ПРИВАТИЗАЦІЯ
Урядовці хочуть, щоб нові власники підприємств—виробників тепла як паливо використовували передовсім вітчизняне вугілля
Підприємства — виробники теплової енергії у наших містах уже більше не можуть працювати ефективно, перебуваючи на балансі держави або місцевих адміністрацій. Саме так вважають в уряді, який нещодавно оприлюднив проект свого розпорядження через Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіонбуд) у рамках концепції Національної стратегії теплозабезпечення населених пунктів України до 2030 року. Урядовці пропонують розпочати приватизацію цих підприємств, а також перейти на альтернативні джерела енергії і провести теплову санацію житлових будівель та мереж.
Втім, як вважають в уряді, приватизацію підприємств — виробників теплової енергії треба розпочинати не раніше 2016 року. Однак уже із 2012-го будуть встановлені норми споживання тепла, введено також диференційовані тарифи на послуги опалення та водопостачання, розроблять гуртові та роздрібні тарифи тощо.
Перенесення з відомих причин
Слід додати, що раніше уряд планував розпочати проведення конкурсів щодо приватизації цих підприємств ще на початку серпня 2011 року, однак переніс терміни на кінець 2011-го — початок 2012 р. За словами першого віце-прем’єра Андрія Клюєва, основна причина такого рішення полягає в тому, що влітку склалася досить напружена ситуація на міжнародних фінансових ринках. Однак незалежні експерти вважають, що головною причиною стали довготривалі переговори між потенційними продавцями і покупцями щодо умов продажу.
Чому уряд так наполегливо розпочав розв’язувати цю складну задачу?
Треба нагадати, що ще 2007 року тодішній Кабмін пропонував Верховній Раді ухватили законопроект про передачу в оренду і концесію об’єктів централізованого водо- та теплопостачання і водовідведення. Тоді урядовці вважали, що це спонукає до залучення додаткових коштів у житлово-комунальну сферу. Але про приватизацію таких об’єктів тоді не йшлося.
Устаткування на наших ТЕЦ вже не витримує жодної критики. Фото УНІАН
Тепер час просто не на боці комунальників та споживачів. Так, за словами міністра Мінрегіонбуду Анатолія Близнюка, далі терпіти такого не можна. «Підприємства — виробники теплової енергії споживають понад 59% усього газу. Устаткування на наших теплоелектроцентралях (ТЕЦ) вже не витримує жодної критики — воно надстаре. У теплових мереж теплоізоляція перебуває в поганому стані. Щорічно ми втрачаємо до 12 млн Гкал тепла», — зазначив він.
На думку міністра, знизити витрати під час виробництва тепла та гарячої води планується за рахунок модернізації котелень та мереж теплопостачання, обліку теплової енергії при виробництві, транспортуванні та споживанні, використанні альтернативних джерел енергії, таких як біогаз, біомаса, енергія сонця тощо.
Для виконання таких завдань у Мінрегіонбуді зазначають, що планують залучити 50–60 млрд грн інвестицій, зокрема 15 млрд грн з бюджету для підвищення енергоефективності житлових будівель.
Повинні бути прозорі закони
Як ставляться до приватизації підприємств—виробників тепла незалежні експерти?
За словами незалежного експерта у сфері енергетики Володимира Саприкіна, із приходом приватного інвестора однозначно поліпшиться, приміром, якість вугілля, яке постачатимуть на підприємства теплової генерації. «Дуже важко змусити приватну компанію купувати вугілля низької якості. Адже для керівника підприємства головним буде співвідношення ціна — якість», — зазначив він.
Тут слід нагади, що уряд країни всерйоз наполягає на тому, щоб майбутні власники підприємств використовували на 70% у своєму паливі саме вугілля. Це і буде однією з основних умов для участі у приватизаційних конкурсах.
Втім, незалежний експерт Богдан Соколовський має зовсім іншу думку. «Виключення українських ТЕЦ із переліку списку об’єктів, які не підлягають приватизації, може призвести до приватної монополії у галузі. Продаж таких компаній був би дуже жаданим, якби Верховна Рада України ухвалила цілу низку законів із приватизації. А без цього продаж теплоцентралей триватиме досить непрозоро», — наголошує він.
Але А. Близнюк дивиться на цей процес досить оптимістично. За його словами, ми не повинні забувати про те що, інвестор нарешті вкладатиме кошти в альтернативну енергетику, про яку всі роки незалежності України багато говорилося, але надто мало робилося.
Тож уряд підтримуватиме інвесторів на шляху «альтернативки» всіма методами. Оскільки відтягувати з приватизацією підприємств — виробників тепла та гарячої води для населення далі не можна — комунікації та котельні перебувають у такому стані, що не витримують жодної критики. Та й при передачі тепла теплоцентралями його втрати сягають 30–40%. Як наслідок — майже порівну розділяється опалення помешкань та вулиць.
Звісно, що для успішного розв’язання цієї справи має бути напрацьована відповідна законодавча база. Адже інвестиції інвестиціями, але якщо нові власники робитимуть лише так, що постійно підвищуватимуть тарифи, як їм заманеться, то люди просто не зрозуміють ідеї такої реформи.