З 7 жовтня своїм указом глава держави Петро Порошенко створив Комітет з питань розвідки при Президентові та призначив його керівником свого радника Ігоря Смешка. Того ж дня під час зустрічі із новопризначенцем глава держави наголосив:«Країна веде виснажливу боротьбу за незалежність, насправді це Вітчизняна війна. Збройні сили продемонстрували свої найкращі якості. Бойовий дух, стійкість, героїзм українських військовослужбовців потребують захисту з боку держави. Наш прямий обов’язок — забезпечити Збройні сили достовірною, перевіреною інформацією розвідки».
За його словами, голова Комітету з питань розвідки має провести велику аналітичну та координаційну роботу, яка забезпечить достовірною інформацією вище керівництво держави, ЗСУ та спецслужби. З «перших годин роботи» Президент очікує від Ігоря Смешка ефективних, потужних кроків, які сприятимуть консолідації української нації, інформаційному забезпеченню прийнятих рішень, підвищенню ефективності дій усіх силових підрозділів країни з захисту суверенітету, територіальної цілісності та незалежності нашої держави.
Окрім цього, слід змінити й інформаційну політику розвідки. «Це не утаємничений підрозділ, діяльність якого нікому не відома. Інформаційна складова нашої безпеки виходить на перший план, і я чекаю від Вас об’єктивного представлення позиції держави в інформаційній війні», — пояснив Петро Порошенко.
Своєю чергою Ігор Смешко подякував за довіру та пообіцяв служити Україні та законно обраному Українському Президентові, який веде зараз нерівну боротьбу за нашу державність.
Війна потребує інформації
Вже на брифінгу радник Президента — голова Комітету з питань розвідки розповів представникам ЗМІ, що він має повернути професіоналізм у роботу спецслужб країни. Адже сучасний рівень розвідувального забезпечення не відповідає потребам захисту держави. Наприклад, зараз немає координації між інформаційно-аналітичними підрозділами силових структур країни. «Інформаційно-аналітичне забезпечення в умовах фактичної війни не відповідає потрібному рівню. Тому глава держави прийняв рішення про відновлення роботи Комітету з питань розвідки при Президентові України», — передає його слова прес-служба глави держави. Окрім цього, розвідувальні органи мають забезпечувати надання об’єктивної інформації про події в країні та світі, яка допомагає Президентові приймати правильні стратегічні рішення.
За словами Ігоря Смешка, у більшості країн є структура, яка займається плануванням розвідувальної діяльності, перевіркою достовірності інформації, яка надходить на вищі щаблі влади, і, найголовніше, здійснює координацію діяльності в інтересах забезпечення оборонної безпеки держави.
Він назвав історичною помилкою ліквідацію такого комітету, який успішно працював з 1995 по 1999 роки, а будь-яку монополію на інформацію, якщо вона недостовірна і доставляється на вищий щабель влади, — величезною загрозою національній безпеці та обороні.
ГПУ та СБУ позбавлять «нонсенсу»
Так, протягом тижня на розгляд Петрові Порошенку планують подати положення про Комітет, в якому пропишуть процедуру, механізми координації і контролю за діяльністю розвідувальних органів.
До речі, цей орган готовий допомогти Генеральній прокуратурі у прискоренні завершення розслідування кримінальних справ щодо високопосадовців режиму Віктора Януковича. Щодо цього питання Ігор Смешко заявив: «Несвоєчасне реагування цієї гілки влади або повільне реагування на розслідування резонансних справ впливає на нашу внутрішню і зовнішню національну безпеку. Ми повинні якомога швидше розкривати подібні справи і говорити про них народу».
Також він виступив за перепідпорядкування контррозвідки від Служби безпеки України до Міністерства оборони. «Військова контррозвідка досі є в підпорядкуванні СБУ, а не Міністерства оборони — це нонсенс», — передає його слова УНІАН. Посадовець нагадав, що працював на посаді голови СБУ і зокрема в 2005 році особисто намагався передати військову контррозвідку в підпорядкування Міноборони.
Продовжуючи тему, він розповів, що Комітет з питань розвідки двічі утворювали з моменту незалежності України і за різних обставин двічі ліквідовували. Він зазначив, що до моменту створення цього органу зовнішньою розвідкою займалися відповідні підрозділи Міністерства оборони, Прикордонної служби, Служба зовнішньої розвідки, Держфінмоніторинг. «До цього часу не існувало жодних координацій, планувань, контролю за діяльністю численних розвідувальних підрозділів», — резюмував він.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»
Ми в Google+