвалюємо конкретні галузеві угоди, що й було зроблено під час саміту.
Отже, що приніс нам саміт Україна — ЄС на найвищому рівні? Переговори з безвізової лібералізації вийшли на фінішну пряму. Фінальні кроки затягуються не з вини України, а через міжінституційні суперечки в ЄС щодо ухвалення безпекового механізму, який дасть змогу Єврокомісії призупиняти «безвіз» у разі, якщо наплив мігрантів з якоїсь із країн протягом певного часу буде завеликим. Бо ухвалення цих двох рішень — візової лібералізації з Україною та безпекового механізму — мають відбутися одночасно. Проте на підсумковій прес-конференції Голова Європейської Ради Дональд Туск та Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер пообіцяли, що до кінця року ми свій «безвіз» отримаємо. Крім того, Дональд Туск запевнив, що наразі жодна з країн ЄС ніяким чином не блокує скасування віз для українців.
«Європа матиме проблему з довірою, якщо ми не виконаємо обіцянку і не надамо безвізовий режим», — заявив журналістам і Єврокомісар з питань політики добросусідства Йоганес Ган. Він нагадав, що ЄС і на технічному, й на політичному рівнях визнав, що Україна виконала всі вимоги для надання «безвізу». Водночас комісар наголосив, що мета, сформульована президентом ЄК Жаном-Клодом Юнкером, — запровадити «безвіз» з Україною до кінця року — дуже амбіційна. «Але якщо є політична воля — жодної проблеми не буде, технічно це питання вирішується дуже просто», — наголосив Йоганес Ган.
Ще одним важливим для нас питанням стало усунення всіх незручностей, які створили для Києва Нідерланди, провівши у себе консультаційний референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, результати якого не лише загальмували ратифікацію Угоди, а й ускладнили життя самому нідерландському уряду напередодні виборів. Проте Дональд Туск пообіцяв Україні особисто сприяти формулюванню оптимального рішення щодо результатів референдуму в Нідерландах. Крім того, в Брюсселі керівники ЄС підтвердили свою єдину з Україною позицію: будь-які зміни до тексту Угоди ні за яких обставин вноситися не будуть.
На переговорах з Петром Порошенком керівництво ЄС підтвердило, що стоятиме пліч-о-пліч з Україною проти російської агресії. В інтерв’ю агентству Рейтер Дональд Туск заявив, що ЄС продовжить санкції проти РФ під час грудневого саміту Європейської Ради. За його словами, учасники саміту Україна — ЄС підтвердили, що санкції повинні залишатися доти, доки Росія не виконає у повному обсязі мінських домовленостей.
Тож Києву поки що не варто нікого звинувачувати у популізмі і зраді. Треба зберігати спокій, не зупинятися на досягнутому, а продовжувати реформи. Адже у новому механізмі призупинення безвізового режиму ЄС буде й пункт про те, що візи можуть повернути і в тому разі, якщо влада країни зупинила процес демократичних перетворень.