РЕПОРТАЖ З УСМІШКОЮ
На Волині відбувся V фестиваль стратегічного українського продукту
- Без сала ніхто нікуди не буде рухатися. Ні депутати, ні кандидати, ні голови. Сало справа не теоретична, а цілком практична. Його треба тільки бачити, мацати і їсти, - напівжартома, напіввсерйоз сказав на його відкритті голова облдержадміністрації Борис Клімчук. - 370 тисяч голів свиней у нас нині в області. Мало, хоча й додали у цьому році 32 тисячі. Мало! На Волині повинно бути не менше мільйона голів свиней! І ми над цим працюватимемо!
При цьому колишній Надзвичайний і Повноважний посол нашої держави у Литві та Азербайджані не втримався від зізнання, що "без українського сала я не зміг би бути добрим послом, і, будучи дипломатом, зпрезентовував його на свята в якості сувенірів до 50 кілограмів".
Останнє цілком зрозуміло, адже за кордоном завжди спостерігається підвищений інтерес до національної кухні іншої держави. А вміло приготовлене сало - один із її незмінних і найпопулярніших компонентів. Та й дипломатичні прориви у відносинах між державами найчастіше робляться не на раутах, а при дружніх бесідах, на яких, звичайно ж, шматочок апетитного сала зайвим не буде!
Чи не усі найможливіші смакоти, що можна виробляти із майже ідеального продукту, гості фестивалю могли скуштувати. А потім - і придбати у виробників.
Цифри на їхніх цінниках діяли на потенційних покупців, як дудка у руках вмілого індійського факіра на кобру у плетінці. Признаюся чесно: важко було стриматися й мені, хоча спочатку купувати нічого не планував. Але ж як тут не полізеш по гаманець, коли натуральні, за домашніми рецептами делікатеси мають помірковані ціни? Справжня домашня ковбаса, наприклад, - 60 гривень за кілограм, відварене у спеціях і апетитно підкопчене, дециметрової товщини "Сало по селянськи" - 56 гривень, така ж відбірна грудинка - 60 гривень, а "Балик замовний" - 80 гривень?..
Отож, чи варто дивуватися, що біля наметів упродовж цілого дня одні дегустатори змінювали інших. І після кількох знятих (іноді - і під 20 грамів, що були вельми доречними під дощиком!) проб швидко переходили в іншу категорію - покупців?
На фестивалі, зорганізованому однією із луцьких артшоуфірм спільно із облдержадміністрацією, Луцькою міською радою, представництвами "Книги рекордів України", "Книги рекордів Гіннеса" та деякими іншими організаціями, було як ніколи багато жартів, пісень, танців, веселих конкурсів, розваг. Тут і змагання "Саломани-богатирі", і дитячі розваги від трьох поросят - Наф-Нафа, Ніф-Ніфа та Нуф-Нуфа, і концерт "Ода салу", і конкурс "Саломан-товстун", і творення найдовшого в області бутерброда з салом...
Попри сміх, що лунав то в одному, то в іншому місці фестивального майданчика, змогли обмінятися планами на майбутнє і фахівці свинарства, що на одній із алей Центрального парку культури і відпочинку зробили виставку племінних свиней і молодняку.
Цікаво, що були представлені на ній і оброслі густою щетиною поросята диких свиней. Як розповіли представники Турійського району, волинські генетики нині поліпшують цю породу. Але "цв'яхом" фестивалю, як і в минулі роки, став конкурс на швидкість поїдання сала. Рівних тут не мав минулорічний чемпіон фестивалю 38-річний Михайло Киденько із села Велицьк Ковельського району.
Цього року волинському саломану вдалося суттєво поліпшити минулорічне досягнення і впоратися з кілограмовою порцією сала за... 10 хвилин і 55 секунд. Це, мабуть, світовий рекорд! Нагородою Михайлові Киденьку став сертифікат на безкоштовну подорож до Парижа - для пропаганди українського національного продукту. І, звісно ж, диплом від "Книги рекордів України".