На початку промови під час чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що завдяки самовідданій праці українських аграріїв країна збирає другий урожай воєнного часу.
«Аграрії вже намолотили майже 16,6 мільйона тонн зерна. Найбільше в Миколаївській та Одеській областях. За цією цифрою стоїть щоденна важка праця десятків тисяч людей, які часто ризикують своїм життям. Завдяки цій роботі та синергії між бізнесом і державою чітко розуміємо, що продовольства вистачить і для внутрішніх потреб країни, і на експорт. Україна й надалі буде одним із ключових гарантів глобальної продбезпеки, і в цьому розраховуємо на солідарність наших партнерів. По-перше, нам потрібно більше ППО, щоб краще прикрити наші порти, а особливо дунайський портовий кластер. По-друге, потрібні стійкі сухопутні логістичні шляхи з високою пропускною здатністю. Адже кожна експортована тонна зерна робить сильнішими Україну та вільний світ», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.
Денис Шмигаль згадав і про те, що нині росія знову свідомо та цинічно провокує світову продовольчу кризу. Що саме для цього вона зірвала зернову ініціативу, знищує українські склади та елеватори, портову інфраструктуру й одночасно нахабно краде українське зерно з тимчасово окупованих територій.
«Це виклик не лише для України, а й для всього світу», — констатував Прем’єр.
Аграрії вистояли і розвиваються
У контексті розбудови логістики та стимулювання експорту уряд ухвалив проєкт закону щодо ратифікації міжурядової угоди про будівництво мосту через Дністер.
«Це ключовий елемент транспортного коридору Київ — Кишинів. Українські експортери матимуть зручний шлях до південно-східної Європи та збільшать обсяги експорту товарів», — прокоментував Денис Шмигаль.
Він також акцентував на особливій важливості інтеграції ринків України до Європи: «Цінуємо можливості, які вже маємо завдяки економічному, транспортному та митному безвізам. Наприклад, за 10 місяців дії митного безвізу в системі NCTS оформлено понад 15 тисяч транзитних декларацій. Режим спільного транзиту мінімізує адміністративні витрати для бізнесу, пришвидшує оформлення митних декларацій та сприяє інтенсивнішому переміщенню товарів. Інтеграція української митниці в європейську — це прямий шлях до прозорості та зменшення можливостей для зловживань».
Очільник уряду зауважив, що розбудова логістики — внесок у стійкість української економіки.
«Лише в січні — липні 2023 року Україна експортувала понад 40 мільйонів тонн продукції АПК та харчової промисловості. Це майже 70% експортованого за увесь 2022 рік. Це дуже важливо для нашої економіки й світу. Саме тому підтримка аграріїв є і буде пріоритетом уряду. Насамперед це доступ до пільгових кредитів та грантів. За програмою «Доступні кредити 5—7—9%» у січні — липні держава видала 27,6 мільярда гривень кредитних коштів. Загалом за всіма кредитними програмами 9,5 тисячі аграрних підприємств України отримали 45,5 мільярда гривень банківських кредитів. Найбільше на Вінниччині, Одещині та Київщині. Це допомогло вистояти багатьом фермерам та дало змогу розвиватися далі», — каже Прем’єр.
Опалювальний сезон не буде простим
Як і аграрії, свою місію виконують енергетики, у розпал літа готуючись до зими. Денис Шмигаль заявив, що завжди на темі опалювального сезону виникає багато спекуляцій.
«Ми не збираємось применшувати загрози, ризики та виклики цього опалювального сезону. Але вважаємо, що громадяни мають бути поінформовані про реальний стан справ. Так, за даними Міністерства енергетики, нині відремонтовано п’ять атомних блоків потужністю 4,4 ГВт. У ремонті ще чотири блоки потужністю 3,4 ГВт. Щодо теплових електростанцій, то відремонтовано та перебувають у ремонті 24 енергоблоки. Це 62% загальної кількості, потужність — 4,3 ГВт.
Теплоелектроцентралей, які багато де забезпечують людей теплом, відремонтовано 70%, ще 30% у ремонті. Щодо гідроелектростанцій, то відремонтовано та в ремонті 32 гідроагрегати, або 68%. А це потужність на майже 1,8 ГВт. Ці дані свідчать про те, що ремонтна кампанія йде за планом. Компанія «Укренерго» виконала майже 80% робіт з ремонту магістральних мереж. Зокрема високовольтні підстанції вже відновлено до рівня довоєнного стану», — поінформував очільник уряду.
І додав, що нині формують багаторівневий захист для енергооб’єктів. Триває підготовка до всіх можливих сценаріїв розвитку подій, щоб уникнути найгірших.
«Зима буде складною, але маємо вистояти. Готуємо для цього все необхідне», — зазначив Прем’єр.
Нове розуміння регіональної політики
Традиційно майже на кожному засіданні уряд ухвалює рішення щодо програми швидкого відновлення, продовжує зміцнювати громади.
Так, Кабмін розподілив 1,3 мільярда гривень дотації для регіонів. Тож місцева влада профінансує зарплати бюджетникам, оплатить комунальні послуги та здійснить інші критично необхідні видатки.
Уряд затвердив порядок розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України на 2021—2027 роки, Плану заходів з її реалізації, а також їх моніторингу. Тобто розпочнеться робота над актуалізацією чинної стратегії з урахуванням нових викликів та можливостей: ідеться про повномасштабну війну рф проти України, її вплив на територіальні громади та регіони, а також можливості у зв’язку з набуттям статусу кандидата на членство в ЄС та початком переговорів про вступ України до ЄС.
«Екоцид, масштабні мінування територій, руйнування інфраструктури, блокування логістичних шляхів, втрати людського капіталу. Останні півтора року Україна стикається з найбільшими у своїй історії викликами. Це означає, що довоєнні підходи до політики на державному та регіональному рівні застаріли.
До актуалізації стратегії залучаємо максимально широке коло експертів, працюючи в семи основних напрямах: людський капітал, інфраструктура, економіка, інституції, захист довкілля, безпека та електронне урядування. На виході маємо отримати нове розуміння державної регіональної політики, з фокусом на відновлення регіонів і громад, поглиблення євроінтеграційних процесів та продовження децентралізації», — каже заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна.
Також Кабмін затвердив порядок розроблення регіональних стратегій, щоб комплексно планувати розвиток на місцях.