Сміття нині в епіцентрі життя в Україні: якщо не воно саме, то принаймні сміттєві баки. Одні такий спосіб народної люстрації схвалюють, інші — критикують. Та от проблема: сміттєві баки під радами різних рівнів зовсім не змушують депутатів замислитися про сміття в прямому значенні слова — а ми в ньому вже потопаємо. Судіть самі: щороку в Україні утворюється 13 мільйонів тонн (або 60 мільйонів кубометрів) відходів, які «залягають» на 10 тисячах гектарів землі. І це ще, так би мовити, вчорашня статистика.
І на цьому тлі єдиний у державі сміттєпереробний завод у Рівному із замкненим циклом виробництва стоїть уже довше, ніж устиг попрацювати. Його урочисто відкрили торік улітку, а зупинили вже у грудні — через законодавчі колізії. Перипетії ж щодо відновлення переробки сміття на екологічний «флафф», який уже використовували як альтернативне паливо здолбунівські цементники, тривають і досі. Цементники тепер потерпають від хронічної нестачі газу, інвестори, які вклали величезні кошти в завод, у розпачі. Та найголовніше — самі рівняни, які тепер у прямому значенні слова потопають у смітті. Адже міський полігон давно відпрацював ресурс, накопичивши (вдумайтеся!) понад 5 мільйонів тонн відходів, з якими ми змушені «співіснувати».
І тільки народним депутатам нині не до таких «дрібниць», як зміни до законів про відходи: так, начебто вони самі сміття не продукують.
Нещодавно урядову нагороду в номінації «Промислові підприємства та об’єкти промислового призначення» за будівництво згаданого сміттєпереробного заводу отримало ТзОВ «Укреко-індастрі»: напевно, Кабмін вирішив хоч у такий спосіб підтримати вкрай розчарованих інвесторів. Проте й для них, і для рівнян статус «визначної споруди» вже нічого не вирішує: від нього ж бо ані податків, ані робочих місць, ані економії, ані альтернативи.
За негайний запуск заводу з переробки побутових відходів уже поставили підписи понад 30 тисяч рівнян, я серед них. До містян долучилися 5 місцевих рад, які просять втрутитися у «непідйомне» для громади питання Президента України. А якщо вже Президент і такі проблеми розв’язуватиме, то до Європи нам ще ой як неблизько!
Принаймні Болгарії та Румунії Євросоюз свого часу виставив чіткі умови: у найкоротші терміни ліквідувати сміттєзвалища. Тож і нас із такою «спадщиною» там напевне не чекають. Між тим, уже з початку 2018 року і в Україні цілком заборонено захоронення неперероблених відходів: тут наші депутати якраз і узгодили законодавство з європейським. А як воно працює і чи працює взагалі, то вже не їхній головний біль…