Чергове засідання уряду відбулося в Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки, тому у промові Прем’єр-міністр Денис Шмигаль говорив, що після повномасштабного російського вторгнення Україна перетворилася на найбільш забруднену мінами, бомбами та снарядами країну Європи.
«Вибухонебезпечними предметами всіяно майже 174 тисячі квадратних кілометрів нашої землі. Це як половина території Японії, півтори Греції чи дві площі Австрії. росія продовжує вбивати навіть після того, як ми виганяємо її зі своїх територій. Залишає по собі смертоносний спадок. Лише за останній місяць на російських мінах підірвалися 724 людини, з них 226 загинули.
Багато родючих українських земель нині не придатні для обробітку. Вони небезпечні для фермерів. Натомість урожаї із цих земель могли б нагодувати понад 80 мільйонів людей у всьому світі. Особливо у країнах, що потерпають від голоду. Тому Україні потрібне швидке та ретельне гуманітарне розмінування територій. З огляду на масштаб робіт уряд визначив таке розмінування одним із п’яти ключових пріоритетів швидкого відновлення», — цитує слова Дениса Шмигаля департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.
Боротьба за майбутнє
Очільник уряду зауважив, що вже сформовано нормативно-правову базу, створено Міжвідомчу робочу групу з питань гуманітарного розмінування, затверджено план розмінування понад 470 тисяч гектарів сільгоспземель у дев’яти регіонах України.
«Працюють майже 350 груп розмінування із залученням українських та іноземних спеціалістів. Знешкоджено приблизно 320 тисяч вибухонебезпечних предметів. Миколаївщина стала першим регіоном, де розпочалося гуманітарне розмінування сільгоспземель.
У всій країні відбувається посівна. Друга посівна під час великої війни. Аграрії в усіх регіонах засіяли понад 500 тисяч гектарів. Найбільше — на Тернопільщині, Вінниччині та Хмельниччині. Загалом сподіваємося засіяти цьогоріч понад 13 мільйонів гектарів. Тому всі роботи з розмінування й допомоги нашим аграріям — це пріоритет. Удячні всім нашим та іноземним піротехнікам, які щодня розміновують українську землю. Це боротьба за майбутнє України, і ваш внесок надзвичайно важливий», — заявив Денис Шмигаль.
Фінансова підтримка
Прем’єр наголосив, що потрібно змінити темпи розмінування. Тому уряд України починає реалізацію нової держполітики в цій галузі. Її ключові елементи: оновлення нацстандартів протимінної діяльності; ефективна держпрограма розмінування із пріоритетами територій; створення ринку послуг з розмінування, конкуренція між операторами розмінування, залучення якнайбільшої кількості міжнародних операторів за допомогою фінансової підтримки партнерів України; освітні та комунікаційні кампанії; активне залучення інноваційних технологій (в українських та міжнародних виробників є унікальна нагода протестувати нові технології та підтвердити їхні переваги й ефективність).
«Згідно із Законом «Про протимінну діяльність» і для того, щоб краще скоординувати всю роботу в цій галузі, доручено створити окрему структуру — Державний центр гуманітарного розмінування. Центр братиме участь у плануванні заходів протимінної діяльності та забезпечить роботу системи управління якістю розмінування. Представники центру також братимуть активну участь у співпраці з міжнародними партнерами. Така підтримка Україні дуже потрібна. Ми створюємо широку коаліцію країн, які допоможуть зробити так, щоб процес розмінування не тривав десятиліття», — зазначив Денис Шмигаль.
За його словами, першочергова потреба на цей рік — фінансові ресурси. За оцінкою Світового банку, повний комплекс робіт із гуманітарного розмінування коштуватиме 37,4 мільярда доларів. Лише потреби на нинішній рік сягають понад 397 мільйонів доларів.
«Вдячні всім, хто допомагає. Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Канада та Японія — нині лідери в підтримці гуманітарного розмінування. Залучено 16 мільйонів доларів міжнародної технічної допомоги, є попередні домовленості про ще 73 мільйони доларів.
Закликаємо партнерів до активної взаємодії. Зокрема, перспективний формат патронату країн G7 над замінованими українськими регіонами. Адже гуманітарне розмінування сприятиме поверненню життя на деокуповані території й дасть змогу реалізовувати інші проєкти відновлення, зокрема критичної та транспортної інфраструктури, — акцентував Прем’єр. Він оприлюднив важливу новину в питанні макрофінансової стабільності: — Міжнародний валютний фонд затвердив програму фінансування для України на 15,6 мільярда доларів. Перший транш у розмірі 2,7 мільярда доларів уже надійшов до держбюджету. Ці кошти одразу підуть на фінансування пріоритетних видатків, зокрема пенсій, соцвиплат, зарплат учителів та лікарів. Дякую партнерам за оперативність, незмінну солідарність з Україною та підтримку макрофінансової стабільності нашої держави».
Рішення уряду
Уряд ухвалив постанову, яка дає змогу отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) відповідно до вимог ЄС. Міністерство цифрової трансформації роз’яснило, що йдеться про спрощення ідентифікації особи під час отримання КЕП. Відтепер під час отримання довірчих послуг зокрема й іноземцями, формування та видавання кваліфікованого сертифіката для фізичних чи юросіб не потрібно бути присутнім особисто. Підтвердити особу можна онлайн.
Кабмін оновив план реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Мінреінтеграції роз’яснило, що оновлення відбулося з урахування того, що визволення півострова може відбутися вже найближчим часом.
Загалом план містить 127 актуалізованих заходів, серед яких розроблення законопроєкту «Про правовий режим на деокупованих територіях», формування резерву працівників для держорганів, медична, реабілітаційна, психологічна адаптація ветеранів війни та звільнених з російського полону осіб.