«Першим, до кого я 2009 року прийшов з ідеєю конкурсу «Я — журналіст!», був тодішній начальник Рівненського обласного управління освіти Іван Вєтров. «А не думав Ігореві Пасічнику запропонувати партнерство? Він журналістику планує відкривати», — поділився ідеєю Іван Вєтров.
Ректор Національного університету «Острозька академія» ідею підтримав. «І де вас Данилов таких наполегливих бере?» — запитав (тоді я працював у видавничому домі ОГО під керівництвом Віктора Данилова). Так усе й почалося.
А потім знову прийшов до Івана Вєтрова з ідеєю поширити конкурс на інші області. Він одразу зателефонував трьом начальникам управлінь сусідніх областей і попросив посприяти. Я поїхав до Луцька, Хмельницького і Житомира.
Ні Іван Вєтров, ні я тоді не уявляли, що конкурс стане всеукраїнським і найбільше учасників буде не з Волині, а зі сходу та півдня», — гортає сторінки пам’яті засновник конкурсу «Я — журналіст!» нинішній секретар Національної спілки журналістів України Віталій Голубєв.
«А чому виникла саме ця ідея?» — допитуюся в молодшого колеги, за професійним поступом якого спостерігаю не перший рік.
«У шкільні роки багато вчився сам, перемагав на предметних олімпіадах. Але більшість однокласників вважали мене заучкою, тож коли став журналістом, вирішив підтримати тих, хто любить вчитися, дати їм бодай маленькі крильця для майбутнього професійного польоту. Ось і знайшов саме такий формат — самореалізація через конкурс. Він починався із 30 робіт і мав, як ви вже зрозуміли, статус обласного».
Та швидко розширив обрії до всеукраїнського. У Віталія народилася ще одна ідея: створити Школу універсального журналіста. То був вступ до журналістики для тих, хто задумав прочинити двері в нашу непросту професію.
Школа запрацювала на базі Національного університету «Острозька академія». Спочатку заняття проходили стаціонарно: талановиті старшокласники не лише здобували необхідні знання, а й знайомилися з унікальним вищим навчальним закладом, який в незалежній Україні відродився наче Фенікс із попелу. Цілком логічно, що частина з них вступала на журналістику саме сюди, хтось обирав інші виші.
Усе змінила пандемія: заняття у школі перейшли в онлайн. Саме в такому форматі працюють і нині, у воєнні часи. А учасники проєкту — вже понад тисяча юнаків і дівчат, котрі щиро бажають прийти у професію.
Рівнянин Віталій Голубєв не приховує, що Школа універсального журналіста переросла в авторський комерційний проєкт. Тут він заробляє на життя, так би мовити, конвертуючи свої знання, вміння та досвід, які здобув у журналістиці. Адже в його творчій сім’ї (дружина Юлія теж майстерно працює зі словом) тепер підростають аж три донечки: п’ятирічні двійнята Віталіна й Олександра і чотирирічна Іванка.
Та Голубєви інвестують зароблене в… конкурс «Я — журналіст!», зокрема в його призовий фонд: чи не щодня бачу Віталія зі стосами книжок. Він не втомлюється відсилати їх у різні куточки України разом із запрошеннями для дітвори зробити першу пробу пера й долучитися до конкурсу. Каже, у відповідь отримав уже не одну звістку з деокупованих територій: щойно школи там відчинили двері, як туди принесли приємну кореспонденцію.
Отак дарує дітворі та творчим педагогам-наставникам відчуття потрібності й можливість самореалізації в рідній країні, зраненій, пошматованій клятим ворогом, але нескореній. А ще отримує звісточки з-за кордону, бо нашого молодого цвіту тепер по всьому світу. В електронних листах конкурсанти розповідають про певні речі, порівнюючи їх із реаліями життя в Канаді, Німеччині чи, приміром, Ірландії.
ХІІІ конкурс «Я — журналіст!» розпочався у грудні. Його цільова аудиторія — учні 8—11 класів загальноосвітніх шкіл, учні та студенти профтехучилищ і коледжів. Ключова його теза — незламність. Організатор конкурсу — секретар Національної спілки журналістів України, засновник Школи універсального журналіста Віталій Голубєв. Співорганізатори теж залишаються незмінними: видавничий дім ОГО , департамент освіти і науки Рівненської ОВА та Національний університет «Острозька академія». Нинішнє змагання юних талантів підтримав голова ОВА Віталій Коваль, який теж визначить і відзначить переможця.
Повністю конкурсна тема звучить так: «Розповідаю світові про незламність українців». Учасники можуть розкривати її через незламність наших захисників на фронті або ж на прикладах волонтерів, роботи вчителів, медиків, енергетиків, журналістів, підприємців — усіх, хто самовідданою працею та непохитністю тримає Україну. І неодмінно втримає. Переможемо!
Робота може бути в жанрі, який обере сам конкурсант: твір-роздум, інтерв’ю, портрет, репортаж тощо. Є три номінації: стаття, фото та відео. Участь у конкурсі безплатна.
Роботи прийматимуть до 1 березня 2023 року, оголосити підсумки й нагородити переможців планують у квітні.
Перлинки творчості талановитої молоді опублікують на сайті «Я — журналіст!» за посиланням ij.ogo.ua.
Ми в Google+